Білоруське держЗМІ звинуватило CNN в порушенні домовленостей з Лукашенком

Білоруське державне пропагандистське інформаційне агенство «БЕЛТА» обвинуватило CNN в порушенні журналістських стандартів та домовленостей, які стосувались інтерв’ю з самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком. Про це йдеться в публікації самого видання.

«БЕЛТА» вказує, що домовленість про інтерв’ю була ще 9 серпня, коли Лукашенко проводив пресконференцію в річницю невизнаних виборів. Лукашенко погодився на розмову, запропоновану представницею CNN, за умови, що «ви дасте все, що я скажу, не вирізаючи, не додаючи нічого. Ось на цих умовах домовтеся з прессекретарем». Попередньо, стверджує «БЕЛТА», такої домовленості досягли. Інтерв’ю записали в Мінську 30 вересня. 

Але далі «БЕЛТА» закидає CNN, мовляв, ті не показали повного інтерв’ю, лише уривки в телеефірі, а інтерв'юер Метью Чанс нібито не хотів доносити до глядачів відповіді на питання, а займався самопіаром. Також він нібито одразу після інтерв’ю «відмовився від обіцянок» й сказав, що CNN самостійно вирішить, як саме їм подавати записаний матеріал. 

Також «БЕЛТА» звинувачує CNN в тому, що ті ставили фейкові питання, взяті з невірогідних джерел: Лукашенко заперечував катування, які відбувались із затриманими білорусами в серпні 2020 року.

Однак публікувати окремі уривки звична практика для ЗМІ, а повне інтерв’ю вийшло через кілька годин, як «БЕЛТА» опублікувала своє звинувачення.

Нагадаємо, що Лукашенко заперечив, що Зеленський попереджав його про «вагнерівців». Водночас сьогодні Зеленський знову сказав, що говорив з Лукашенком про вагнерівців, коли ті в'їжджали в країну. 

На пресконференції для преси 9 серпня Лукашенко заявив, що «вагнерівці» після затримання самі попросили відправити їх в Росію.

За його словами, ніякого «зливу» спецслужбам не було. «Вагнерівців» помітив білорус, який і повідомив правоохоронців про підозрілих, на його думку, чоловіків. Лукашенко заперечує причетність Росії до їхнього затримання.

24 липня, за п’ять днів до затримання бойовиків, Лукашенко говорив: «На майдан, если своих нет (у нас маловато "майданутых"), их подтянут со стороны. Это профессиональные военные, бандиты, которые специально готовятся, в основном в рамках ЧВК по всему миру, и зарабатывают большие деньги на провокациях в тех или иных государствах». 

29 липня 2020 року в Білорусі силовики повідомили про затримання 33 бойовиків неофіційної приватної військової компанії «Вагнер». Попри запити України про екстрадицію бойовиків, білоруська влада передала їх Росії. 

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов пізніше повідомив, що це була спецоперація Служби безпеки України, яка хотіла виманити російських найманців, які брали участь у бойових діях на Донбасі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани в Офіс президента, спецоперація провалилася. Цю версію підтвердили журналістки Яніна Соколова та Любов Величко.

ЗМІ підозрюють, що в найближчому оточенні президента є люди, які могли «злити» цю інформацію противнику. Офіс президента, СБУ, Служба зовнішньої розвідки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони України відкидають цю інформацію.

Крім того, 25 серпня 2020 року Служба безпеки України просила Любов Величко розкрити джерела інтерв’ю з куратором української спецоперації із затримання бойовиків приватної військової компанії «Вагнер», яке опублікувало видання Mind.ua 24 серпня та, яке «кидає тінь» на президента Володимира Зеленського, голову Служби безпеки України Івана Баканова, керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

9 вересня 2020 року Шевченківський районний суд Києва зобов’язав Службу безпеки України відкрити провадження проти керівника Офісу президента Андрія Єрмака через спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера». Провадження відкрили за статтями про державну зраду (ст. 111 ККУ) та шпигунство (ст. 114 ККУ). Андрій Єрмак, своєю чергою, назвав відкриття справи «політичним піаром».

28 вересня 2020 року ведуча Яніна Соколова та головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомили, що Державне бюро розслідувань викликало її на допит у справі про спецоперацію із затримання в Білорусі 28 членів ПВК «Вагнера».  

6 березня Zn.ua 2021 року написало, що Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі в 2020 році. У британській розвідці відповіли, що нічого не можуть зробити з розслідуванням журналістів через свободу слова. За даними «Української правди», в Офісі президента побоюються виходу розслідування Bellingcat, однак про відставку керівника Офісу Андрія Єрмака наразі не йдеться.

1 березня 2021 року головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов повідомив, що журналіст Bellingcat Христо Грозєв з командою 10 березня приїздили до Києва, де записували для фільму інтерв’ю з журналістами, чиновниками, депутатами та п’ятим президентом Петром Порошенком. За словами журналіста, Грозєв розповів йому, що Андрій Єрмак попросив у Bellingcat записати для фільму інтерв'ю з держдіячами, які представлять у фільмі позицію ОПУ, однак відмовився в останній момент. Очільник Офісу президента Андрій Єрмак вважає, що в історії з операцією із затримання групи ПВК Вагнера «багато фантазій і намагань видати бажане за дійсне». Сам Грозєв не коментував цю інформацію, але закликав українські ЗМІ не маніпулювати щодо фільму.

Президент Володимир Зеленський сказав в інтерв’ю «VIP з Наталією Мосейчук», що особисто попередив Олександра Лукашенка про бойовиків ПВК «Вагнер», коли вони були вже в Білорусі.  

Фото: Flickr