Всі позамерзаємо. Огляд політичних токшоу за 27 вересня — 1 жовтня 2021

«Свобода слова», ICTV, 27 вересня

Ефір «Свободи слова» за 27 вересня відрізнявся від інших політичних шоу на тижні. Гості обговорювали лише зовнішню політику — майбутнє нормандського формату, можливість україно-російських переговорів, стосунки України з Німеччиною та Угорщиною. Дискусію вели дипломати, експерти-міжнародники та політики, що спеціалізуються на цій темі. Тому рівень маніпуляцій і політизації цієї теми у студії був невисокий.

Гостями програми були голова Офісу президента Андрій Єрмак, віцепрем’єр Олексій Резников, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, політолог Володимир Фесенко, ексміністр закордонних справ Павло Клімкін, нардепи Сергій Рахманін («Голос») та Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»). Загалом сім гостей (одна жінка та шість чоловіків).

Почав дискусію Андрій Єрмак, який називав промову президента в ООН «однією із найбільш очікуваних» на засіданні та «подихом свіжого повітря». А також пояснив, як саме президент пропонує реформувати ООН — переглянути право вето, гарантувати рівні права для всіх членів організації тощо.

Іванна Климпуш-Цинцадзе звинуватила владу у зневажливому стилі спілкування з партнерами та в тому, що стан реформ у країні не стимулює залучення нових інвестицій з-за кордону. Сергій Рахманін пропонував виділяти більше грошей на фінансування прикордонників та застерігав не проводити двосторонні зустрічі із Росією. Дмитро Кулеба закликав відмовитись від «партнерозалежності» у формуванні своєї зовнішньої політики, а Олексій Резников розповідав про плани залучення іноземних інвестицій у Донецьку та Луганську області.

Значну увагу в ефірі приділили німецько-українським стосункам. Студія зійшлась на тому, що хоч би хто став новим канцлером Німеччини, ця країна «буде бачити нас через призму Росії». Тому потрібно будувати нові стосунки із Берліном на основі економічних інтересів. Міністр закордонних справ висловив сподівання, що завдяки водню та розвитку зеленої енергетики Україна для Німеччини може стати тим, ким зараз є Росія.

«Український формат», Перший незалежний, 29 вересня

У випуску «Українського формату» під філософською назвою «Какая цель нашей политики? Никто не знает» на ютуб-каналі Медведчука обговорювали зовнішню політику України, а також — традиційно — тарифи, вакцинацію та свободу слова.

Ефір почався із прямого включення одного з улюблених спікерів проросійських медіа в Україні — експрем’єра Миколи Азарова. Колишній топчиновник у розшуку картав українську владу за порушення прав угорців; закликав опозицію до об’єднання навколо «Опозиційної платформи — За життя», а владу — купувати газ у Росії; стверджував, що зростання цін на газ на європейському ринку — результат спекуляцій на біржі і не пов’язане з діями Росії.

Звісно ж, у виступі втікача були й кремлівські пропагандистські меседжі про Україну. Так, експрем’єр повідомив, що Україну змушують воювати американці й «ніхто ніяких російських військ на території Донбасу не виявив». У самій державі — нацистська диктатура, на яку «закриває очі» Володимир Зеленський. На десерт Азаров заявив, що «ніякої Небесної сотні немає, Небесну сотню вбили самі організатори Майдану».

Гостями другої частини шоу традиційно стали коментатори, так чи інакше пов’язані з пулом «експертів» Віктора Медведчука. Серед них джинсовик Дмитро Корнійчук, коментатор Юрій Дудкін, якого підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами, «дипломат» з анульованою візою у США Андрій Теліженко, прихований піарник «ОПЗЖ» Олександр Лазарєв, адвокат Андрій Доманський, який захищає підозрюваних у держзраді журналістів і блогерів, псевдосоціолог Дмитро Марунич, юристка Марина Ставнійчук та президент фантомного аналітичного центру Олександр Охріменко. У післяшоу до них приєдналися джинсовик Данило Богатирьов і журналіст газети «Вести» Тарас Козуб. Разом десять гостей (одна жінка та дев’ять чоловіків).

