"Вишиваний. Король України" на лібрето Жадана: відбулася прем'єра першої опери про війну 1918–1920 років

1 і 2 жовтня на сцені Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка/ СХІД ОПЕРА відбулася прем'єра авангардної опери композиторки Алли Загайкевич "Вишиваний. Король України" на лібрето Сергія Жадана. Режисер постановки - Ростислав Держипільський.Це перша українська опера за часи незалежності, створена на фактичному історичному матеріалі.Опера стала результатом співпраці благодійного фонду "Україна ХХІ" з ХНАТОБ/ СХІД ОПЕРА та провідних українських митців, запрошених продюсеркою проєкту Олександрою Саєнко. Її внесли до постійного репертуару театру; планують європейські гастролі.В основі проєкту — історія Василя Вишиваного, Вільґельма фон Габсбурґа, учасника українських національно-визвольних змагань першої половини ХХ сторіччя. Полковника Вишиваного різні кола українського політикуму кілька разів розглядали як імовірного претендент на український трон чи гетьманську булаву — спершу під Габсбурзьким патронатом, пізніше — незалежної України.Лібрето Сергія Жадана є не документальним текстом, а розгорнутою рефлексією про успіхи й невдачі українського проєкту, пошук своїх та місце людини в історичному процесі.Аванґардна опера Алли Загайкевич поєднує симфонічну й електронну музику. Також авторка зверталася до мелодики автентичного народного співу Гуцульщини та Полтавщини.Крім постановки опери, складовими мультимедійного проєкту є видане Meridian Chernowitz окремою книгою лібрето, екскурсійний маршрут "Місцями Вишиваного" у Відні та серія артових фото "місцями Вишиваного", створена Беллою Логачовою.Створити сучасну оперу на історичному матеріалі з бекґраундом українсько-австрійських зв'язків запропонував засновник фонду "Україна ХХI", Почесний консул Республіки Австрія в Харкові Всеволод Кожемяко. Фонд профінансував проєкт на понад 5 млн грн. Заробітний фонд театрального колективу та інші поточні витрати були партнерським внеском театру — це близько 12 млн грн.Це квантовий стрибок для трупи"Створення сучасної опери для постійного репертуару державного театру — це щось нечуване для України. Виклик і експеримент для всіх, - говорить Олександра Саєнко, продюсерка проєкту, засновниця фестивалю української культури в Австрії UStream, голова Центру українських ініціатив у Відні. - Електроакустична музика Алли Загайкевич дуже складна для виконання — і солісти, і хор, і музиканти повинні були вчитися виконувати цю музику. Це квантовий стрибок для трупи"."Я в захваті від складної метафоризованої постановки Ростислава Держипільського, вкупі з сучасними хореографією Олі Семьошкіної і сценографією Олесі Головач, - каже Саєнко. - Солістам (Володимир Козлов — Вишиваний, Олексій Вєтров — Людина в чорному, Олеся Мішарина та Юлія Піскун — Дівчина, - ред.) треба було й освоїти нову для них техніку співу, і вжитися у непрості образи, які поєднують і проблематику часу визвольних змагань, і питання, які хвилюють нас сьогоднішніх. Це вимагало зусиль".Ми сприймаємо оперу як масштабне й епічне, але опера може бути чимось дуже інтимним, оперуючи шепотами, особистим простором"Голос — це найінтимніший інструмент, - говорить Алла Загайкевич, композиторка, авторка опери. - Ми сприймаємо оперу як масштабне й епічне, але опера може бути чимось дуже інтимним, оперуючи шепотами, особистим простором. І я впевнена, що у української опери є саме такий потенціал розвитку — в наближення до сучасної людини. Ми переживаємо інерційне ставлення до опери як до чогось великого, страшного, холодного і дуже традиційного. Але дедалі більше бачимо появу в Україні, в тому числі від молодих моїх колег — опера "Оперта", Разумейко, Григорів, Нова опера тощо, — оперних проєктів іншого, наближеного до сучасної людини виміру. Харківська опера зараз першою відкрила багато сцен, лабораторій, проєктів, експериментів. Мені цікавий цей простір. І постать Вишиваного теж має дуже інтимний шлях до глядача, дуже близького дотику"."Оскільки для українських оперних співаків основним стилем розспіву є академічний, артисти проєкту мали майстер-класи з особливої техніки — шпрехштімме/шпрехґезанґ, розмовної "сухої" манери співу з приблизною звуковисотністю, - розповідає Олексій Чернікін, заслужений діяч мистецтв України, головний хормейстер ХНАТОБ / СХІД ОПЕРА. - Вона не нагадує ані спів, ані реалізм природної мови". У XX столітті цю техніку використовували видатні австрійські композитори Альбан Берг та Арнольд Шенберг.В інтерв'ю журналу "Країна" і сайту Gazeta.ua поет Сергій Жадан розповівпро лібрето "Вишиваний. Король України":- Дія починається 1948-го. У Києві, в Лук'янівській в'язниці, передчуваючи смерть, Василь Вишиваний згадує своє життя. Спогади – це ретроспектива, переоцінка. Через них глядач матиме можливість побачити панораму Європи з кінця ХІХ століття протягом кількох десятиліть.Усі ті персонажі, які з'являються в опері, мали до Вишиваного різне ставлення. Наприклад, Павло Скоропадський ставився до нього з підозрою, оскільки вважав, що в австрійського ерцгерцога є претензії на український престол. Із Петром Болбочаном та Андреєм Шептицьким вони зустрічалися. Болбочан був із тих офіцерів, які пропонували Вишиваному очолити країну. Це породжує риторичне запитання: а що, якби він став-таки королем України?Василь Вишиваний в опері – фігура трагічна, але без надмірного пафосу. Намагається відчути цю країну, людей. Порозумітися з часом, світом, обставинами та духом епохи. Він вийшов цікавий – суперечливий, у чомусь навіть екзотичний.Опера – поетичний твір, дає можливість говорити метафорами. Багато подій із сюжету корелюються з нашим часом. Це ставлення суспільства до влади, керівників до країни, питання їхньої відповідальності, адекватності та професіоналізму. Українська історія ходить по колу і наступає на одні й ті ж граблі.