Сезон перейменувань. Моніторинг інформаційних каналів за 6–12 вересня 2021 року

Фасадний ремонт

Верховна Рада повернулася з канікул, в Україні почався новий політичний сезон. А це означає новий сезон активності для інформаційних каналів, який доречніше було б назвати сезоном перейменувань. Адже попри зміну ведучих, форматів та навіть самих майданчиків, єдине, що справді змінилося, — це назви.

Прямий канал провів косметичне оновлення практично всіх своїх праймових програм. Наприклад, Тарас Березовець тепер веде не «Прямий контакт», що знімався в камерній студії з двома гостями, а «Спецтему», яка проходить у великій студії з чотирма людьми. Редакційна та гостьова політика від цього не змінилися: діячі з орбіти Порошенка досі розповідають, що Зеленський відмовився від обіцянок перед Росією виключно через Рух опору капітуляції. Та називають главу держави «слимаковим президентом». А от форма постраждала: раніше програма Березовця вигідно вирізнялася тим, що кілька людей сиділи за столом та повноцінно висловлювали думки. Тепер це один із численних форматів «виступів за трибунами».

Було та стало

У вівторок на Прямому виходить нова програма «Двобій» зі Світланою Орловською. Її ідея начебто цікава — звести двох людей із протилежними позиціями та влаштувати справжню дискусію. Але на ділі стандартні партійні спікери просто обмінюються в ефірі стандартними меседжами на стандартні теми. Чули колись суперечку «Європейської солідарності» та «Опозиційної платформи — За життя» про війну з Росією? Це її розтягнута на годину версія. До речі, в межах токшоу Прямого «протилежна» позиція дуже часто означає «російська». Із чотирьох програм у двох брали участь члени «ОПЗЖ», в одній — викладач журналістики Микита Василенко. Ведуча та опоненти з ними, звісно, сперечалися, але Прямий усе одно віддав половину цих ефірів кремлівській пропаганді ¯_(ツ)_/

«Нейтральна територія» з Валерієм Калнишем та Оленою Курбановою цікаво обігрує свою назву — вона ніяка. Це та сама студія Прямого з тими самими кріслами, в яких сидять ті самі гості. Калниш навіть зізнався, що вони не дуже готувалися до ефіру. Єдина фішка цієї програми відбувалася до її початку — співробітниця Прямого Даша Щаслива ставила політикам жовті запитання. Нардеп «ОПЗЖ» Олександр Качний жалівся, що не може привітати колегу Іллю Киву з іспитом на адвоката, адже той не п’є. У Сергія Рахманіна медійниця запитала про засмагу інших депутатів. Засмага на обличчі Рахманіна зменшилася в реальному часі.

Найцікавіша прем’єра Прямого — це токшоу «Про політику». Зрозумійте правильно, воно абсолютне таке саме, як усі інші (назва добре відображає креативність авторів). Просто його ведучим разом зі Світланою Орловською став Антін Мухарський. Тепер канал «Україна» точно може зняти мелодраму про їхню історію зі Сніжаною Єгоровою: він — ведучий Прямого, вона — пропагандистка Медведчука…

З першого ефіру Мухарський влився в колектив. Представив народну депутатку «чарівною жінкою». Пожартував, що у ДТП зі «слугою» Олександром Трухіним виявиться винним Віталій Кличко. Процитував Петра Порошенка. Якщо серйозно, то, враховуючи специфічну атмосферу Прямого, у Мухарського досить добре виходить вести програму. Але не покидає враження невеликого лицемірства. Шоумен не може бути політиком… але може вести шоу «Про політику»?

Микола Вересень змінився за літо

Тим часом склад ведучих Ріната Ахметова поповнив черговий ведучий Медведчука — Дмитро Співак. Олігархи скупляються в одному магазині чи в Ахметова погоджуються працювати лише ті люди, яких із такою репутацією більше нікуди не беруть? Хай там як, програма Співака — це буквально перейменований проєкт. «Рыбный день» змінився на «Правду», а всі назви рубрик із рибних каламбурів перейшли на різноманітні «Правда та діло» чи «Гірка правда». Більше нічого. Шоумен так само ллє воду на теми, які оголошує спеціальна ведуча. Причому вона з першого випуску називає окремі розділи програми «традиційними», а Співак посилається на свої попередні шоу. Зміст програми теж традиційний: антизахідна риторика, виправдання Лукашенка, висміювання протидії Росії. Крім того, свіже надбання Ахметова повторює риторику «Великої деолігархізації», наприклад, про буцімто недостатні податки для аграріїв.

Підростає новий Поплавський

«Вагнерівці» нескінченності

Поки центральні телеканали після публікації CNN ігнорували справу «вагнерівців», інформаційні знову про неї поговорили. Черговий інформаційний привід не змінив риторику більшості гравців. А от прибічники влади та Росії вигадали кілька нових тез.

