Постріли в заростях. Моніторинг теленовин 20–25 вересня 2021 року

Замах на першого помічника і друга президента Сергія Шефіра став однією з найбільш обговорюваних тем у теленовинах. Окремі матеріали акцентували, що напад пов’язують із підготовкою закону про деолігархізацію. На 5 каналі намагалися спростувати цю версію. Тим часом у випусках 5-го та «України» було найбільше матеріалів за тиждень, які критикували закон про олігархів без балансу думок.

Замах на Шефіра

22 вересня головною подією ставзамах на помічника президента Сергія Шефіра. Здебільшого новинарі подавали це повідомлення першим у випуску новин та зосереджувалися на хронології подій. Майже третину випуску цій темі присвятили в новинах «1+1»: було і включення з лікарні «Феофанія», де надавали допомогу пораненому водієві Шефіра (це було й на каналі «Україна»), і розповідь про пошукову операцію силовиків. Також у матеріалах були коментарі президента і включення генпрокурорки. «1+1» та «UA: Перший» зробили досьє на Сергія Шефіра, зокрема, наголошуючи на його бізнес-зв’язках із президентом Зеленським. На «Інтері» та ICTV більше зосередилися на версіях правоохоронців. На ICTV та «1+1» наголосили на заявах СБУ про десятки погроз першим особам держави за останні два роки.

На Першому незалежному версії замаху коментував нардеп від «ОПЗЖ» Віктор Чорний: «Такие разборки, они, ну, как бы, не скрыты, не открыты, это касается и руководства финансового комитета парламента. Там идёт конкуренция между двумя группами влияния, которые, эти группы, относятся обе к Офису президента». А на 5 каналі замах обговорювали з гостем студії — колишнім генеральним прокурором України Русланом Рябошапкою. З ним говорили про оточення президента та призначення на ключові посади, зокрема в силових структурах, людей, які мають особисту довіру президента, а не обираються за професійним конкурсом. Рябошапка проводив паралелі з серіалом «Слуга народу». Також у сюжеті про замах на 5 каналі 22 вересня дали коментар ексголови СБУ та нардепа від «Батьківщини» Валентина Наливайченка, який висловив сумнів, чи був узагалі напад; нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк сказав, що навряд чи напад стався через боротьбу проти олігархів, як припускали в Офісі президента. Без конкретних посилань у сюжеті нагадали, що журналісти-розслідувачі бачили зустрічі Шефіра з олігархами, й це нібито мало підважити версію Офісу президента.

Попри гарячі політичні приводи, більшість випусків новин фокусувалася на соціальних темах. Найбільше говорили про карантин і темпи вакцинації, особливо серед освітян. На СТБ окремо розбиралися, чи вакциновані українські парламентарі. Також важливою підтемою в соціальних новинах стали унікальні операції та прорив у трансплантології в Україні. Ще однією наскрізною темою стали роковини авіакатастрофи під Харковом, спомини родин загиблих та вплив трагедії на подальше навчання курсантів-льотчиків.

(Де)олігархізація

Вже не перший тиждень чи не найактивніше висвітлюють закон про деолігархізацію новини каналу «Україна». Цього тижня також помітно більшу увагу законопроєкту приділяв 5 канал.

На «Україні» ігнорували позицію монобільшості, що виступала за ухвалення законопроєкту; автори новин називали його «скандальним». Ключовими спікерами, як і попереднього тижня, були представники «Європейської солідарності» і «Голосу». Вже після ухвалення закону до його критики на «Україні» підключили «Батьківщину»: Юлія Тимошенко називала закон «фейком», а Іван Крулько порівнював із диктаторськими законами 16 січня 2014 року.

У день голосування за законопроєкт на більшості каналів із вибірки «Детектора медіа» акцентували на обмеженнях процедури та голосуванні без правок. На «1+1» також вказали на відсутність у законі реальних механізмів досягнення декларованих цілей. На «UA: Першому» також розбиралися, хто може опинитися в реєстрі олігархів. На ICTV сюжет почали з подяки від президента: «Україна отримує історичний шанс на побудову цивілізованих і чистих відносин між великим бізнесом і державою — олігархічної гілки влади більше не буде. Так президент України Володимир Зеленський прокоментував новий закон про деолігархізацію і подякував Верховній Раді за роботу». Хоча далі в сюжеті містилася і критика закону. На Першому незалежному п’ять із восьми синхронів у сюжеті були від представників «ОПЗЖ». Решта три — це процедурні ремарки керівництва «Слуги народу», а думку решти партій узагалі не включали в матеріал, ніби їх не існує. На «Інтері» на початку сюжету про голосування нагадали: «Одним із можливих мотивів нападу на Шефіра називають боротьбу з олігархами, принаймні таку версію висунули у провладній партії. І сьогодні, переважно силами монобільшості, несподівано швидко скандальний законопроект про деолігархізацію ухвалили у другому читанні».

На каналі «Україна» в день голосування опублікували результати опитування від компанії «Градус ресерч»: «Питання боротьби з олігархами переймаються лише 18% респондентів і більшість із них — 28% — не вірять в ефективність закону про олігархів. Мовляв, він призведе до перерозподілу ресурсів та обмежить свободу слова». Про можливі недоліки таких досліджень раніше йшлося в матеріалах «Детектора медіа».

На 5 каналі в день голосування у студії спілкувалися з колишньою представницею Антимонопольного комітету Агією Загребельською. Ключова теза розмови: і без цього закону в Україні є інструменти для обмеження впливу олігархів. Наступного дня на 5 каналі сказали, що «турборежим дав маху», наголошували на суперечностях ухваленого закону, а ведучий Ігор Татарчук сам зробив висновки про неконституційність: «Висновки Венеційської комісії цілком прогнозовані. В законі чітко простежується порушення як мінімум 8 статей Конституції». Ці тези далі обговорювали з гостею студії — адвокаткою Тетяною Козаченко.

