Черговий саміт Україна-ЄС: Київ та Брюссель відкрили небо, але не політичні кордони ЄС для вступу

Черговий 23-й саміт Україна-ЄС, що відбувся в Києві (наступного року естафету приймає Брюссель), не став для нас чимось проривним. Проте і "зрадою" його назвати складно. Як і в попередні роки, ми не почули від європейських високопосадовців чіткого "так" членству України в ЄС. Можна радше сказати, що наші відносини з Євросоюзом перейшли на рівень щоденної кропіткої роботи щодо імплементації Угоди про асоціацію, яка розрахована на десять років. 

Безумовним проривом стало довгоочікуване підписання угоди про "відкрите небо", що дасть поштовх до появи нових авіамаршрутів та здешевшання квитків. Єдине, що затьмарило саміт, – це енергетична криза, в якій опинилася Європа через різке здорожчання газу. ЄС каже, що Україна має покривати внутрішні потреби в блакитному паливі за рахунок власного видобутку, що не дуже в’яжеться із зобов’язаннями тієї ж Німеччини щодо "Північного потоку-2". 

ТСН.ua проаналізував підсумки 23-го саміту Україна-ЄС та дізнався, що залишилося за кадром. 

Європейська перспектива

Із року в рік напередодні чергового саміту Україна-ЄС дипломати обох сторін ламають списи навколо формулювань підсумкової декларації саміту. Щоразу Київ наполягає на визнанні з боку Брюсселя чіткої перспективи членства. Проте й цього разу підсумковий документ містить лише визнання "європейських прагнень України та вітання її європейського вибору". 

Не вдалося українським дипломатам переконати Нідерланди поступитися згадкою у підсумковій декларації про сумнозвісний консультативний референдум 2016 року, коли, попри низьку явку, громадяни Нідерландів (61%) проголосували проти ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Тоді, нагадаємо, знадобилося окреме рішення саміту ЄС, яке, зокрема, передбачає, що, власне, сама Асоціація не зобов’язує ЄС надати Україні статус кандидата на вступ. 

Попри це на підсумковій пресконференції з президентами Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та Європейської ради Шарлем Мішелем, Володимир Зеленський чітко закликав ЄС надати Україні таку перспективу: "Дуже очікуємо від керівництва ЄС і держав-членів сміливості і далекоглядності щодо бачення України як невід’ємної складової європейського простору". 

Відповідаючи на запитання українських журналістів щодо європейської перспективи Києва, Шарль Мішель та Урсула фон дер Ляєн чіткої відповіді не дали, загостривши увагу на реформах, поступовій економічній інтеграції України з ЄС, та імплементації Угоди про асоціацію. 

Напередодні саміту Україна-ЄС, надто – червневого саміту НАТО в Брюсселі, Київ досить високо підняв ставки щодо нашої європейської та євроатлантичної перспективи. Дійшло навіть до звинувачень особисто Зеленського та інших високопосадовців, що Захід не хоче бачити Україну в ЄС і НАТО.

ТСН.ua запитав у старшого аналітика Центру "Нова Європа" Леоніда Літри, чи немає у ЄС образи на Україну за те, що вона порушує питання членства, знаючи, що відповідь буде "ні". Експерт зазначає, що ЄС не любить, коли порушуються теми, особливо публічно, де він має сказати "ні". Це не зовсім у стилі ЄС. 

"ЄС бачить перспективу членства, як процес трансформацій, реформ та зближення у всіх сферах. Всередині ЄС є країни, які не хочуть про це говорити. А ЄС все ж таки виконавець волі країн-членів. З одного боку, ЄС, мені здається, на стороні України. З іншого, у них є внутрішні моменти, які не дозволяють відверто говорити про підтримку членства України. Зрозуміло, що ідеального моменту для України не буде. Але ми точно маємо відчувати, коли момент поганий. На тлі деяких внутрішніх провалів, наприклад щодо обрання спеціалізованого антикорупційного прокурора, Україна просить про перспективу членства. Це дисонанс", - пояснює ТСН.ua Леоніда Літра. 

Хоча, це ще не кінець історії. На грудень цього року в Брюсселі запланований саміт Східного партнерства – ініціативи, що об’єднує Україну, Грузію та Молдову (які вже отримали безвіз та мають Угоди про асоціацію з ЄС), а також Білорусь, Вірменію та Азербайджан. Цього літа в Брюсселі Київ, Кишинів та Тбілісі представили новий формат - "Асоційоване тріо" - який має прискорити євроінтеграцію наших країн. 