Коли ми говоримо про стабільну риторику, то, в першу чергу, маємо на увазі Прямий. Ведучий Матвій Ганапольський, здається, вже навіть утомився від цієї теми. І в ефірі бідкається: «Я вже з цими "вагнерівцями". Я вже просто не знаю. Ну колись вже це вирішиться?» Інші гості Прямого розповідають про приниження розвідників. І те, що президент, який бреше народові, не може очолювати державу. Обирайте улюблене  розслідування Бігуса та скидайте в коментарі.

Натомість дещо змінилася риторика проросійської пропаганди. Якщо раніше медведчуківці та мураєвці ігнорували тему «вагнерівців», то тепер вони почали дискредитувати розслідування та відмежовувати бойовиків від Росії. Наприклад, ведучий Ростислав Сухачов на Першому незалежному іронізував, що Bellingcat проводить розслідування, не виходячи з дому. По-перше, організація справді працює з відкритими даними, але це можливо тому, що в наш час більшість інформації оцифрована. І, наприклад, сліди російської техніки можна не шукати в полях, а побачити на супутниковим знімках. По-друге, серйозно? Ютубер Медведчука буде висміювати володарів найпрестижніших нагород у галузі журналістських розслідувань?

Ексрегіонал Віталій Журавський намагався довести, що спецоперація була взагалі не з «вагнерівцями», бо їх контролює ФСБ і їх неможливо просто найняти на роботу. Нагадаємо, що Білорусь повідомила саме про «32 боевика иностранной частной военной компании Вагнера». Крім того, на опублікованих записах є дотичні докази: наприклад, згадка тренувальної бази приватної військової компанії. Проте в Журавського інша версія: це все була спецоперація ЦРУ, аби зіштовхнути Росію та Білорусь. Міг би хоча би перефразувати російські канали. Політичний коментатор Олексій Калініченко заявив, що CNN не працює без указівки з Білого дому, навіть коли його очолюють республіканці. Шкода, що Дональд Трамп про це не знав.

Тим часом «Слуги народу» теж намагалися якось нівелювати новий інформаційний привід. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк на «Нашому» стверджувала, що CNN близька до демократів, а в матеріалі немає нічого нового: Зеленський і так підтвердив операцію в інтерв’ю «1+1». Політичний коментатор Сергій Биков узяв на себе суїцидальну місію — спробував підтримати версію про російський слід у розслідуванні CNN, яку раніше озвучив Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента. Биков приніс роздруківку й заявив, що сайт ФСБ востаннє реагував на якісь повідомлення медіа у 2001 році, то чому би Службі безпеки коментувати зараз. І справді, в якій школі розвідників вчать публічно натякати на свою причетність? Хіба не реалістичніше, що вони хотіли таким чином зробити розслідування токсичним?

У країні диджиталізація. А люди роздруковують сайт

Mother Russia

Зазвичай у моніторингах інформаційних каналів ми виділяємо під російську пропаганду окремий абзац. Але «Наш» та Перший незалежний стали настільки безкарними, що тепер ледь поміщаються в особистий розділ.

Для початку пропагандисти традиційно перекладали вину за початок, продовження та загострення україно-російської війни на Україну. Ростислав Сухачов спекулював, що влада може загострити ситуацію, як буцімто робив Порошенко. Нардеп з «ОПЗЖ» Василь Німченко заявив, що Київ використав армію проти власного народу для вирішення «внутренних каких-то явлений, которые могут быть в любом обществе». Тезу про використання армії проти «жителей неподконтрольных ныне территорий» повторював також Євгеній Мураєв на каналі «Наш». Юрій Дудкін запитував, про перемогу над ким говорить опонентка у студії: «Дончан и луганчан хотите победить? Вы их хотите победить? Поубивать своих собственных граждан, да?» А ще пропонував власну версію присутності Росії на Донбасі: Путін явився на допомогу, коли Україна покинула своїх людей. Уже згаданий Мураєв жалівся, що Україна не робить кроків назустріч виборам на окупованих територіях.

Услід за провиною України традиційно йшли знеславлення та приниження держави. Від Німченка лунала класика про «бацилу фашизма». Євгеній Мураєв доводив, що «Кримська платформа» безглузда. Політичний коментатор Дмитро Корнійчук на Першому незалежному стверджував, що «Кримська платформа», куди «прислали вторых-третьих лиц», підтвердила, що із Зеленським не хочуть мати справ. (Це явна маніпуляція — за представницьким рівнем саміт «Кримської платформи» був безпрецедентним для України.) Андрій Доманський казав, що через блокування каналів Медведчука українську делегацію можуть позбавити голосу в ПАРЄ.