Токшоу Першого незалежного давно нагадують за змістом програми російського телебачення. А за допомогою Олександра Охріменка наближаються до них ще й за формою. На каналі Медведчука цей коментатор, як і на російських ефірах, виконує роль блазня, який встряє в абсурдні суперечки з гостями, поводиться зухвало та виступає мішенню для образ від ведучих й інших гостей студії. У гостях Охріменка принижує сам патріарх російської пропаганди Володимир Соловйов, вдома — всього-на-всього ведучий Першого незалежного Ростислав Сухачов.

Охріменко починає шоу

Почалась вистава з того, що Охріменко назвав Юрія Дудкіна «лоботрясом» і «чудіком, а не експертом», коли вони сперечалися, чи мають олігархи вплив на політику в Німеччині. Кілька дрібних сварок потому ведучий прокоментував виступ Охріменка словами «маразм должен крепчать», а Дудкін пригадав, що пропагандистка Ольга Скабєєва йому «чётко затыкает рот».

Втім Охріменко був не єдиною жертвою «Українського формату». Як коментатори, так і ведучі регулярно дозволяли собі принизливі та саркастичні характеристики у бік людей, яких не було на програмі, зокрема представників влади. Ведучий Ростислав Сухачов декілька разів саркастично називав Зеленського «найвеличнішим лідером світу» і «хорошим хлопцем, який на роялі вміє грати»; та жартував, що «деякі слуги люблять вживати речовини». Також він іронічно назвав міністра внутрішніх справ Дмитра Кулебу «дипломатичним яструбом». Але ця характеристика здалась недостатньо принизливою для псевдодипломата Андрія Теліженко і той виправив ведучого: «Ви кажете яструб, а я думаю — пєтух». Кримінальна риторика, вочевидь, сподобалась ведучому і він підхопив аналогію, додавши, що Кулеба «розпускає пір’я».

Першою справжньою темою токшоу стало обговорення конфлікту Києва та Будапешта через нові домовленості угорського уряду із «Газпромом». Судячи з емоційного фону у студії, конфлікт України з іншою державою та дипломатична перемога Кремля принесли чимало радості коментаторам. Учасники токшоу традиційно зайняли сторону противника України. Ведуча Діана Панченко називала зовнішню політику України «істеричною та нераціональною», а Сухачов сказав, що «Київ накинувся на сусідів із звинуваченням». Теліженко зазначав, що Угорщина, на відміну від України, «думає про своє населення», а весь світ домовляється з Росією, лише Україна залишається «єдиним форпостом анти-Росії у світі». Юрій Дудкін навіть похвалив угорську владу за кращий рівень свободи слова: «Не помышляет закрывать кому-то эфиры, закрывать кому-то рот». Кишеньковому «експерту» Медведчука, мабуть, невідомо, що лише рік тому в Будапешті відбулися масові протести проти обмеження свободи слова, пов’язані зі звільненням головного редактора критичного до влади видання «index.hu».

Теза, що Україна має починати переговори із Росією щодо експорту газу, була, певно, найпопулярнішою в ефірі. Протягом п’яти годин «Українського формату» коментатори повертались до цієї думки десятки разів. Дмитро Корнейчук навіть пов’язав зростання захворюваності на коронавірусну хворобу з тим, що імунітет людей послаблюється… через роботу у напівхолодних кабінетах. «Замерзання» українців із ранньої осені — улюблений наратив російських медіа.

Виходити на тарифні протести цього разу закликали вже не лише коментатори, але й ведучі. Так, Сухачов звернувся до мерів українських міст із закликом «не сидіти, як страуси» перед початком опалювального сезону, а їхати на Банкову, а Теліженко додав, що їм потрібно «об’єднуватись із реальною опозицією» (здогадайтеся, про яку партію йдеться).

Коли в ефірі почали обговорювати проблеми вакцинації в Україні, виявилося, що жоден із коментаторів не є вакцинованим. Одні гості сказали, що вже мають природні антитіла, інші скаржились, що вакцина в Україні неправильно зберігається (Теліженко), або стверджували, що вакцинація щопівроку «вбиває імунітет» (Марунич). Зрозуміло, жоден із коментаторів не закликав глядачів вакцинуватись.

При цьому Олександр Лазарєв і Марина Ставнійчук переймалися порушенням прав людини через примусову вакцинацію. Лазарєв називав її «порушенням базових прав людей» і стверджував, що вакцини не пройшли останню стадію випробувань. Тож вакцинація є буцімто «медичним експериментом». Також коментатор звернувся до конспірології, описавши локдаун як світову спробу подолати кризу перевиробництва.

