/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F81%2F6506bff7d5c2f99417204473a78d6139.jpg)
«Велике будівництво», «замовні» привітання та коментарі Пєскова. Як джинсували регіональні ЗМІ, частина перша
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) за підтримки Медійної програми в Україні провів дослідження регіональних друкованих та інтернет-медіа у восьми регіонах України: Донецькій, Дніпропетровській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Луганській, Полтавській, Хмельницькій областях. Моніторинг мав на меті оцінити якість контенту, тематику, дотримання стандартів журналістики та законодавства щодо розміщення реклами.
У кожному з восьми регіонів експертна група ІДПО відібрала по чотири друкованих і чотири онлайн-видання, які розміщують суспільно вагомий контент та є популярними у своєму регіоні / районі. Загалом було проаналізовано 1592 матеріали у друкованих виданнях, 2738 — у мережевих.
У вересні зросли середні показники джинси (8,6% порівняно із 7,6% у травні), офіціозу (10% порівняно з 7,9% у травні) у друкованих виданнях. В інтернет-ЗМІ також на 1% зросла кількість матеріалів із ознаками замовності. Лідером вересня із джинсування виявилася Чернігівщина, в газетах та на сайтах якої виявлено найбільше матеріалів з ознаками замовності — 20,5%. Серед регіонів, у яких зафіксовано проросійські меседжі, — Луганщина та Одещина. Маніпулятивні тексти щодо вакцинації були виявлені на Донеччині та Львівщині. Такими є результати травневого моніторингу регіональних ЗМІ, який здійснив ІДПО.
Відразу у трьох регіонах активно публікували привітання депутатів, чиновників та представників бізнесу із Днем міст. Деякі видання Чернігівщини, Полтавщини та Дніпропетровщини віддавали під такий контент значні площі (одну шпальту і більше).
Низка роздержавлених видань продовжила просувати своїх колишніх власників, вміщуючи як матеріали з ознаками замовності, так і офіціоз. Таким чином, читачі деяких видань та сайтів дізнавалися про життя свого міста чи регіону з подачі місцевої влади, не отримуючи жодної альтернативної інформації. Окрім місцевої влади піарили також політичні партії «Батьківщина», «Слуга народу», «Українську стратегію Гройсмана», місцевий бізнес. На сайтах через неналежне маркування реклами пропонували широкий асортимент товарів: від презервативів до ювелірних прикрас.
На деяких сайтах та в газетах Полтавщини, Дніпропетровщини, Львівщини зафіксовано просування «Великого будівництва». Як правило, всі матеріали були написані за схожим принципом: цінний для громади об’єкт руйнувався протягом тривалого часу, аж доки на нього не звернув увагу президент / хтось із команди президента, й от тепер цей об’єкт нарешті відбудували / відремонтували за сприяння місцевих чиновників.
У друкованих та електронних ЗМІ Одещини та на сайтах Луганщини знайдено проросійські меседжі. Видання цитували прессекретаря Путіна Пєскова, зокрема його погляди на «гармонійні» взаємини РФ із Білоруссю та бажання Кремля налагодити стосунки з Києвом. При цьому журналісти не додавали бекґраунд або ж позиції української сторони. Також без контексту повідомляли про заяви ватажків донецьких і луганських сепаратистів Пушиліна та Пасєчніка.
Результати моніторингу ІДПО свідчать, що більшість регіональних видань була цілком готова відмовитися від якісного та ексклюзивного контенту на користь передрукам та матеріалам з ознаками замовності. Розповідаючи, приміром, про «добрі справи» політиків, видання майже не відстежували, як ці політики витрачали бюджетні кошти й чи виконували передвиборчі обіцянки. Те саме стосується й «Великого будівництва»: у переважній більшості випадків передруковували інформацію, надану владою, не аналізуючи якість робіт і зроблені в межах цих проєктів закупівлі. Лише окремі сайти спромоглися на таке. Отже, в українських регіонах і досі бракує «сильних» і незалежних регіональних медіа, які б могли самостійно формувати порядок денний, контролювати місцеву владу та виступати модераторами в суспільному діалозі.
Друковані ЗМІ
Матеріали з ознаками замовності, офіціоз і немаркована реклама
Середній показник у газетах восьми регіонів — 8,6% джинси. Це на 1% більше, ніж під час попередньої моніторингової хвилі у травні. Під замовний контент подекуди віддавали цілі шпальти (привітання чиновників, політиків, підприємців). Активними були й окремі політики та партії. У текстах із ознаками замовності звучали звичні теми: «благодійність», «наїзди» на конкурентів, привітання з професійними святами тощо.
