Ескалація між Сербією та Косово: події прокоментувала Росія

КИЇВ. 28 вересня. УНН. Дії, як заявили в Москві, “приштінських стратегів” не отримують належної реакції Брюсселя і Вашингтона, потрібно зробити “енергійний натиск” на адміністрацію в Приштіні для деескалації ситуації на півночі Косово. Про це йдеться в поширеному у вівторок коментарі офіційного представника МЗС РФ Марії Захарової, пише УНН.

Деталі

Коментуючи напруженість між Косово і Сербією, наростаючу з 20 вересня, “спровоковану діями косовоалбанської влади”, дипломат заявила, що “дії приштінських стратегів не отримують належної оцінки і одповіді ні з Брюсселя, уповноваженого сприяти пошуку переговорного вирішення проблеми між Белградом і Приштіною, ні з Вашингтона, на який косовари давно рівняються”.

Москва з тривогою фіксує наростання напруженості на півночі Косова, ситуація у краї розвивається за сценарієм “від поганого до гіршого”. “З тривогою фіксуємо наростання напруженості у Косові, спровокованої безвідповідальними діями косовоалбанської влади. Починаючи з 20 вересня Приштіна фактично перешкоджає пересуванню транспорту між переважно сербськими північними районами краю і центральною частиною Сербії, — йдеться в коментарі. — Йде зосередження поліцейських сил, туди стягуються спецназ, бронетехніка і важке озброєння. Насильства зазнають мирні громадяни, серед яких є потерпілі. Декілька людей госпіталізовано. Сьогодні очевидно, що події розвиваються за сценарієм від поганого до гіршого”.

Захарова заявила, що Спільнота сербських муніципалітетів Косово, створення якої було задумано як спосіб реально гарантувати дотримання прав і інтересів сербів у краї, залишається на папері нібито через саботаж Приштіни, “взяла курс на те, щоб встановити на території провінції свій неподільний контроль за допомогою репресивного апарату самозваної косовської “держави”. “На ділі це означає ще одну хвилю видавлювання сербів з краю”, — сказала дипломат.

Офіційний представник МЗС РФ звернула увагу на те, що “дії приштінських стратегів не отримують належної оцінки і одповіді ні з Брюсселя, уповноваженого сприяти пошуку переговорного вирішення проблеми між Белградом і Приштіною, ні з Вашингтона, на який косовари давно дорівнюють”.

“Ще раз наголошуємо: натівські Сили для Косово і Місія ЄС в області верховенства закону мають необхідні мандати, щоб перешкодити беззаконню, а тому несуть всю повноту відповідальності за захист цивільного населення, забезпечення миру і безпеки. Пора зробити енергійний натиск на адміністрацію у Приштіні, щоб змусити її відкликати силовиків з півночі Косова і запобігти звалюванню ситуації до відкритого конфлікту”, — уклала Захарова.

Контекст: що відбувається між Сербією і Косово?

Черговий конфлікт між владою частково визнаного Косово і сербами, що проживають у його північній частині, розпочався 20 вересня, коли влада розпорядилася не пропускати на косовську територію автомобілі з сербськими номерами. За новими правилами всі власники таких автомобілів повинні при в’їзді у Косово ставити тимчасові косовські номера, діючі два місяці, при цьому сплативши мито у п’ять євро.

Влада Косово пояснила свої дії принципом взаємності — Сербія, яка не визнає незалежність Косово, не визнає і автомобільні номери, видані косовською владою, тому для в’їзду до Сербії з 2008 року автовласники з Косово повинні отримувати тимчасові номери на два місяці і платити за це мито.

У відповідь на нові правила етнічні серби, які проживають в північній частині Косова, влаштували акцію протесту, заблокувавши вантажівками два головних прикордонних переходи на кордоні Косово і Сербії — Ярині і Брняк. Влада стягнула в регіон підрозділи спецназу і спробувала розігнати протестуючих сльозогінним газом, проте цього зробити не вдалося, і акція триває до сих пір. 22 вересня прем’єр-міністр Косово Альбін Курті запропонував Сербії на взаємній основі визнати автомобільні номери, проте відповіді не було.

Обидві сторони почали звинувачувати один одного в ескалації конфлікту. 23 вересня сербські ЗМІ написали, що косовські поліцейські біля одного з КПП побили трьох сербів (влада Косово інцидент заперечувала), після чого війська Сербії були приведені в повну бойову готовність. 25 вересня винищувачі ВПС Сербії провели патрулювання на кордоні з Косово. У той же день влада Косово заявила, що невідомі підпалили неподалік від кордону два відділення міністерства внутрішніх справ, підкресливши, що ці епізоди “показують, що б відбувалося на прикордонних пунктах, якщо щоб там не чергував спецназ”.

ЄС і НАТО зажадали від Косова вивести спецназ, а від сербів — зняти блокаду кордону. Увечері 26 вересня вже сама Сербія виступила з вимогами до НАТО — президент країни Александр Вучіч заявив, що Белград чекає втручання альянсу протягом 24 годин, заявивши, що “якщо НАТО не відреагує, відреагує Сербія”. Втім, він обмовився, що “реакція” Белграда можлива, тільки якщо у Косові почнуться погроми сербського населення. Через декілька годин після цього на прикордонному пункті Ярині були помічені військовослужбовці KFOR. У супутній заяві організації підкреслювалося, що вона “уважно стежить за безпекою в Косові” і “збільшить кількість регулярних патрулів”.