Марина Ставнійчук пропонувала переконувати, а не змушувати людей вакцинуватись. Також юристка цинічно закликала запрошувати в ефіри телеканалів імунологів і інфекціоністів, які надавали би людям більше інформації. Не зрозуміло, чому вона не передала це бажання адресно ведучим «Українського формату» та інших програм Медведчука. Оскільки в ефірах токшоу на інших каналах (наприклад, ICTV чи «Україна 24») коментувати цю проблему запрошують, у тому числі, профільних експертів. Лише на Першому незалежному експертами з вакцинації є ті ж самі люди, що коментують все інше: від зовнішньої політики до енергетики.

Андрій Теліженко запам’ятався тезою, що навіть у США 40% населення не довіряє вакцинам і не збирається вакцинуватись. Неправда — ще на початку серпня рівень вакцинації у США дорівнював 70% і, очевидно, не кожна людина, що не провакцинувалась, не довіряє вакцинам. Більше про вакцинованих і невакцинованих у США читайте в матеріалі «Детектора медіа».

Також на токшоу переймалися тим, що «псевдопатріоти» «активно цькували» боксера Олександра Усика в соцмережах після його перемоги; бій не показували на українському телебаченні буцімто з ідеологічних причин; а привітання президента було надто протокольним. З точки зору студії, це доводить, що люди, які мають іншу позицію або говорять іншою мовою, утискаються в Україні. В ефірі «Українського формату» обговорювали навіть перспективи Усика як політика.

«Право на владу», «1+1», 30 вересня

У випуску «Права на владу» під назвою «Війна з брехнею» обговорювали інформаційну політику та боротьбу з російською пропагандою.

Гостями студії були радник керівника Офісу президента Олексій Арестович, заступниця міністра оборони Ганна Маляр, перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль, нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Нестор Шуфрич, гендиректор інформагенції «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко, головний редактор онлайн-видання «РБК-Україна» Сергій Щербина, журналіст Денис Казанський, колишній радник президента Ігор Новіков, політтехнолог Володимир Петров, спеціаліст з управління репутацією Борис Тізенгаузен, політолог Валентин Гладких, журналіст Роман Цимбалюк (на зв’язку). Загалом 12 гостей (одинадцять чоловіків та одна жінка).

У першій частині дискусії гості обговорювали явище пропаганди та її вплив в Україні. Дискусія між фахівцями була неполітизованою, втім їй не вистачало такої ж фахової модерації. Наталія Мосейчук досить незграбно підв’язувала до дискусії обговорення громадянської позиції Олександра Усика та номерів «95 кварталу», які ведуча представила як позитивний приклад української пропаганди.

Ігор Новіков стверджував, що державі потрібен незалежний недержавний центр боротьби із пропагандою на базі громадянського суспільства. (Розкажіть хтось йому — а заразом і авторам програми, які забули запросити представників громадських організацій, що працюють у цій сфері, — про StopFake, VoxCheck, InformNapalm, про «Детектор медіа», врешті-решт!) Володимир Петров запропонував створити спеціальну структуру, яка буде працювати з українськими музикантами та спортсменами щодо їхньої громадянської позиції. Натомість Олександр Мартиненко доводив, що проблеми не розв’язуються створенням структур, і закликав не робити зі спортсменів лідерів думок. Денис Казанський закликав уряд підтримувати успішні недержавні інформаційні ініціативи.

Близько години ефіру «Права на владу» витратили на виступ Нестора Шуфрича та подальшу дискусію з ним. У токшоу для члена «ОПЗЖ» підготували роль «адвоката диявола». Йому адресували критику російських ЗМІ (Шуфрич раніше виходив на зв’язок в ефір російських токшоу), критику участі українських коментаторів у них та критику інформаційної політики каналів Медведчука. Втім Шуфрич почувався комфортно. Він майстерно переводив тему, вживав дипломатичні формулювання та не висловлював відверто проросійських меседжів, які тиражують його однопартійці на лояльніших до Кремля телеканалах.

Шуфрич, як завжди, почав свою промову із заклику вакцинуватися. Шкода, що такі ж заклики не можна почути на Першому незалежному, де політик офіційно мажоритарний акціонер.

