Василь Гончар: Реформувати лісову галузь потрібно комплексно

Упродовж останніх років Україна рухається шляхом реформ в усіх ключових аспектах життя. В умовах відчутних змін клімату виникає необхідність швидкого удосконалення та адаптування ведення лісового господарства до нинішніх вимог, що неможливо зробити без системного реформування лісової галузі. Та будь-яка реформа повинна мати чітку мету і конкретний план її реалізації.

Як на Буковині ставляться до реформи лісової галузі? Чи готові до неї лісівники краю? Які ймовірні виклики можуть принести зміни у формуванні нових лісогосподарських підприємств? На ці та інші запитання кореспондент «Погляду» попросив відповісти начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Василя ГОНЧАРА.

Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів, після реорганізації на Буковині будуть чотири лісгоспи: Сокирянське, Чернівецьке, Берегометське і Путильське

Усунути подвійне оподаткування

– Проблема реформування лісової галузі назріла давно, чи не так, Василю Борисовичу? Зміни, що стартували у вашому відомстві, на вашу думку, задовольнять реальні соціальні та економічні потреби країни?

– Успішна реформа передбачає низку чинників, серед яких – комплексний перегляд чинних нормативно-правових актів, які регулюють роботу лісової галузі загалом, а ще Податкового законодавства, зокрема у частині усунення подвійного оподаткування лісогосподарських підприємств, яке значно зменшує можливості інвестування коштів в їхній розвиток та суттєво обмежує можливості осучаснення матеріально-технічної бази. Рухаючись у напрямку змін, насамперед необхідно врахувати ресурсний потенціал кожного лісогосподарського підприємства та економічний ефект від його можливої оптимізації, не залишаючи поза увагою соціальну складову.

Про всі нюанси розповідати довго і не всім це буде цікаво. Розповім про деякі зміни у структурі управління. Досі у Чернівецькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства функціонували 14 лісогосподарських підприємств: 6 державних і 8 спецлісгоспів АПК. Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України про реорганізацію, передбачено об’єднання лісгоспів, після чого утворяться на Буковині лише чотири державні лісові господарства: Сокирянське, Чернівецьке, Берегометське і Путильське. Зокрема Сокирянський держлісгосп об’єднає Хотинський і Новоселицький держспецлісгосп АПК, до Чернівецького держлісгоспу увійдуть Сторожинецький лісгосп, Глибоцький і Герцаївський держспецлісгоспи АПК, до Берегометського лісомисливського господарства вливаються Сторожинецький, Кіцманський і Вижницький держспецлісгоспи АПК, Путильський держлісгосп і Карпатський держспецлісгосп АПК тепер будуть одним підприємством.

– Реформи передбачають позитивні зміни в господарюванні, соціальних питаннях. Що дасть лісівникам нинішня реформа?

– Спочатку про виклики. В обласному управлінні окреслили низку проблемних питань та ризиків, які можуть виникнути у процесі оптимізації та зміни структури лісогосподарських підприємств: переоформлення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, особливо у тих випадках, коли таке право не зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства; реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, особливо у тих випадках, коли таке право не оформлено відповідно до вимог чинного законодавства; взаємовідносини з органами місцевого самоврядування у частині сплати податків до місцевих бюджетів лісогосподарськими підприємствами, де громади неплатоспроможні; питання чинності діючих матеріалів лісовпорядкування, розрахункової лісосіки та висновків з оцінки впливу на довкілля. Аби не допустити виникнення соціальної напруги в колективах лісогосподарських підприємств, ми маємо разом із профспілками вжити всіх можливих заходів щодо недопущення відпливу професійних кадрів з лісової галузі.

– Спробуєте зберегти золотий фонд підприємств?

– Тут можу твердо запевнити, що жоден із працівників скорочений чи звільнений з роботи без їхньої згоди не буде. Всі працівники лісгоспів гарантовано будуть забезпечені робочими місцями. Хоча деякі працівники таки вимушені будуть перейти на дещо нижчі за рангом посади. Це зокрема стосується працівників апарату управління. Адже відбуватиметься об’єднання цілісними майновими комплексами, тому, зрозуміло, двох рівноцінних посад в одному підприємстві бути не може. Скажу відверто, від часів Радянського Союзу в лісовому господарстві країни практично нічого не змінилося. Досі живемо старими нормами й методологіями. Між тим, як засвідчує практика наших сусідів із Євросоюзу, у них усе по-іншому. Там давно перейшли на електронний облік деревини. Відбулося оцифрування, діджилізація. Там усі дії в електронному вигляді. У нас досі лісники, майстри лісу сиділи у конторах, а в ліс ішли, наприклад, для відправки деревини. Відтепер робота для таких категорій працівників буде в лісі. Образно кажучи, їхнім офісом стане ліс. І замість зошита чи блокнота вони матимуть планшет із сучасною програмою, де буде обліковано всю реалізовану деревину. А ось прості робітники-лісоруби, працівники переробок не постраждають, для них робота в лісі буде завжди.

Впроваджуємо нові технології

– Останнім часом, пане Василю, побували на кількох семінарах у лісгоспах Львівщини, Черкащини, інших, де вивчали передовий досвід. Певно, порівнювали методи роботи тамтешніх лісгоспів і наших. Чи виявили різницю? Чи була можливість почерпнути передовий досвід?

