“Open Курбас: цифрова колекція”: В Україні створюють платформу для дослідження творчості Леся Курбаса

Музей театрального, музичного та кіномистецтва України створив проєкт “Open Курбас: цифрова колекція”, який передбачає оцифрування та створення двомовної онлайн-платформи з відкритим доступом до колекції пам’яток, пов’язаних з діяльністю українського режисера та драматурга Леся Курбаса.

Вебсайт, доступний українською та англійською мовами, буде містити впорядковану інформацію про життя та творчість найвідомішого українського театрального діяча XX століття та онлайн-колекцію музейних предметів.

Творці проєкту “Open Курбас: цифрова колекція” впевнені, що діджиталізація музейної колекції не тільки представить світові унікальне зібрання музею, а й відкриє нові подробиці культурного життя України, адже цифрові колекції та діджиталізація музеїв — це світовий тренд та вимога сучасності. Провідні музеї світу оцифровують свої колекції, створюють віртуальні виставки й 3D-тури задля популяризації своїх зібрань та власної ідентифікації на світовій культурній мапі.

“У 2021 році Музей театрального, музичного та кіномистецтва України поставив собі виклик — поринути у глибини творчості, віднайти нові грані вивченого, висвітлити деталі, що увиразнюють мистецтво Леся Курбаса і його сучасників, а також відкрити Україні й світові їхні здобутки”, — каже Сергій Руденко, музеєзнавець, кандидат культурології, консультант проєкту “Open Курбас: цифрова колекція”.

У київському музеї зберігається найбільша колекція пам’яток, пов’язаних з життям та творчим шляхом Леся Курбаса. Це понад 12 000 предметів, з яких 238 пам’яток розміщено в постійній експозиції музею. Колекція має виняткову історичну, художню, наукову й культурну цінність для формування українського інформаційного простору та визначає внесок України у всесвітню культурну спадщину.

Команда музею створює потужний цифровий ресурс, який зможе об’єднати тисячі оцифрованих фотографій та негативів, ескізів костюмів і декорацій, рукописів і документів, афіш та макетів до вистав. Усі матеріали будуть доповнені відеолекціями, коментарями та статтями науковців. Нова онлайн-платформа може стати важливим майданчиком для представлення творчості Леся Курбаса на національному та міжнародному рівнях.

"Найскладнішим у процесі відцифровки є збереження музейних предметів та отримання якісних електронних зображень. Наприклад, афіші — це здебільшого великоформатні предмети на крихкому папері. Для них був застосований спеціальний протяжний сканер. Афіші спочатку закладалися у спеціальні прозорі захисні чохли, що виключало пошкодження під час сканування та надало можливість зробити високоякісні фотокопії", — розповідає Олена Стаднік, завідувачка відділу обліку та зберігання музейних цінностей Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Куратори проєкту відзначають, що попри деякі складнощі робота над проєктом надзвичайно захоплює та надихає всю команду музею. Зокрема однією з несподіванок під час роботи над оцифруванням було те, що зображення, отримані з негативів на склі, виявилися візуально більш об’ємними, яскравішими та контрастними за наявні світлини. Також оцифрування об’ємних предметів в ЗD-форматі дало можливість їх відповідно представити на онлайн-платформі — тепер їх можна буде віртуально оглянути з усіх боків.

“Наприклад, макет оформлення сцени Вадима Меллера до вистави "Джіммі Гіггінз" Мистецького об’єднання "Березіль" (1923) насправді має вигляд інсталяції і ЗD-формат якраз відкриває доступ для всеохопного огляду та сприйняття такого об’єкту. Оригінальні театральні костюми з вистав Леся Курбаса та його скульптурний портрет авторства Миколи Рапая також будуть представлені з можливістю огляду 360 градусів та доступом 24/7”, — коментує Тетяна Руденко, кураторка проєкту, головна зберігачка фондів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Серед наявних архівів є зокрема такі, що мають особливе раритетне значення.

“Найбільш рідкісними з відцифрованих матеріалів в колекції музею є негативи на склі. Раніше фотографії робилися так: скляну пластину з емульсією вставляли у фотоапарат та робили найперші знімки. До того ж моделі повинні були подовгу фіксувати свої пози для вдалого кадру. Хоч і більша частина музейних негативів має контрольні фото, все ж під час роботи з оцифрування виявилися маловідомі кадри з вистав, зображення самого Курбаса, й учасників театру “Березіль”, — розповідає Тетяна Руденко.

За словами кураторки, робота з оцифрування негативів, кількість яких налічує 3000, допоможе не тільки відкрити маловідомі сторінки театру 1920-х, а й збереже ці документи епохи та зробить їх доступними для подальших досліджень.

Дивіться також:

Танцівниця Стефані Нолл готує перформанс, присвячений художниці Олександрі Екстер. Ми з нею поговорили.

“Вишиваний. Король України”: Що відомо про оперу в Харкові, присвячену ерцгерцогу Вільгельму Габсбургу.