Значну частину виступу нардеп присвятив саме обговоренню незаконності блокування телеканалів Медведчука. Зокрема, заявив про 35 тисяч іноземних публікацій, які засудили дії української влади щодо закриття медіа. Відколи «ОПЗЖ» цікавить, що думають за кордоном? Це ж зовнішній вплив! (Що ж до цифри, то сміємо припустити, що це кількість результатів пошуку в гуглі за запитом «medvedchuk repressions ukraine» або якимось подібним.)

До другої частини шоу підключився зірка прямих ліній із Путіним, кореспондент УНІАН у Москві Роман Цимбалюк. Разом із ведучою він спростовував фейки російських ЗМІ про Україну та насміхався із найабсурдніших. Глядачам програми навіть не посоромилися показати пікантний репортаж телебачення сепаратистів про «гранату во влагалище шістнадцятирічної дівчини».

Наталія Мосейчук запам’яталась тим, що пожаліла Олексія Арестовича, якого «бідного заклювали» за його висловлювання про Україну-Русь, хоча, на думку ведучої, він лише відповів на статтю Путіна. Сам Арестович був незвично тихим і не вступав у дискусії із жодним спікером.

Завершила ефір заступниця міністра оборони Ганна Маляр, яка обурилася тим, що їй дають усього п’ять хвилин, хоча Шуфрич виступав близько години. Чиновниця почала промову із оптимістичної оцінки, що Україна програвала інформаційну війну вчора (за попередньої влади?), але сьогодні — «гідно чинить опір» і є світовим «флагманом певних тем і трендів». Цей самий меседж був ключовим у її інтерв’ю «Детектору медіа».

Більшу частину свого виступу Ганна Маляр використала на те, щоб викрити «фейк, який підриває довіру до армії». Йшлося про застарілі автобіографічні бланки, які роздавали у київській школі для взяття на облік у військкомат. У студії не навели іншої точки зору, а ведуча жалілась, що «на фейк почепилися лідери громадської думки у тому числі». Детальніше про цей конфлікт, аргументи чиновниці та про те, чому кейс все таки навряд чи коректно називати фейком — читайте у розслідуванні «Детектора медіа». У цьому тексті ми лише зазначимо, що кількість зусиль, які Міноборони витрачає, щоб подати використання застарілих бланків як фейк російських спецслужб, ставить під сумнів тезу Ганни Маляр про успіхи України в інформаційній війні.

«Ехо України»,  Прямий канал, 1 жовтня

У незвично короткому (півтори години) випуску «Еха України» на Прямому обговорювали можливу відставку спікера Верховної Ради Разумкова, з’їзд «Слуги народу» у Трускавці та корупцію в Україні. Спікерами були екснардеп Ігор Мірошниченко,  колишній заступник міністра тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов і політтехнолог Олександр Курбан. Усього чотири чоловіки та жодної жінки.

Через відсутність представників партії влади або будь-яких лояльних до влади спікерів ефір вийшов незвично спокійним та не видовищним. Гості розмірковували, чи зможе фракція «Слуги» позбавити Разумкова мандату після його можливої відставки, стримано хвалили політика за політичну волю та переймались, що через внутрішній конфлікт у партії страждає український парламентаризм. Також коментатори стверджували, що, крім збору підписів за відставку спікера, з’їзд у Трускавці організовують для формування команди для другого терміну президента (Попов) та дисциплінування фракції із «показовою поркою» (Мірошниченко).

Не всім сподобалась теза Олександра Курбана, що боротьбу із корупцією треба починати із себе. Матвій Ганапольський відповів, що не потрібно «полірувати мізки» глядачам, оскільки боротьбою із корупцією має займатись влада. А Юрій Гримчак скаржився на те, що «головним громогласним спікером корупції є наші громадські антикорупціонери», які, мовляв, заробляють на цьому гроші. Як приклад, він стверджував, що експерти нібито встановили, що «Роттердам плюс» не приніс бюджету ніяких збитків. Насправді за оцінкою слідства НАБУ махінації при застосуванні формули коштували бюджету сумарно 39 мільярдів гривень.

Наприкінці програми Матвій Ганапольський, вочевидь, виявився незадоволений низьким рівнем трешу у студії. Тому поділився історією,  як у знайомого, який відпочивав із ним у Трускавці, «пішли камені» після пиття місцевої води. «Краще пийте горілку», — запропонував ведучий-шоумен нардепам «Слуги народу».