Зміни балансу: вибори в Німеччині та Росії

Підбивати підсумки та прогнозувати наслідки виборів у Росії продовжили всі канали з вибірки «Детектора медіа», крім «Інтера». Новинарі наголошували, що Україна і світ засудили вибори через недемократичність та залучення до голосування мешканців окупованих території України. На Першому незалежному засудження російських виборів українським парламентом прокоментував нардеп від «ОПЗЖ» Олег Волошин: «Те, що мешканці Донбасу нікому не цікаві, а цікаві лише ура-патріотичні балачки з цієї трибуни про те, як ми героїчно боремось з Росією і черговими заявами і все таке інше. Треба, нарешті, брати і домовлятись. Так, наша політична сила виступала і виступає за діалог, за той самий діалог, який підтримує більшість громадян України». З ким саме пропонує домовлятися Волошин, у цьому повідомленні не уточнили. Втім «ОПЗЖ» постійно пропонує вести прямі переговори з ватажками луганських і донецьких сепаратистів, тим самим визнаючи їхню правову суб’єктність. Хоча присутність бойовиків у списках путінської партії тільки підтверджує, що вони — маріонетки Кремля.

Ще однією важливою темою з-за кордону стали парламентські вибори в Німеччині, що відбувалися 26 вересня. Про перебіг останнього тижня виборчої кампанії найчастіше повідомляли на Першому незалежному та «Інтері». Уважно стежили за цією темою також на ICTV, «Україні», «UA: Першому» та «1+1».

«Найбільші шанси на перемогу в есдеків. Партія, яку веде на вибори Олаф Шольц, згідно із соцопитуваннями, лідирує із розривом у 3%», — сказала ведуча «Інтера» в підводці до сюжету 23 вересня. У цьому ж матеріалі прогнозували, чого чекати від Шольца, якщо він стане канцлером: «Від Шольца не чули нічого, чого б до нього не говорила Меркель. Він за запуск другого “Північного потоку” за умови збереження транзиту Україною, проти постачання Києву зброї, засуджує анексію Криму та агресію Росії на Донбасі, але вважає, що ЄС повинен вести прямий діалог із Москвою. І поки що не бачить перспектив вступу України в Євросоюз та НАТО». 

Попри значну увагу до німецької політики на Першому незалежному цього тижня, там у жодному з трьох матеріалів на цю тему не йшлося про ставлення партій, які потенційно увійдуть до Бундестагу, до Росії та України. Натомість один із матеріалів переконував, що Олаф Шольц вимагає покарати винних у закритті «опозиційних медіа в Україні». Йдеться про медіа, робота яких обмежена рішеннями РНБО про санкції, але цього в повідомленні не уточнюють. Посилаються при цьому на нібито відповідь Шольца на звернення «Фонду захисту свободи слова», створеного на підтримку проросійських медіа в Україні. Про реакцію на звернення повідомляв і сайт фонду, втім жодних документальних підтверджень та повного тексту відповіді там немає, тож ми не можемо перевірити точність та коректність перекладу. Очевидно, що в цитатах ідеться про загальне сповідування принципів свободи слова. До того ж у новині посилаються на «звернення радника з європейських питань Секретаріату Соціал-демократичної партії Німеччини Леонарда Пледла»; не зрозуміло, чи він переказував позицію Шольца, чи Шольц говорив щось окреме.

Таргани на внутрішній кухні

22 вересня в новинах «ТСН» розбиралися, як сталося, що в Україні офіційно зареєстрована й досі існує Партія політики Путіна. Керівників партії журналісти так і не знайшли. У Мін’юсті пояснили, що оскаржують існування цієї структури, а політолог Олег Саакян припустив, що ця структура може використовуватися для політичних провокацій.

У національних новинах із вибірки «Детектора медіа» мало уваги приділили вироку координаторові тітушок Юрію Крисіну. Суд назвав його організатором дій, що призвели до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія. Про це йшлося в новинах 5 каналу та «1+1». Хоча на сайті Суспільного про це інформували, але не висвітлили в підсумковому випуску теленовин.

25 вересня кореспондентка 5 каналу інспектувала, як проходить концерт «95 кварталу» в Києві. Головний фокус журналістської інспекції — як організатори дотримуються карантинних заходів. Ганна Рибалка відзначала і дотримання, і недотримання вимог. Серед перших були перевірка сертифікатів вакцинації чи довідок про негативний результат аналізу на COVID-19. Серед недоліків: не перевіряли температуру та не всі відвідувачі були в масках. Ведуча Яна Конотоп прокоментувала: «Із масового заходу, який має відбуватися за правилами в умовах "жовтої" зони, але відбувається не завжди за правилами, є і певні виключення».

І ніщо не зупинить ворожіння, час яких настав. Поки одні журналісти та експерти шукають, як протидіяти поширенню дезінформації та фейків і посилювати критичне мислення аудиторії, інші розповідають про магічні ритуали та мольфарів. Мова про сюжет «1+1» за 22 вересня, де до осіннього рівнодення зібрали поради астролога, парапсихолога й езотерика, як варто поводитися, аби щасливо прожити наступний рік. Численні дослідження вказують, що прихильникам магічного мислення часто лягають у картину світу різні теорії змов. Тож підживлювати такі вірування — все одно що стріляти в ногу й без того ледь живій якісній журналістиці.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».