А от кого пропагандисти звеличували, так це, звісно, Росію. Євгеній Мураєв переконував, що від санкцій проти Російської Федерації страждає тільки Європа, поки сама Росія стає успішнішою. Макс Назаров стверджував, що НАТО боїться воювати з Росією. Юрій Дудкін казав, що Росія може знищити Україну за кілька хвилин. Коментаторка Олена Дяченко на «Нашому» фантасмагорично подавала вибори в Державну думу на окупованих територіях: мовляв, Україна не дає голосувати жителям прифронтових територій — Росія дає голосувати окупованим; Україна змушує громадян відмовлятися від українського паспорта — Росія дає громадянство; Україна забирає пенсії — Росія дає якісь виплати; Росія показує, що на окупованих територіях можливі вибори. Політичний коментатор Андрій Єрмолаєв на «Нашому» хвилювався, що новій успішній Росії буде нецікава Україна. Скоріше б.

Із нового: телеканал «Наш» почав підтримувати тезу Путіна, що він готовий говорити із Зеленським, але не про Крим. Макс Назаров запитував, чому президент України не згоден на таку поступку зараз, якщо буцімто на нормандській зустрічі вже не згадував загарбання Криму. Наступного дня ведучий сформулював ще прямолінійніше: поки що відмовитися говорити про Крим заради миру на Донбасі. Ще через день Ангеліна Пичик нав’язувала цю ідею Нестору Шуфричу, який заперечував (!), що президент України може не згадати півострів у розмові з президентом Росії. Ситуація з «Нашим» усе більше нагадує спробу бути святішим за Папу Римського, тільки навпаки.

Інший член «ОПЗЖ» Олександр Лукашев заявив на «Нашому», що українська влада ховається за темою Криму, аби не організовувати зустріч президентів. А Георгій Мазурашу, народний депутат від «Слуги народу», погодився говорити про Донбас без Криму. Якби в Україні існував інститут репутації, ці слова можна було б запам’ятати як останній виступ Мазурашу як політика: «Якщо російська сторона зараз не хоче, то так. Нам треба вирішити цю проблему, а потім уже…» «Якщо російська сторона зараз не хоче», — сильна позиція представника влади у воюючій країні. Що ж, сподіваємося, колись Росія просто захоче повернути нам території. А поки втілимо її план — розділимо одну агресію на дві окремих ситуації. Та покажемо світові, що змирилися з анексією.

Коли вже та Росія захоче здатися?

Це, звісно, далеко не вся російська пропаганда, яка лише за один тиждень пролунала в ефірі двох каналів. Ситуація настільки кричуща, що ви навіть не зможете здогадатися, яку з наступних ситуацій ми вигадали. Андрій Єрмолаєв розповів про створення спільного економічного простору «ЛНР и ДНР» та завершив фразою: «Это для них очень важно, мы должны это понимать». Макс Назаров заперечив терор Росії проти кримських татар. Нестор Шуфрич заявив, що в нас із Росією є спільна трагедія — Голодомор. Так, ви здогадалися. Трапилося це все.

Інші цікаві ситуації й цитати тижня

На ютуб-каналі Перший незалежний відбувся апофеоз Віктора Медведчука. Його нардепи вже не просто повторюють завчені промови про невинуватість начальника. Тепер кума Путіна піарять «французькі сенатори» з давньою проросійською історією. Просто послухайте цей абсолютно природний коментар: «[Медведчук] нам здався дуже спокійною і впевненою в собі людиною, яка добре розбирається в ситуації». Тим часом сама «ОПЗЖ» запропонувала Зеленському дебати з Медведчуком та заздалегідь оголосила в сюжеті, що президент не прийме виклик через слабкість. В’ячеслав Піховшек у межах ідолопоклонства почав свою програму із шестихвилинного (!) зачитування цитати Медведчука. Потім захищав честь хазяїна: «Вы себе на заднице красные линии нарисуйте». І врешті цитував: «Виктор Медведчук своим примером самопожертвования показал всем, как нужно бороться за свою страну…» Путін пожертвував заради людства єдиним кумом.

Тим часом Євгеній Мураєв, який тільки мріє стати кумом Путіна, піарився на каналі «Наш». Неофіційний власник та його журналісти під час інтерв’ю вирішили ще раз переказати глядачам прем’єрний випуск шоу «Тут наша земля». Тоді телеканал присвятив цілий день поїздці на «малу батьківщину» політика. А тепер Макс Назаров розповідає, що на Мураєва там реагують як на Кернеса в Харкові. Глядачі телефоном кажуть, що пишаються Мураєвим. А сам винуватець свята стверджує, що займається політикою заради позитиву та вдячності. Загалом повторному піару присвятили майже двадцять хвилин. Хоча, з іншого боку, це екологічно: використовувати один матеріал кілька разів.