«П’ятниця. Вечір»,  «Наш», 1 жовтня

Випуск «П’ятниці вечора» 1 жовтня став одним із небагатьох ефірів шоу, на яке не прийшов Євгеній Мураєв. Можливо, саме тому в ефірі була помітно нижча концентрація проросійських меседжів, а інші гості мали більше шансів висловити свою точку зору. У програмі обговорювали арешт Саакашвілі, конфлікт України з Грузією та з’їзд «Слуги народу» у Трускавці.

Заміщати Мураєва у студії, певно, мав, голова політради партії Мураєва «Наші» та екснардеп Олександр Долженков. На важливість гостя натякала навіть назва, із якою у ютубі виклали другу частину токшоу.

Телеканал «Наш» натякає, хто є найважливішим гостем

У першій частині програми виступав улюблений спікер телеканалу «Україна 24» та політичний хамелеон Дмитро Співак, який присвятив майже весь виступ критиці партії влади. Зокрема, характеризував депутатів «Слуги народу» «малоосвіченими, цинічними, нахабними» та «оборзєвшими від влади», з’їзд партії у Трускавці — «ярмарком знахабнілого марнославства та несмаку», а заяви міністра закордонних справ Дмитра Кулеби — «пуками». Цікаво, що за місяць до парламентських виборів 2019 року сам Співак мав прохідний номер у списку «Слуги», але був виключений із нього. Тож цього дня, замість того, аби бути в Трускавці, Співак закликав підписати прямі газові контракти з Росією та критикував декомунізацію. Також спікер запам’ятався тим, що озвучив (чи то вигадав) розцінки тіньових зарплат депутатів «Слуги»: 20 тисяч доларів — звичайні депутати, 25—30 — спікери партії, що ходять на токшоу, та 50 — голови комітетів. І додав, що у суді цю інформацію не зміг би довести, але має знайомих у партії.

Іншими коментаторами на шоу були: нардепка з «Опозиційної платформи —За життя» Тетяна Плачкова, екснардеп із «Блоку Петра Поршенка» Сергій Хлань, позафракційна нардепка Вікторія Гриб, заступник голови Виконавчого комітету реформ Олександр Ольшанський, політичний коментатор Петро Охотін, екснардеп Андрій Павловський («Батьківщина»), псевдожурналіст Юрій Молчанов, нардеп «Батьківщини» Олексій Кучеренко, нардеп від «Опозиційної платформи — За життя»  Анатолій Бурміч, підприємець Георгій Біркадзе, колишній віцепрем'єрміністр Павло Розенко, політкоментатор Дмитро Раїмов. Усього десять гостей (вісім чоловіків та дві жінки).

Токшоу запустило «нейтральне» опитування глядачів, у якому кожен із трьох варіантів відповідей на питання «Чого «Слуг народу» треба навчити у Трускавці?» був критичним до влади. А самі ведучі «Нашого» не соромились висловлювати суб’єктивну точку зору з усіх обговорюваних тем і робили саркастичні коментарі до тез гостей, які йшли врозріз із «лінією партії» телеканалу. Антон Довлатов навіть закликав посадити голову «Нафтогазу» Юрія Вітренка, щоб його наступник «прийшов і працював».

Під час обговорення арешту Міхеїла Саакашвілі у Грузії ведучі часто повторювали про небезпеку масштабного дипломатичного конфлікту України та Грузії у разі втручання України у справу. Сергій Хлань звинувачував Саакашвілі у тому, що він перетворив Одеську область на «корупційне лігво», і припускав, що політик «дореформувався до нових кримінальних справ в Україні», а тому втік у Грузію. Олександр Долженков й Олексій Кучеренко в унісон закликали більше не звертатись до послуг «гастролерів», «заїжджих реформаторів» і «міжнародних авантюристів». А Анатолій Бурмич у притаманному ОПЗЖ антизахідному угарі припустив, що, якби Саакашвілі не поїхав у Грузію, то його б «грохнули, як грохнули інших, які у Заходу вже були використані і ходили клянчили гроші».

Обговорення стосунків України та Угорщини на тлі контракту останньої з «Газпромом» в обхід нашої держави ведуча Лана Шевчук розпочала із такої заяви: «Ми маємо зрозуміти: те, що зараз робить Угорщина, вона робить не проти України і не для Росії. Вона робить виключно для себе, для своїх громадян». Також вона цитувала прем’єра Угорщини Віктора Орбана і додавала, що його слова їй сподобались. Цього тижня проросійські канали відгрузили уряду Орбана стільки компліментів, скільки побачиш не у кожній передвиборчій агітці. Бурміч приєднався до похвал ведучих і додав, що угорська влада, на відміну від української, «думає про власний народ».

