Панічні атаки та коронавірус: як хвороби загрожують серцю

Серцево-судинні захворювання нині посідають перше місце у світі серед хвороб, які забирають життя людей.

Окрім цього, ризик їхнього виникнення збільшився через коронавірус, який викликає важкі, але подекуди непомітні ускладнення.

Проте завдяки профілактиці та вчасному лікуванню цьому можна запобігти.

Лікар-кардіолог Наталя Іванюк в ексклюзивному інтерв’ю Фактам ICTV розповіла про те, чому серцево-судинні хвороби молодшають, як панічні атаки можуть призвести до інфаркту та які є фактори ризику виникнення хвороб серця.

— Яка нині ситуація з серцево-судинними хворобами у світі?.

— Якщо взяти світову смертність, то справді, перше місце займають саме серцево-судинні хвороби.

Вони перегнали онкологію, захворювання крові, спадкові хвороби.

І варто звернути увагу, що у цій статистиці переважають саме інфаркти та інсульти.

По-перше, така статистика пов’язана з великою кількістю факторів ризику, які призводять до цих захворювань.

По-друге, ці хвороби підконтрольні людині, тобто якщо займатися профілактикою, то їх можна уникнути.

Але багато українців, та й загалом людей у світі цим не займаються.

Звичайно, є спадковий фактор, але знову ж таки, це не генетика, де зробити вже нічого неможливо.

Людині просто передається схильність до хвороби, а вона вже далі може вплинути на хворобу.

Навіть якщо людина захворіє, ситуацію можна виправити.

Наприклад, скинути надлишкову вагу, зайнятися спортом, почати харчуватися здоровою їжею.

Таким чином та сама гіпертонічна хвороба може з’явитися не у 30 років, а у 60.

— Із чим пов’язане стрімке помолодшання серцево-судинних хвороб?.

— Ця тенденція спостерігається вже давно.

Знаєте, це як вірус, який мутує та пристосовується.

Хвороби стали агресивнішими.

Якщо раніше людина мала фактори ризику і починала хворіти пізніше, то тепер це набагато раніше.

Молоді люди, яким зараз 20-40 років, найбільш схильні до цих захворювань.

Із чим це пов’язано? Відсутня профілактика і немає розуміння того, що потрібно час від часу відвідувати лікарів, щоб знати поточний стан організму.

На жаль, зараз у людей немає такої звички, а українська медицина спрямована на більш радикальне лікування, а не на профілактичні заходи.

— Чи пов’язане молодшання хвороб з тим, що молоді люди зараз більше схильні до стресів?.

— Так, однозначно.

Це серйозний фактор, який ми недооцінюємо.

Ми живемо у стресі, й нам здається, що він ніяк не впливає на якість нашого життя та на наше здоров’я.

Насправді він впливає на кожен орган, особливо на серце.

— Як реагує серце на стрес та до чого це може призвести?.

— Якщо це гострий стрес, наприклад, ви йдете парком, і на вас починає гавкати велика собака, — це те, що може статися з кожним.

Ви злякалися, відчули стрес, і у цей час виділився гормон адреналін у наднирниках – це захисна реакція.

Тому що рефлекторно, коли ви бачите небезпеку, того ж собаку, вам хочеться тікати.

Щоб були сили це зробити, виділяється адреналін.

Щойно ви заспокоїлися, робота серця нормалізується.

Але якщо людина перебуває у хронічному стресі, наприклад, ходить на роботу або ж переживає, щоб не захворіти на коронавірус та не померти, то це може створити проблеми.

У людини навіть сама думка про щось тривожне може пришвидшитися пульс, підвищитися тиск, а серце відчуває таке навантаження, яке схоже на фізичне.

Але різниця у тому, що під час фізичної активності серце відчуває навантаження поступово.

А під час хронічного стресу – це раптово, наче ви різко встали й побігли.

Це дуже нефізіологічно для серця, і якщо орган постійно перебуває в такому стані, у людини може виникнути тахікардія, підвищений пульс, який навіть після стресу не нормалізується.

Також може бути аритмія (перебої в серці), порушується баланс тиску, адже будь-який стрес – це судинний спазм.

Людина доводить себе до такого стану, що їй можна допомогти тільки медикаментозно.

Підсумок хронічних стресів – серйозні психосоматичні порушення, коли це доходить до тривожності та панічних атак.

— Тобто панічні атаки – це результат стресу, а як вони можуть погіршити стан серця?.

— Панічні атаки, як і інші прояви стресу, можуть ускладнювати симптоми серцево-судинних хвороб.

Зазвичай вони виникають у людей, які мають схильність до цього.

Часто люди, які відчувають сильний стрес, приходять до кардіолога з сильними спазмами м’язів і судин.

Це симптоми невралгії.

Через те, що нервові закінчення перетискаються і немає нормального кровообігу, виникає відчуття дискомфорту в грудях, відчуття защемлення, колючий біль у серці, тахікардія, може німіти рука – кардіологічні симптоми неврозу.

Але проблема може бути не у самому серці, а в нерві, який защемився.

Варто бути пильними, адже затягування цього процесу під час серйозного захворювання може призвести до інсульту чи інфаркту.

— З якого віку варто відвідувати лікаря?.

— Будь-яку хворобу можна виявити на ранній стадії.

Тому людям після 30 років рекомендується кожного року робити кардіо-чекап, адже хвороби молодшають.