Зрозуміло, що ініціатива Східного партнерства ЄС, започаткована ще 2009 року, наразі радше "мертва", ніж "жива", і потребує нового імпульсу. Друзі України в Європарламенті пропонують пристати на пропозицію щодо "Асоційованого тріо", яка передбачатиме чіткий перелік критеріїв, виконання яких приведе учасниць до перспективи членства. 

Торгівля та інвестиції

Ще в лютому в інтерв’ю ТСН.ua віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина говорила, що Україна започаткувала процес оновлення Угоди про асоціацію. Мова щонайменше про подвоєння наявних квот щодо українських товарів, які ми продаємо в ЄС. Насамперед тих, які ми швидко вичерпуємо. Наприклад на мед, часник, виноград та яблучні соки. 

Також, за словами Володимира Зеленського, вже на наступному саміті Україна-ЄС у Брюсселі ми розраховуємо підписати угоду ACAA, яку ще називають промисловим безвізом. Вона стимулюватиме український малий та середній бізнес виробляти продукцію з доданою вартістю, а Україну – відійти від сировинного наративу. 

Що ж стосується фінансової допомоги та інвестицій, не дивлячись за "заморожену" співпрацю України з МВФ, Брюссель погодив безумовне виділення Києву другого траншу макрофінансової допомоги на 600 млн євро, та окремий пакет державних та приватних інвестицій обсягом 6,47 млрд євро. Остання сума чималенька. 

Свого часу своєрідний "план Маршалла для України", який би акумулював до 5 млрд євро річних інвестицій в нашу економіку, пропонували експерти та окремі євродепутати. Проте Брюссель відкинув цю ініціативу. Обіцяні наразі 6,47 млрд євро для України експерти не радять порівнювати з аналогом "плана Маршалла", який пропонувався кілька років тому, бо Києву, для отримання цих коштів, ще треба продемонструвати прогрес у реформах та надати гарантії захищеності подібних інвестицій. 

Газовий капкан

Однією з наріжних тем 23-го саміту Україна-ЄС стало енергетичне питання. ТСН.ua проінформований, що українська сторона порушувала питання гарантій транзиту російського газу нашою ГТС. Зокрема, з огляду на американсько-німецьку угоду щодо добудови "Північного потоку-2", яка передбачає застосування санкцій проти Росії, якщо та почне використовувати газ як зброю.

Через захмарні ціни на блакитне паливо, які наблизили Європу до прірви енергетичної кризи, Єврокомісія мала б розпочати розслідування дій "Газпрому", зокрема через навмисне зниження обсягів заповнення його європейських газових сховищ та укладення між Росією та Угорщиною нового газового контракту. Проте Брюссель із цим не квапиться. 

Натомість, на підсумковій пресконференції 23-го саміту Україна-ЄС, Урсула фон дер Ляєн каже про енергонезалежність Києва. Тобто, ми самі за рахунок власного видобутку маємо забезпечувати внутрішні потреби у споживанні газу. Так, президентка Єврокомісії згадала про можливість реверсу зі Словаччини, бо укладений між Москвою та Будапештом газовий контракт "обрізає" нам віртуальний реверс із Угорщини (цим маршрутом Україна качала до 90%), як і можливість використання українських газових сховищ. 

Директорка з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями Оператора ГТС України Ольга Бєлькова каже ТСН.ua, що можна тільки вітати визнання ролі української газової інфраструктури для Європи. І зі свого боку Оператор ГТС України готовий запропонувати потужності для транспортування газу обсягом до 146 млрд куб. м на рік. 

Проте, це лише слова очільників ЄС, а не письмово закріплена гарантія. Також ТСН.ua знає, що українська сторона пропонувала Брюсселю можливість перенесення точок передавання експортного газу на кордон Україна-Росія. Це, за словами гендиректора Оператора ГТС України Сергія Макогона, дасть можливість європейським трейдерам отримати недискримінаційний доступ до потужностей української ГТС, сприяло б і підвищенню рівня завантаженості ГТС, і посиленню рівня енергетичної незалежності ЄС. 

"Крім того, перенесення точок передавання на східний кордон України дасть змогу активніше залучати європейських трейдерів до розміщення газу в українських ПСГ, відповідно щільніше інтегруватися в європейський газовий ринок. Зазначу, що вільний доступ до потужностей нашої ГТС передбачений Третім енергопакетом ЄС, але досі нереалізований через відсутність політичної волі з боку "Газпрому", який фактично має монопольне право на експорт газу з РФ трубопровідним транспортом", - пояснює ТСН.ua Сергій Макогон.

Проте, ця пропозиція також залишилася без відповіді європейських очільників. І поки що має такий вигляд, що за крок до початку опалювального сезону в Європі кожен сам на сам із проблемою захмарних цін на газ та шантажем із боку Росії.