Під час обговорення гаданої енергетичної кризи Кучеренко бідкався, що «невігласи під впливом певних країн затягнули нас під гаслами ринку газу у прірву», а ведуча називала новий меморандум щодо тарифів із представниками місцевої влади «папірцем». У відповідь на тезу Георгія Біркадзе про неприпустимість обміну суверенітету на дешевий газ ведучий Антон Довлатов саркастично розмірковував, «замёрзнем мы в свою независимость или нет этой зимой». Знову ж таки, замерзання взимку без газу щороку прогнозує Україні саме російська пропаганда, і щоразу марно.

Під час обговорення з’їзду у Трускавці ведучі іронізували про «папочки» на кожного депутата, які буцімто привезли Ірина Венедиктова та Іван Баканов. Та жалілися, що на шляху президента до резиденції буцімто знімають рекламні банери телеканалу «Наш» (мають право!). Для Олександра Долженкова з’їзд став приводом поскаржитись на закон про фінансування політичних партій. Хоча інформації, що з’їзд відбувся саме за гроші, які виділяються з бюджету парламентським партіям,  немає. «Слуги» стверджували, що оплачують перебування у Трускавці власним коштом.

Завершилась програма на відверто сексистській ноті. Ведучий показав фото з інстаграму Юлії Мендель, на якому та демонструє нове тату на спині. Модератор представив зображення словами «вот эта красота» та додав, що «когда-то эта спинка одной смс-кой спасала курс гривны».

Коли на політичному токшоу показали фото жіночої спини

«Свобода слова Савіка Шустера», «Україна», 1 жовтня

На початку програми Савік Шустер прокоментував останні новини світової геополітики (майбутню коаліцію у Німеччині, конфлікт Китаю та Литви). Та озвучив інсайд Сергія Лещенка про рішення «Слуги народу» бойкотувати «Свободу слова». Представників «Слуги» у студії та на зв’язку справді не було. Шустер навіть припустив, що його токшоу можуть спробувати закрити, оскільки владі, мовляв,  не подобається, що програма «піднімає небажані для влади теми та запрошує людей, які не подобаються владі».

На «Свободі слова» обговорюють можливість закриття програми

Політики скористались можливістю стати на захист улюбленого піар-майданчика. Юлія Тимошенко назвала токшоу на каналі, який часто відвідує, «останнім ковтком правди у країні». А Юрій Бойко сказав Шустеру, що його «не чіпав лише Янукович». Ну, як сказати — всяке бувало.

Іншими гостями ефіру були спікер Верховної Ради Дмитро Разумков,  експрем’єр Володимир Гройсман, мер Києва Віталій Кличко, мер Дніпра Борис Філатов, міжнародний консультант з охорони здоров'я Жан-Елі Малкін, експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавінова,  бізнесмен Гарік Корогодський, директор київської школи Дмитро Ламза. Ведучий сказав, що представники влади відмовились як прийти в ефір, так і дати коментар із Трускавця онлайн. Усього на програмі з’явилися десять гостей (вісім чоловіків та дві жінки).

На шоу обговорили можливу відставку Дмитра Разумкова, проблеми вакцинації та тарифів.  Разумков поводився в ефірі як самостійна політична фігура та критикував владу за економічні проблеми й хід вакцинації. У той же час голова парламенту стверджував, що конфлікту із фракцією у нього немає, а обговорення своєї відставки у Трускавці прокоментував  так: «Якщо розглядається питання відставки спікера, мабуть, варто було б його послухати». Юрій Бойко заявив, що його фракція не буде голосувати за відставку, та поскаржився на «перетворення парламенту у філію Офісу президента».

У другому блоці програми обговорили проблеми вакцинації в Україні. Жан-Елі Малкін поділився французьким досвідом вакцинації, а експертка ЮНІСЕФ Катерина Булавіна відповіла на питання щодо специфіки вакцин. Володимир Гройсман знову, як минулого тижня, пропонував платити всім вакцинованим тисячу гривень. Борис Філатов закликав кожного політичного діяча «не показувати пальцем на владу», а самостійно сприяти вакцинації у межах своїх повноважень. Пізніше він посперечався з Юрієм Бойком, хто більше доклав руку до провалу вакцинацї — політики (точка зору Філатова) чи чиновники (як стверджував Бойко).

