Сварка ядерних гігантів США та Франції: як це може вплинути на світ

Французький міністр закордонних справ Жан Ів Ле-Дріан не добирав слів. Причина – Австралія розірвала контракт на будівництво підводних човнів. Угоду, яка обіцяла Франції €56 млрд. Це восьма частина цьогорічного держбюджету країни.

– Це дійсно удар у спину. Ми побудували відносини довіри з Австралією, і ця довіра була зраджена. Так не вчиняють союзники, особливо після двох років переговорів щодо цього контракту, – заявив Жан-Ів Ле Дріан, міністр закордонних справ Франції

Париж звинуватив свого найстарішого союзника Вашингтон у змові за спиною.

15 вересня президент США Джо Байден оголошує про створення нового тристороннього безпекового альянсу – США, Великої Британії та Австралії.

Новий альянс США, Великої Британії та Австралії зветься АУКУС – від перших літер назв країн-учасниць. Держави співпрацюватимуть в обороні та у сфері high-tech. По суті Вашингтон буде ділитися з Канберрою своїми ядерними технологіями. Зокрема у озброєнні. Саме це і стало причиною відмови від французьких підводних човнів на користь американських субмарин.

Але від яких саме французьких човнів відмовилася Канберра і чому? Йдеться про контракт ще 2016 року, коли Австралія вирішила оновити свій підводний флот дизельними моделями човнів типу Баракуда французької Naval Group. Але не все так однозначно.

Результат розриву контракту і гучного скандалу: Австралія замість 12 дизельних французьких отримає шість американських човнів з атомними реакторами. Начебто класу Вірджинія, яким французька модель дійсно поступається – і озброєнням, і характеристиками. Наприклад, на Вірджинії більша водоттонажність, багатший арсенал – є дванадцять вертикальних установок пуску ракет та крилаті торпеди Томагавк.

Далі більше, зрив контракту тягне за собою ще один міжнародний скандал. В часи Холодної війни в зоні Тихого океану проводили ядерні випробування. А з початку 2000 – без’ядерний статус Південної частини океану був прерогативою – в тому числі й для Австралії.

Найбільше обурило французів те, що новий контракт із США Австралія тримала у секреті. Це стало прецедентом і спровокувало кризу довіри всередині НАТО

Професор політології Олів’є Ведрін каже, навіть на саміті НАТО у червні, коли обговорювали створення АУКУС, про підводні човни взагалі не йшлося. Макрону до останнього не розкривали усіх карт.

Після відкликання послів Франція скасовує зустріч свого та британського міністрів оборони. До Туманного Альбіону вже ніхто не летить. Президент Франції ігнорує дзвінки австралійського прем’єра. Лунають заяви, що скандал вплине і на стратегічну концепцію НАТО. Схоже, слідом за болючим для Франції ножем у спину піде ланцюжок відповідей, коли вже сама першопричина – розірвання контракту – не матиме значення – як у принципі доміно.

Скандал набирає обертів, і французький міністр закордонних справ відмовляється від запланованої зустрічі із американськими, британськими та німецькими колегами на Генасамблеї ООН.

У Білому Домі намагаються згладити кути. Адміністрація Джо Байдена робить запит на телефонну розмову з Емманюелем Макроном. Президенти США та Франції півгодини розмовляють. Ніби-то досягають згоди – і посла Франція поверне, і діалог відновить.

А ще з наступного року Франція головує у Раді ЄС. Для Макрона, який після завершення епохи Меркель буде найбільшою фігурою у Європі, 2022 рік – вирішальний. Адже у квітні – вибори. А тут ще французькі ліві та праві заговорили про вихід з НАТО.

Чи буде Франція показувати характер і спекулювати на темі виходу з НАТО – питання відкрите, але повернемося до АУКУСу. У цьому союзу заховані стратегічні інтереси США в індо-тихоокеанському регіоні.

Хоч би що там було, а напруга в індо-тихоокеанському регіоні наростає і, якщо конфлікт між Пекіном та Вашингтоном вийде на військовий рівень, не виключено, що першим під удар потрапить новий союзник американців у регіоні – Австралія. А це вже скидається на Третю Світову.

Питання: коли ж мають з’явитися нові атомні субмарини? За скасованим контрактом перші французькі човни очікувалися у 2032 році. Новий контракт з Америкою передбачає ще півтора року консультацій, далі – виробництво, і тільки на початку 2040 – здачу першого підводного човна. Тобто стримування Китаю, про яке каже американський президент, повною мірою розпочнеться лише через 20 років.