– Якщо відверто, відмінностей не багато, різниця хіба що у природно-кліматичних умовах. Якщо, скажімо, у них якась порода дерев приживається добре, то у нас вона взагалі може не рости. Під час останньої поїздки на Черкащину я побачив, що тамтешні умови ведення лісового господарства цілком можна прирівняти до нашого сучасного Дністровського району. Основні лісоутворюючі культури там теж дуб і сосна. Методи вирощування посадкового матеріалу у нас аналогічні з ними і вже запроваджені на Буковині: у Сокирянському держлісгоспі функціонує теплиця з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Аналогічну звели в селі Оршівці Чернівецького держлісгоспу. Нещодавно запустили у дію потужності в Яблуницькому лісництві Путильського держлісгоспу. Що ж стосується вирощування декоративних дерев і кущів, то в нас більший вибір і реалізація, ніж в інших обласних управліннях країни. Серед лідерів – Сокирянський держлісгосп, який працює в цьому напрямку ще з 2010 року. Значних успіхів у цьому плані здобув також Чернівецький лісгосп. Тому не скажу, що хтось нас випереджає. Ми з усіма йдемо у ногу.

– Ви побували на Львівщині, де переймали новий метод рубок переформування. Чи почали його вже впроваджувати?

– Метод рубок переформування плануємо впроваджувати у гірських районах Чернівецької області. Справді, у цьому плану наші колеги-львів’яни йдуть на крок попереду. Однак, якщо взяти відродження лісу природним способом, то Буковина єдина в країні, яка забезпечує це на 70 відсотків. Ми проводимо рівномірно поступові рубки із зрідженням. Тобто, якщо закінчуємо рівномірно поступові рубки на останній ділянці визначеної під планові рубки площі, то на початкових уже росте молодий ліс. Що стосується рубок переформування. При обласному управлінні створено науково-технічну раду, яка координує процес рубок переформування. Всі роботи у лісових масивах здійснюють після її рекомендацій. Запроєктовано такі рубки у Сторожинецькому лісгоспі з 2022 року. Вже напрацьовано плани щодо їхнього проведення.

Нині буковинські лісівники почали відмовлятися від суцільних рубок. Це, зокрема, стосується гірської місцевості. Однак на рівнинних територіях з дубовими насадженнями рівномірно поступові рубки ми не можемо застосовувати. Виконуємо суцільні рубки із подальшим створенням нових лісових посадок. Це пов’язано з тим, що дуб родить з періодичністю 3-5 років. Якщо не потрапимо під насіннєвий рік, з-під полога підуть другорядні культури – граб, осика, береза тощо, які створюватимуть непродуктивний деревостан. Тому у рівнинній частині продовжимо метод суцільних рубок.

Основні показники перевиконали

– З якими показниками підходите до старту реформи галузі?

– Виконано всі завдання, що стоять перед колективом лісівників. Можу навести кілька основних показників. За перше півріччя реалізовано товарної продукції на 351,2 мільйона гривень. Ріст до відповідного періоду 2020-го склав 41,4 відсотка і становить 130,8 відсотка планового завдання. За цей же період на експорт реалізовано продукції на суму 77,7 мільйона гривень (+141,8 % до показників 2020 року). Питома вага експорту в загальному обсязі реалізованої продукції становить 22 відсотки. На ведення лісового та мисливського господарства було скеровано 78,1 мільйона. Прибутки дозволили направити 16,5 мільйона на капітальні інвестиції. За рік середня заробітна плата робітників зросла на 2,5 тисячі гривень і нині становить 10-12 тисяч гривень. За 8 місяців нинішнього року всіх податків та ЄСВ до зведеного бюджету сплачено 191,9 мільйона гривень.

– Нинішнього року стартувала акція «Зелена країна». Що вдалося вже реалізувати буковинським лісівникам?

– У рамках цієї програми Державне агентство лісових ресурсів запровадило проєкт «Створюємо ліси разом». Стартував він першого жовтня і триватиме до 13 листопада нинішнього року. До цієї акції структурні підприємства нашого управління готові. Можемо надати для посадки 4,5 мільйона сіянців дерев. Активно ведемо пошук вільних земель. У цьому плані сподіваємося на допомогу облдержадміністрації. З нашої ініціативи керівники краю провели виробничу нараду з головами територіальних громад, Держгеокадастру, лісівниками з приводу пошуку вільних територій. Волоківська громада запропонувала 3 гектари, Великокучурівська – 2, Сокирянська – 12, Кельменецька розглядає в межах 15. Щоб повністю долучитися до акції, ми провели детальний аналіз ділянок у себе в лісфонді, та виявили резервних понад 200 гектарів, які можемо заліснити уже цієї осені. Отже, цього року плануємо створити 224 гектари нових лісів. І це не кінцева цифра. Далі ми будемо співпрацювати з територіальними громадами. Проведемо додаткову інвентаризацію в лісовому фонді, тому будемо садити ліси і наступної весни. Програма передбачає посадку мільярда дерев за три роки і посадка дерев на одному мільйоні гектарів за 10 років. За 10 років визначену для області цифру можна подвоїти й потроїти. Все залежить від того, як відповідально до цієї програми поставляться територіальні громади.