Відеозв’язком до студії приєднались дві людини, які висловлювали протилежні точки зору на примусову вакцинаціїю — бізнесмен Гарік Корогодський і директор школи Дмитро Ламза. Корогодський розповів, що звільняє всіх невакцинованих працівників свого торгового центру. Ламза, натомість, назвав примусову вакцинацію порушенням прав людини і повідомив, що подав до суду на Кабмін.

Під час дискусії всі спікери закликали глядачів вакцинуватись і не вдавались до маніпуляцій на тему вакцинації. Втім, кілька неоднозначних тез, що могли підірвати довіру до вакцинування, все ж прозвучали. Так Тимошенко висловила сумнів у тому, що людям, які перехворіли на коронавірусну хворобу, варто вакцинуватись (у студії був живий аргумент проти її слів — Дмитр Разумков, який щойно перехворів на коронавірусну хворобу вдруге). А також із незадоволенням говорила про перспективу впровадження третьої дози щеплення. Наприкінці дискусії кількість респондентів програми, які не збираються вакцинуватись, зменшилась на п’ять пунктів.

Дискусія про тарифи звелась до нищівної критики політики «Нафтогазу» та українського уряду. Юлія Тимошенко закликала відмовитись від посередницьких послуг «Нафтогазу» та поскаржилась на «зовнішнє управління» в енергетичній сфері. А ще повідомила, що державний аудит нарахував «225 мільярдів гривень, використаних не за призначенням»: суму, на яку буцімто можна у два рази збільшити пенсію в Україні. У цій тезі є маніпуляція. Аудит таки зафіксував фінансові порушення у роботі «Нафтогазу» на 225 мільярдів гривень, втім це призвело до прямих втрат компанії на суму 75 мільярдів гривень. До того ж, сума доходів бюджету Пенсійного фонду на 2021 рік — 498 мільярдів гривень. Тому навіть суми, яку назвала Тимошенко, не вистачило б, щоб підняти пенсії у два рази. Юрій Бойко тим часом закликав підписати прямий контракт на поставку газу з Росією.

У студії не було жодного захисника політики «Нафтогазу» та рішень уряду. Частково, це можна пояснити відмовою «слуг» відвідати токшоу. Втім нічого не заважало запросити на програму представників самого «Нафтогазу» або просто нейтральних галузевих експертів. Не дивно, що після такого обговорення на сім пунктів зросла кількість респондентів, які не вірять, що опалювальний сезон мине спокійно.

Токшоу, які не потрапили в моніторинг цього тижня:

«Пульс». «Перший незалежний». 28 вересня

Гості: Микола Скорик, народний депутат, «Опозиційна платформа - За життя». Андрій Лесик, депутат Харківської міської ради від «Опозиційної платформи - За життя». Микола Азаров, колишній прем’єр-міністр, утікач. Андрій Павловський, колишній народний депутат, «Батьківщина». Руслан Бортник, Олександра Решмеділова, Олексій Дорошенко, Віктор Скаршевський, Кирило Молчанов, Денис Нев’ядомський, Денис Ярославський, Віктор Суслов, Олександра Лазарев, політичні коментатори. Усього 13 гостей (12 чоловіків та одна жінка).

Токшоу №1. «Україна 24». 29 вересня

Гості: Сергій Марченко, міністр фінансів. Олександр Качура, Олена Шуляк, Олексій Устенко, Леся Забуранна, народні депутати, «Слуга народу». Олексій Кучеренко, народний депутат, «Батьківщина». Інна Совсун, народна депутатка, «Голос». Вікторія Гриб, народна депутатка, «Опозиційний блок». Тимофій Милованов, радник голови Офісу президента. Володимир Гройсман, колишній прем’єр-міністр. Володимир Омелян,  колишній міністр інфраструктури. Дмитро Лінько, колишній народний депутат, «Радикальна партія». Михайло Добкін та Євгеній Мураєв, колишні народні депутати, «Опозиційний блок». Дмитро Співак, шоумен, телеведучий. Усього 15 гостей (11 чоловіків та 4 жінки). 

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.  Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.