У межах тижня актуальними були кілька скандалів зі «слугами народу». Ось найкращі моменти: член «ОПЗЖ» Віктор Чорний заявив, що влада підлаштувала напад Миколи Тищенка на Гео Лероса, аби відволікти увагу від акції «ОПЗЖ». На Прямому назвали Тищенка «силою», а Лероса — «розумом», та запросили останнього у студію. Нардеп від «Слуги народу» Олексій Жмеренецький фактично назвав ДТП за участі свого колеги Олександра Трухіна «чутками та наклепами» (сам Трухін ДТП не заперечує). Ведучий Прямого Матвій Ганапольський сказав глядачам, що їх тримають за бруд, мовляв, нардеп «слуги народу» Андрій Клочко навіть не старався пояснити раптове збагачення мами.

Інформація про те, що Україна може прийняти біженців з Афганістану, спричинила на телебаченні хвилі ксенофобії, ненависті та жаху. Ведучий «України 24» Юрій Михальчишин розповідав, що «окупанти» нав’язували афганцям «чужі моделі поведінки жінок». Ведуча Медведчука Діана Панченко стверджувала, що для біженців облаштовують в Україні «палац». Андрій Теліженко лякав, що в Україну приїдуть терористи. Ведучий В’ячеслав Піховшек спекулював, що тепер «Талібан» буде атакувати українські представництва за кордоном. Віталій Журавський заявив, що біженці — це колаборанти-корупціонери (!). А от перемогу та білий балахон здобуває політкоментатор Петро Гаращук: «Приїжджаєш у це місце, де живуть компактно мусульмани, ну це взагалі, це якийсь жах. Це смітник, це Середньовіччя [...] Вони ж почнуть вимагати будувати свої мечеті. Почнуть релігію насаждати нам [...] Зроблять тут анклав на території України. І буде оця от, оце все, культура та…» Це нічого, що в Україні офіційно оголошена рівність релігій? І мусульман в Україні два мільйони.

На цьому фоні хочеться похвалити Артема Овдієнка з телеканалу «24». Він єдиний цього тижня намагався боротися із ксенофобією у своєму матеріалі про хасидів в Україні.

Сергій Рудик, нардеп від «За майбутнє», жалівся на Прямому, що боїться коментувати «слугу народу» Мар’яну Безуглу. Мовляв, його вже звинуватили в сексизмі, хоча він лише відзначив її нефаховість. Нагадаємо, як це звучало насправді: «Мене дивує, як і кожного в цьому залі, що дівчинка, якій 32 роки, закликає нас проголосувати за один із дуже важливих документів».

Олег Ляшко на «Україні 24» закидав «слугам народу», що ті платять журналістам. Оцінили іронію? Олег Ляшко, в якого «Україна 24» встигла взяти за пів року тридцять інтерв’ю, критикує політиків за використання журналістів.

Народний депутат від «Батьківщини» Олексій Кучеренко став гостем сольної частини токшоу «Протистояння» на ютубі Медведчука. Всі інші парламентські фракції уникають відверто путінського медіа, а представник «Батьківщини» мило спілкувався із журналістами більше сорока хвилин. Вони навіть разом іронізували з тези про можливий напад Росії. Сподіваємося, 17 тисяч переглядів варті участі в інформаційній агресії.

Софія Федина на Прямому стверджувала, що Петро Порошенко робить усе, аби закордонні партнери зустрічалися із Зеленським. Ага, він навіть сам перестав бути президентом.

Макс Назаров на «Нашому» заявив, що Джозеф Байден заперечує російську агресію. Мовляв, ніхто із закордонних партнерів не говорить, що кадрова російська армія воює з нашою армією. По-перше, «заперечив» та «не говорить» — це дуже різні дії. По-друге, США визнає агресію Росії на сході України.

Політичний коментатор Сергій Пархоменко на Прямому розповів, що Зеленський боїться «патріотів». Хтось веде список однакових меседжів російської пропаганди та Прямого?

Матвій Ганапольський на каналі Прямий намагався пояснити, що таке криптовалюта. Це мило.

Макс Назаров на «Нашому» вирішив, що російська влада «довірила» вибори в Державну думу українцям, тож і Україна може дозволити жителям окупованих територіям голосувати телефоном. По-перше, Росія не довіряє результати виборів навіть росіянам. По-друге, це цікава ідея. Ми боїмося, що не зможемо проконтролювати чесність голосування на дільницях, а ось людей із телефонами на неконтрольованій території — без проблем!

В’ячеслав Піховшек на ютуб-каналі Перший незалежний сказав, що попередня умова для перемовин із Москвою — припинення «репресій» проти Медведчука та його телеканалів. Гм, припинення вбивств після виконання політичних вимог… був якийсь термін…