"Брудний" російський газ: чому Угорщина підклала Україні чергову свиню

Між Україною та Угорщиною черговий скандал. Цього разу щодо транзиту газу. Будапешт уклав новий 15-річний контракт із "Газпромом" на закупівлю природного газу в обхід України, здебільшого через Сербію по "Турецькому потоку". Перші поставки очікуються вже з 1 жовтня. 

Це вперше Угорщина купуватиме російський газ напряму. До цього країна отримувала блакитне паливо транзитом через Україну. Київ відреагував жорстко та миттєво, назвавши угоду такою, що укладена на догоду Кремля. Будапешт звинуватив Україну в порушенні суверенітету, погрожуючи продовжити блокувати наш поступ до НАТО. 

Це, без перебільшення, удар у спину України. Проте не можна сказати, що укладений контракт став чимось несподіваним. Угорщина давно вела перемовини з Росією. Із наближенням зими на тлі пікових цін на газ, особливо на порозі парламентських виборів наступного року, прем’єр Віктор Орбан піклувався в першу чергу про власні політичні інтереси. Проте, за словами експертів, дивним чином вони збігаються з цілями Москви. 

ТСН.ua розбирався, чому Угорщина зробила черговий політичний реверанс у бік Росії та як Україна може використати це на свою користь. 

Газ як зброя

Поки в Києві сфокусувалися на "Північному потоці-2", Україна отримала удар у спину від найближчого сусіда – Угорщини. Якщо раніше наші суперечки зводилися виключно до мовного питання, пов’язаного з ухваленим 2017 року законом про освіту, цього разу приводом для скандалу став російський газ. 

У понеділок, 27 вересня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто та голова правління "Газпрому" Олексій Міллер підписали в Будапешті 15-річний контракт (з можливістю перегляду за 10 років) щодо поставок російського газу в обхід України. Щорічно Угорщина отримуватиме 4,5 млрд куб м двома маршрутами: через Сербію по "Турецькому потоку" (по одній нитці газ по дну Чорного моря отримує Туреччина, по інший – Болгарія, Греція і Сербія) та Австрію. 

МЗС України відреагувало жорстко, назвавши рішення Будапешта таким, що ухвалене на догоду Кремля, та не відповідає принципам Договору про основи добросусідства та співробітництва між двома країнами від 6 грудня 1991 року. Кабмін зі свого боку вирішив звернутися до Єврокомісії, аби та надала оцінку діям Москви та Будапешта. У відповідь МЗС Угорщини викликало посла України. 

"Ми вважаємо серйозним порушенням нашого суверенітету бажання перешкодити безпечному газопостачанню нашої країни, опаленню будинків угорського народу і роботі промисловості. Ми викликали посла України в МЗС", - написав Петер Сійярто в Facebook, нагадавши про підтримку українських військових, надані інвестиції та медичне обладнання.  

Київ зробив аналогічний крок. Пізніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба попросив Угорщину "не розкручувати емоції", проте висловив розуміння, чому Будапешт пристав на вимогу Москви виключити Україну зі схеми транзиту. Ще до укладення контракту між Угорщиною та "Газпромом", Київ відмовився їхати до Будапешта на п’яте засідання спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва 29-30 вересня. 

"Ми знали, що туди вже летить російська делегація, що ця угода буде підписана. І вони, підписуючи цей договір, вже знали про нашу позицію", - пояснив Кулеба. 

Це був політичний демарш із боку України. Водночас в МЗС не приховують сподівань, що засідання цієї комісії все ж відбудеться. Проте в обмін на зустрічні кроки Будапешта, зокрема щодо енергетичної безпеки України. 

До чого тут політика

Експерти наголошують, що укладений між Угорщиною та "Газпромом" новий довгостроковий контракт не став чимось несподіваним. Термін дії попереднього збіг ще 2015 року. Країна майже на 70% залежить від російського газу. Хоч прем’єра Віктора Орбана і вважають досить прихильним до Кремля, його уряд намагався диверсифікувати поставки. 

Зокрема за рахунок скрапленого газу через LNG-термінал у Хорватії. Також були окремі домовленості Віктора Орбана з Дональдом Трампом щодо можливих поставок американського скрапленого газу та закупівель румунського газу з Чорноморського шельфу. Проте, треба нагадати, що Орбан також просив Путіна продовжити "Турецький потік" до Угорщини. 