Також слід обстежуватися, якщо жінка планує вагітність, у людини є хронічні захворювання, вроджені патології серця, якщо людина планує операцію, імплантацію та інше.

У кардіо-чекап входить: ЕКГ, УЗД серця та консультація кардіолога.

Надалі лікар може сам визначити, які додаткові обстеження потрібно зробити.

Щодо людей до 30 років – варто звертатися до лікаря лише тоді, коли є скарги.

— А як зрозуміти, коли вчасно звернутися до лікаря? Які симптоми можуть бути сигналом?.

— Якщо людина відчуває дискомфорт у зоні грудини, є запаморочення, втрата свідомості, набрякають ноги, є незрозумілий, неясний біль у зоні кишківника, шиї, щелепи, підвищений пульс, тиск.

— Які є фактори ризику виникнення серцево-судинних хвороб?.

— Серцево-судинні хвороби можуть виникнути у людей після 30 років, людей, які мають спадкову схильність, особливо, якщо що їхні близькі родичі (тато, мама) померли у ранньому віці (40-50 років) від інфаркту чи інсульту.

Також у зоні ризику люди, які палять, вживають алкоголь та харчуються нездоровою їжею.

Люди з інфекційними захворюваннями, цукровим діабетом, іншими діагнозами, які пов’язані з кардіологією (гіпертонія, інфаркти та інше), захворюванням нирок, ожирінням.

— Чим небезпечний цукровий діабет для серця?.

— Цукровий діабет пришвидшує процес атеросклерозу, тобто відкладання холестеринових бляшок у судинах.

У людей з цим захворюванням скоріше настають інфаркти та інсульти.

Діабет називають тихим вбивцею, бо високий рівень цукру в крові руйнує нервові закінчення.

Таким чином людина перестає відчувати біль.

Виникає поганий кровообіг у ногах, можуть бути виразки, чорніти пальці, але людині не буде боляче.

Так і з серцем.

Нервові закінчення змертвляються, і коли у людини настає інфаркт, вона цього не відчуває.

Хворий може на ногах перенести цей приступ.

Зазвичай таким пацієнтам ми повідомляємо після УЗД, що у них стався інфаркт.

Таке виникає у тих пацієнтів, які зовсім не лікують цукровий діабет.

— Наскільки небезпечні для серця вірусні інфекції?.

— Будь-яка інфекційна хвороба — грип, скарлатина, ангіна, коронавірус тощо, — небезпечна для здоров’я людини.

Вона може давати ускладнення на серце у вигляді міокардиту (запальний процес серцевого м’яза), який необхідно вчасно виявити.

Це зможе зробити тільки фахівець.

— А як зрозуміти, що після інфекційної хвороби виникли міокардит чи інша серцева хвороба, яка ніяк не проявляється симптоматично?.

— Людина після інфекційної хвороби не може повноцінно одужати.

Здається, що основні симптоми хвороби минули, але залишилися слабкість, втома, сонливість, може початися аритмія, падати пульс.

Загалом за два тижні-місяць від моменту одужання від інфекційних хвороб, особливо після коронавірусу, необхідно пройти кардіо-чекап, навіть якщо у людини немає скарг.

Лікар на основі цих обстежень вирішить, чи необхідні додаткові дії та лікування.

— Які можуть бути ускладнення на серце після коронавірусу?.

— Може виникнути перикардит, тобто наявність рідини у серці.

Також є міокардит.

Їх можна побачити на УЗД серця.

Ще одне ускладнення – це аритмія, яку можна виявити, зробивши електрокардіограму.

Часто зустрічається тромбоемболія.

Тромби утворюються у венах нижніх кінцівок, оскільки нижня порожниста вена впадає у серце, вони цією веною можуть потрапити у серце.

Після чого тромб потрапляє у легені, закупорює їх, і виникає тромбоемболія легеневої артерії.

Таким чином кров перестає потрапляти у цей орган.

Ознаки цього захворювання також можна побачити на УЗД серця.

На жаль, ми не можемо дати усім пацієнтам інструкцію, що робити одразу, якщо перехворів на коронавірус, але до кардіолога звернутися варто.

— Скажіть, будь ласка, якої шкоди серцю можуть завдати алкоголь та паління?.

— Алкоголь спричиняє токсичну дію на серце.

Це так само, як із печінкою.

Він може спазмувати та розширювати судини.

Варто забути амосівську легенду, що пити червоне сухе вино — це корисно.

Будь-який алкоголь негативно впливає на організм.

Існує такий діагноз – алкогольна кардіоміопатія: це стан, коли в організмі постійно відбувається інтоксикація і серце від цього страждає.

Але це захворювання можна перемогти, якщо вчасно кинути пити.

Щодо енергетиків, то вони змушують серце працювати зі швидшим пульсом, підвищеним тиском.

Таким чином вони втомлюють орган, що може призвести до аритмії, тахікардії та підвищення тиску.

А паління може викликати судинний спазм.

Нікотин пошкоджує судини та викликає їх звуження.

Через це кров в артерії не може йти з однією швидкістю, як це має бути.

Наприклад, серце скоротилось і викинуло кров в артерію.

Вона має дійти до нирки, щоб та працювала добре.

А коли судина звужується, то органи можуть отримати менше крові або взагалі її не отримати.

Якщо говорити про серце і мозок, то тут все набагато складніше.

Артерії серця мають діаметр 2 мм.

Якщо вона звузиться хоча б на 20-30% — це вже буде суттєво для органу.

Тому через спазми у курців часто стаються інфаркти у молодому віці.