Серед лідерів розміщення сумнівних матеріалів — чернігівські ЗМІ, де експерти зафіксували рекордні для цього року 20,5% джинси, а це кожен п’ятий матеріал. На другому і третьому місцях зі значним відривом Донеччина та Львівщина: 8,5% та 8,2% відповідно. Порівняно з попередньою моніторинговою хвилею покращилася ситуація в газетах Луганщини. У львівських та донецьких газетах були помічені маніпулятивні матеріали на тему Covid-19. Дивіться графік нижче.
Значна кількість контенту з ознаками замовності на Чернігівщині пов’язана зі святкуванням дня міста. «Шпальти газет рясніли вітаннями від імені народних та місцевих депутатів, які в такий спосіб намагались нагадати про себе виборцям. "Деснянська правда" виділила цим привітанням цілих дві шпальти», — прокоментувала експертка ІДПО Ірина Новожилова. Інші видання регіону просували ТОВ «Земля і воля» («Чернігівщина»), платні послуги («Гарт»).
На Донеччині журналісти «Приазовского рабочего» рекламували металургійний комбінат «Метінвест». Цьому присвячено 14,3% матеріалів. На шпальтах видання «Знамя индустрии» публікували джинсу на користь партії «Україна — наш дім».
На Львівщині найбільше матеріалів із ознаками замовності вмістила «Львівська пошта» — 18,3%. У «Новинах Прибужжя» показник також значний — 8,1%.
Героями джинси на шпальтах видань інших регіонів були:
- Юлія Тимошенко та партія Батьківщина («Чорноморські новини» Одещина, «Днепр вечерний»);
- депутати Герман (газета «Репортер» із Дніпропетровщини вмістила чотири тексти про нього), Солодкий та Вельможний («Рубіжанські новини» Луганщина), Гетманцев («Вечірня Полтава»);
- місцеві чиновники та міські голови («Курьер недели» Одещина, «Лубенщина» Полтавщина, «Подолянин» Хмельниччина);
- «Велике будівництво» («Зоря Полтавщини»);
- виноробна компанія «Шабо» («Вечерняя Одесса»), агропідприємства («Зоря Полтавщини»).
«Велике будівництво» на шпальтах «Зорі Полтавщини»
Найбільше офіціозу вмістили видання Луганщини (18,2%) та Львівщини (18%). Найбільше такого контенту у «Львівській пошті» — 38,7% «Рубіжанських новинах» — 29,6%, «Новинах Прибужжя» — 22,2%. Друкували офіційні повідомлення органів влади, пресрелізи, оголошення. Авторами цих текстів виявлялися пресслужби чи офіційні установи. Тобто журналісти ніяк не доповнювали матеріали, не перевіряли вміщену там інформацію.
Проблемним для газет було й маркування реклами. Найбільше неналежно маркованих історій виявили у виданнях Чернігівщини — 13,7%, Одещини — 9,9% та Полтавщини 8,7%. У лідерах були видання «Чернігівщина» — 31%, «Курьер недели» — 26,7% та «Лубенщина» і «Вечірня Полтава» — 11,4% та 11,3%.
Експерти ІДПО відзначили чотири видання (із 32), які не публікували джинсу. Це «Луганщина UA», «Експрес» (Львівщина), «ТН-Експрес» (Дніпропетровщина), «День за днем» (Хмельниччина»).
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
Експерти виявили проросійські меседжі, а також маніпуляції на темі вакцинації.
Так, газета «Вечерняя Одесса» розмістила матеріал, у якому спікером виступає Дмитро Пєсков, заявляючи, що Росія та Білорусь «гармонізували» податкові та митні системи, а також заперечуючи, що «хтось когось намагається проковтнути». При цьому в новині не вміщено бекґраунду чи будь-яких інших альтернативних поглядів на взаємини двох держав.
Сайти
Кількість джинси на сайтах також дещо зросла — на 1% порівняно із травнем поточного року (5,7%).
За цим показником, як і у випадку газет, у лідерах медіа «Чернігівщини», де таких текстів зафіксовано 12%. На другій позиції медіа Луганщини — 7,9%.
Сайт «Чернігівщина. Події і Коментарі» просував «Українську стратегію Гройсмана», а також ексочільника ЧОДА Андрія Прокопенка. Сайт «Свобода ФМ» рекламував товари та послуги, а «Челайн» вміщував тексти про нардепів, які спонсорували концерти популярних артистів на днях міст. Сайт «Час Чернігівський» — єдиний не публікував таких матеріалів.
