Опалювальний сезон. Чи вб'ють нас тарифи

Найбільша страшилка останніх тижнів - наближається опалювальний сезон. І якщо раніше українців найбільше турбувало, чи будуть батареї гарячими, то тепер хвилює, чи зможуть вони тепло в батареях оплатити.

Але хвилювати, по суті, має і перше, і друге.

Паливо на міжнародних ринках, до яких прив'язана наша країна, невпинно зростає в ціні. А це може накрутити тарифи на комуналку і вартість промислової продукції в рази. При цьому запаси й газу, й вугілля в Україні залишають бажати кращого. Іншими словами, ситуація у вітчизняному енергокомплексі дуже серйозна.

Жоден енергозакон, який було ухвалено в межах європейської інтеграції - і про ринок електроенергії, і про ринок газу - не працює

Вихід з цього "тунелю" влада знайшла, щоправда, знову "в ручному режимі". Що це означає? А те, що жоден енергозакон, який було ухвалено в межах європейської інтеграції - і про ринок електроенергії, і про ринок газу - не працює. Вони залишилися лише на папері, а на ділі - пустишка.

Наприклад, тарифи на світло. Закон "Про ринок електричної енергії" набув чинності 11 червня вже далекого 2017 року. Як запевняла тоді влада, на ринку прогресуватиме конкуренція, а від цього лише виграють громадяни. Документ нібито впроваджує норми Третього енергетичного пакету ЄС, зокрема, в питанні поділу компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії. Тобто, жити будемо краще, жити будемо "світліше".

Закон передбачав поетапний перехід на євростандарти. Ініціатори інновацій лише забули сказати, що ці європейські норми ми будемо впроваджувати на  "наш" манер.

Що отримали в результаті? Коли потрібно було так званий вітчизняний ринок відпустити у вільне плавання, з'ясувалося, що "підкориговані" тарифи народ не подужає. За збіглими (що буває вкрай рідко) підрахунками профільних відомств і експертів, тариф на електроенергію для населення злетить утричі. Ну, і придумали вихід. Для початку, щоб перевірити платоспроможність українців, з 1 січня скасували дію пільгового тарифу на електроенергію - 90 копійок за перші 100 кВт-год. Ввели фіксований тариф - 1,68 гривні. Його дію продовжували двічі упродовж поточного року. І попередили: якби цього не зробили, то світло подорожчало б у рази.

Потім в уряді заявили - ми "врятуємо" населення: з 1 жовтня 80% українців платитимуть за електроенергію менше. Тариф на електроенергію знизили до 1,44 грн/кВт-год для домогосподарств, які споживають менш як 250 кіловат-годин. Для решти домогосподарств тариф залишився без змін - 1,68 грн/кВт-год. Допомогли? Звісно, але лише з пільговим тарифом ми все одно платили менше. І допомогли, використовуючи "ручний режим". Про що це говорить? А про те, що ринок електроенергії в нас не працює.

Тепер про ринок газу, який щодо населення запрацював з 1 серпня 2020 року. Зараз в Європі котирування блакитного палива б'ють рекорд за рекордом. Стелю пробито на рівні понад 1200 доларів за тисячу кубометрів. У наших сховищах запасів газу мінімум за останні три роки, і то не зрозуміло, чиї вони.

Народ почав хвилюватися. Прем'єр Денис Шмигаль усіх заспокоїв: все буде нормально, зиму пройдемо у стабільному режимі. Тим більше, щоб платіжки за комуналку не росли, Кабінет Міністрів, "Нафтогаз" і місцева влада підписали меморандум про взаєморозуміння, яким передбачено, що під час опалювального сезону 2021-2022 років тарифи на тепло і гарячу воду для населення не збільшуватимуть.

Домовилися про безперебійність постачання газу, щоб населення і всі установи соціальної інфраструктури були з теплом, а також про фінансову підтримку громад з боку держави. Всі нововведення торкнуться і наступного року.  

"Також у меморандумі чітко визначено, що для незмінності тарифів у 2022 році держава передасть і направить до місцевих бюджетів податок з доходів фізичних осіб у розмірі додатково 4 відсотків, тобто, це не менше 11 млрд гривень... Крім того, акциз з палива також буде залишено для місцевих бюджетів у 2022 році, щоб вони могли підтримати комунальних виробників тепла і забезпечити спокійне проходження опалювального сезону", - заявив Шмигаль, пообіцявши направити підприємствам теплокомуненерго з держбюджету на покриття різниці в тарифах 30 млрд гривень.

Можновладці забули відзначити, що промисловість залишилася поза меморандумом

Ось тільки можновладці забули відзначити, що промисловість залишилася поза меморандумом. Для неї ціни на газ вже перевищили 30 гривень за кубометр. Як думаєте, підприємства працюватимуть собі у збиток? Швидше, всі витрати будуть внесено в ціни на продукцію. Тобто, за все розрахується кінцевий споживач - ми з вами.

Та й приборкання тарифів на тепло для населення знову відбувається у ручному режимі. А де ж ринок? Скажете, що ситуація змусила? Зовсім ні. Це просто ще одне свідчення того, що енергоринки, які прописані законами та десятками підзаконних актів, в Україні не працюють. 

Усі меморандуми та ситуативні рішення уряду - не що інше, як піар-акції "турботи" про зубожіле внаслідок коронакризи населення. Закони про ринок газу та електрики є, а власне ринку немає. Немає формули розрахунку чинного тарифу, немає механізмів взаємодії гравців ринків, а самі ринки продовжують "коригувати" вручну. Сумно, що за всі ці прорахунки вже понад тридцять років зі свого збіднілого гаманця розплачуються українці. І кінця цьому не видно.

Нана Чорна