У Будапешті вже заявили, що новий 15-річний контракт дасть можливість їхнім споживачам отримувати дешевший газ. Поки що сторони не кажуть, за якою саме ціною "Газпром" продаватиме Угорщині блакитне паливо. Проте вже очевидно, що вона буде значно нижчою за ціни на європейських хабах, які наразі б’ють рекорди, сягаючи $1000 за тисячу кубів. 

Укладена угода має політичне підґрунтя, адже тепер витрати на транспортування будуть вищими. До того ж, Будапешт заробляв на транзиті російського газу, який йшов через Україну до Угорщини, а потім на Балкани. Очевидно, що Росія погодилася компенсувати цю різницю, аби лише "вимкнути" Київ по транзиту газу до Європи. Це давня мрія Путіна, а уряд Віктора Орбана пристав на цю пропозицію. 

На думку першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, угорські політики керувалися передовсім внутрішньополітичними мотивами. На країну очікують парламентські вибори, а за умови високих цін на комунальні послуги перемога для партії Віктора Орбана була б складною. Тим більше, Орбан ще 2014 року відкрив секрет електорального успіху завдяки низькій ціні на газ. 

"В Угорщині добре розуміють загрози, пов’язані з контрактом для безпеки на континенті. Угорська сторона завжди наголошувала, що не є проросійською і не діє в інтересах Росії. Не думаю, що і цього разу вони переслідували мету услужити Москві. Але факт залишається фактом: рішення Будапешта почасти збігаються з інтересами Росії. 

Втім, Орбан давно не належить до політиків, які міркують масштабами регіону чи континенту. Для нього головне – персональна підтримка, рейтинг його політсили. І якщо задля цього йому треба посваритися навіть із усім ЄС – він на це піде", - пояснює ТСН.ua Сергій Солодкий. 

Шанс на порозуміння

З огляду на пікові ціни на газ, виглядає так, що із наближенням зими в Євросоюзі кожен сам за себе. Особливо після того, як Німеччина відкрила скриньку Пандори з "Північним потоком-2". Тепер країни-члени ЄС можуть поставити абсолютно логічне питання: чому Берліну можна, а нам – ні? Фактично Німеччина своїми діями спровокувала газову кризу всередині ЄС. Країни, які напряму домовилися з Росією щодо постачань дешевого газу, пройдуть зиму відносно спокійно. Звичайно в обмін на різні політичні бонуси Кремлю. Інші ж ризикують увійти в енергетичну та, як наслідок, політичну кризу, якщо їхні споживачі отримають захмарні платіжки за газ. 

Постачання російського газу до Угорщини в обхід України боляче вдарить і по нас, особливо після запуску "Північного потоку-2". ТСН.ua вже писав, що для підтримання української ГТС "на плаву", необхідні сталі об’єми прокачки. Інакше доведеться оптимізувати витрати на утримання ГТС. Частка транзиту російського газу до Угорщини – трохи більша за 20% від загального об’єму. Що ж стосується імпорту газу з Угорщини до України (тобто, віртуального реверсу), - це 90%. 

Відносини Києва та Будапешта й без газової складової були натягнутими. І це м’яко кажучи. Проте, чи може Україна використати скандал, що спалахнув навколо нового контракту з "Газпромом", щоб нарешті владнати мовну суперечку з Угорщиною, яка тягнеться від 2017 року? 

Заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук скептично ставиться до такого розвитку подій. На думку експерта, Будапешт не готовий до подібного торгу - питання освіти і прав меншин для Віктора Орбана в контексті виборів не менш важливі - це голоси власників угорських паспортів. 

"Гадаю, можемо очікувати на стагнацію по усіх переговорних треках. Угорщина увійшла в передвиборчу кампанію. Парламентські вибори відбудуться навесні 2022 року. Вперше за кілька циклів вони будуть змагальними. Опозиція змогла об’єднатися і планує йти єдиним фронтом. У такій ситуації Орбану вигідно нагнітати обстановку, щоб мобілізувати свій електорат, і кейс із "Газпромом" для цього ідеальний. З одного боку, він демонструє виборцям, що піклується про тепло у їхніх домівках. З іншого, не дає "поганій" Україні втрутитись у питання власного суверенітету. При цьому, звісно, Будапешт не думає ані про добросусідство, ані про європейську солідарність. Орбан сповідує принцип - мета виправдовує засоби. А його мета - лишитися при владі", - підсумовує для ТСН.ua Сергій Герасимчук.