Відставка Разумкова: чому відбулася саме зараз і які наслідки може мати

7 жовтня народні депутати поставили крапку у питанні відставки голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Підтримали таке рішення 284 голосами.

Але, попри відставку, Дмитро Разумков все ще залишається народним депутатом України. Тільки тепер з президії Верховної Ради він перейшов у сесійний зал, де займе своє місце серед інших народних обранців.

Чому відставка Дмитра Разумкова відбулася саме зараз, і чи є у нього шанси на подальше політичне майбутнє – читайте у матеріалі.

Понад два роки каденції

Дмитро Разумковобіймав посаду голови Верховної Ради з серпня 2019 року. Під час президентської передвиборчої кампанії Володимира Зеленського він був одним із головних політичних консультантів його команди.

27 травня 2019 року Дмитра Разумкова обрали головою президентської партії Слуга народу. 10 листопада на цій посаді його замінив Олександр Корнієнко.

На парламентських виборах 2019 року Дмитра Разумкова обрали народним депутатом від партії Слуга народу, він був №1 у партійному списку. 29 серпня Разумкова обрали головою Верховної Ради України IX скликання. За його кандидатуру проголосували 382 депутати.

Тоді найбільше голосів за його призначення дала фракція Слуга народу – 249. Через два роки ця ж політсила стала ініціатором відставки Дмитра Разумкова з посади.

Голова партії Слуга народу Олександр Корнієнко у день голосування у парламенті, виступаючи з трибуни, зазначив, що на його думку, Дмитро Разумков відступив від загальних принципів політсили, тому більше не є членом команди і не може представляти її на такій високій посаді.

Хоча, яких саме принципів, Корнієнко не уточнив. Також він звинуватив Дмитра Разумкова у тому, що той нібито поставив власні політичні та життєві амбіції вище командних цілей та домовленостей.

Сам же Дмитро Разумков під час свого звіту перед парламентарями наголосив, що з часом представники команди, з якою він йшов на вибори у 2019 році, принцип верховенства права та закону замінили політичною доцільністю, а принцип права на власну позицію та свободу слова замінили принципом: хто не з нами, той проти нас.

Після цього Верховна Рада відправила у відставку спікера парламенту Дмитра Разумкова. За відповідне рішення проголосували 284 народних депутати. Найбільше голосів знову дала фракція Слуга народу – 215.

Реакція Разумкова на відставку

Дмитро Разумков після голосування за його відставку вийшов до журналістів на брифінг. Він заявив, що його принципи не змінилися, цінності також залишилися тими, що й були.

Він додав, що ніколи не плив за течією та не робитиме цього і зараз. Оскільки, на його думку, жодна посада не вартує втрати самоповаги, гідності, а головне – довіри людей. Крім того, Дмитро Разумков заявив, що на пенсію точно не збирається.

– Я раніше говорив, що будуватиму команду і всередині парламенту, я сподіваюся, знайдуться такі люди і поза ним. На пенсію я не збираюся, здоров’я мені дозволяє. Я рухатимуся вперед.

Я вже казав, є ті ціннісні речі, які, на жаль, сьогодні не виконані. Я точно знаю, що ми повинні зробити, інакше нам потім буде соромно людям в очі дивитися. Якщо не вийшло це зробити на посаді спікера, буду робити це з посади народного депутата. Думаю, що у нас все вийде, – пояснив він.

Натякнув Дмитро Разумков і на свої президентські амбіції. Він зауважив, мовляв, раніше всі казали, що з голови Верховної Ради ніхто не ставав президентом. Але наразі ситуація змінилася.

– Цей запобіжник ми сьогодні прибрали. А далі подивимось, – натякнув нардеп.

Політолог Ігор Рейтерович, коментуючи Фактам ICTV політичне майбутнє Дмитра Разумкова, говорить, що у цій ситуації багато залежить від його подальших кроків.

На думку експерта, екс-спікеру потрібно чітко визначитися, з ким він хоче рухатися далі, навіщо йому це, і на низку запитань давати прямі та конкретні відповіді.

– На мою думку, якщо Разумков це зробить, і не братиме паузу – він зможе сформувати довкола себе певну групу. Якщо ж він візьме якусь перерву, то, гадаю, його зіб’ють з цієї орбіти, – додає політолог.

Крім того, Ігор Рейтерович не виключає: якщо Дмитра Разумкова таки вирішать позбавити мандата, це також може вплинути на його подальші політичні перспективи.

Водночас політолог Олександр Антонюк у коментарі Фактам ICTV звертає увагу на те, що така гучна відставка Разумкова точно додала йому ще більшої впізнаваності серед суспільства.

– Такий формат відкликання з посади говорить про певний рівень Разумкова як політика. Але тепер його потрібно втримати.

Крім того, тут вже постає питання того, скільки активних людей, які хотіли б бути у політиці, готові долучитися до його команди, або підтримувати його, скажімо, на рівні регіонів. Але загалом, на мою думку, політичні перспективи у нього є, – вважає експерт.

Причини відставки і на що вона може вказувати

Ігор Рейтерович зазначає, що для відставки Дмитра Разумкова було кілька основних причин. Перша з них, на думку політолога, може бути пов’язана із тим, що Офіс президента не задовольняли темпи розгляду окремих законопроектів у парламенті. Оскільки він хотів суттєвої зміни регламенту Верховної Ради.

Зі свого боку Дмитро Разумков був неготовий на це піти. Він давав опозиції можливість реалізувати своє право вносити правки до законопроектів і відстоювати їх під час розгляду. А це інколи могло затягувати голосування за ті або інші ініціативи.

– Другим фактором відставки, на мою думку, можуть бути рейтинги Дмитра Разумкова, які стосувалися балансу довіри/недовіри, і потенційна небезпека його перетворення на впливову політичну фігуру, яка, з одного боку, входить у владу, але з іншого – має окрему позицію з низки питань, – пояснює експерт.

Крім того, Ігор Рейтерович не виключає, що чутки про можливі дострокові і президентські вибори мають певне підґрунтя. А для їхнього проведення потрібно мати спікера, який буде готовий закрити очі на різні процедурні й регламентні моменти, і який не діятиме всупереч політиці, розробленій Офісом президента.

Також експерт зазначає, що ще одним фактором могли бути й певні особистісні внутрішні моменти.

Зі свого боку політолог Олександр Антонюк звертає увагу на те, що відставка Разумкова є продовженням того, як із команди президента, з якою він прийшов до влади, почали усувати суб’єктних гравців. Цю ситуацію експерт називає боротьбою за впливи і типовими кабінетними інтригами.

Відповідаючи на запитання, чи може відставка Дмитра Разумкова потягти за собою низку схожих гучних відставок, Ігор Рейтерович зауважує, що сьогоднішні події у парламенті можна розглядати у контексті тенденції посилення монополізації влади і остаточної централізації.

Тож політолог не виключає, що наступним кандидатом на відставку може бути мер Києва Віталій Кличко, якщо ухвалять закон про столицю.

– Центральна влада наразі не має контролю над столицею, а це вкрай потрібно у контексті різних політичних моментів або тих же дострокових парламентських і президентських виборів. Але тенденція є, тому думаю, що це – не остання відставка, – припускає він.

Олександр Антонюк додає, що після сьогоднішнього голосування за відставку Дмитра Разумкова парламент як інституція зламаний, що є безумовним ризиком.