В електронних виданнях інших регіонів піарилися:
- місцевий осередок партії «Слуга народу» («Вечірній Кам’янець», Хмельниччина);
- «Київстар», АТБ («Поділля News», «Полтавщина», «Коло»);
- очільники ОДА («Новини Полтавщини»);
- місцеві бізнесмени (Аднан Ківан, «УСІ Онлайн»);
- Метінвест (KRIVBASS.CITY).
Також просували «Велике будівництво», інтернет-магазини.
Для сайтів Донеччини проблемним виявився офіціоз — 15,1%. Експерти відзначають тут ресурс 062.ua, де 41 із 97 оцінених матеріалів був запозичений з офіційних повідомлень різних відомств. На другому місці за цим показником Одещина — 5,6% таких текстів. Тут найбільше такого контенту вмістили «Думская» — 9% та «Таймер» — 7,5%.
На Дніпропетровщині та Полтавщині деякі сайти не обробляли повідомлення від ОДА. Частина з цих текстів стосувалася «Великого будівництва». Так, ресурс «49000.com.ua» розповідав про успіхи будівництва чи ремонту дитячого садочку, спорткомплексу, школи, доріг. При цьому матеріали були написані за одним шаблоном, як під копірку.
Найбільше неналежно маркованої реклами вмістили сайти Донеччини — 8,7% та Полтавщини — 7,5%. На Полтавщині популярнішим було маркування літерою «р». Жодна з цих позначок не давала читачам змоги чітко розрізнити рекламний та журналістський контент.
Матеріали з ознаками пропаганди та маніпуляцій
На сайтах, так само як і в газетах, знайдено проросійські меседжі та маніпулятивне подання теми вакцинації.
Щодо прихованих меседжів країни-агресорки, то тут уже вкотре відзначився «Таймер». Приклади матеріалів: «Россия откроет избирательный участок в Одессе», «На продажу: Россия начала выпускать английскую вакцину от коронавируса».
Проросійські меседжі також є на «Ирта Fax». Сайт передрукував дві публікації із прокремлівських джерел без належного бекґраунду та балансу думок. У першому тексті цитували Пєскова, який «підтвердив бажання Москви налагодити відносини з Києвом». А у другому — представницю МЗС РФ Захарову, яка закликала Чехію звільнити російського активіста.
На сайті «Трибун» розповідали про «добрі справи» ватажків сепаратистів Пушиліна і Пасєчніка.
Висновки
Моніторинг ІДПО вкотре показує, що привітання політиків / чиновників лишаються одним із провідних форматів джинси. Уже третя поспіль моніторингова хвиля демонструє це. Щоразу деякі регіональні видання знаходять привід вмістити подібні тексти. Цього разу інформаційним приводом виступили Дні міст одразу у трьох регіонах, а також інші професійні свята: День фізкультурника, День працівника лісу. Таким чином, на перших шпальтах газет, де могли б міститися важливі для регіону повідомлення, вміщується позитивний контент із замовності.
Також ЗМІ активно просували «добрі справи» чиновників та політиків, у тому числі «Велике будівництво», а деякі видання ставали майданчиком для політичних «наїздів» на конкурентів.
Подекуди виявлено друковані видання, які мали значні проблеми з офіціозом (третина або чверть матеріалів із вибірки мала його ознаки). Такі ЗМІ продовжили поширювати необроблений контент різноманітних департаментів міськрад, ОДА тощо. Це сприяло тому, що життя громад висвітлювалося незбалансовано: точка зору місцевої влади або значно переважала, або була взагалі єдиною наявною. Поряд із такими виданнями зафіксовано й медіа, що активно просували місцевих політиків та їхній бізнес, віддаючи значну частину контенту для піар-матеріалів.
Також у багатьох виданнях досі відсутня традиція чітко відмежовувати рекламний та редакційний контент. Лише окремі ЗМІ виділялися на їхньому тлі.
Цього разу зменшилася кількість регіонів, ЗМІ яких просували російські меседжі. Лише у виданнях Одещини та Луганщини зафіксовано такий контент. ЗМІ передруковували повідомлення із прокремлівських джерел без верифікації та обробки («Вечерняя Одесса», «Трибун», «Ирта Fax»). А от видання «Таймер» свідомо маніпулювало думкою читачів, добираючи інформацію тенденційно.
Було зафіксовано й декілька текстів, які викривлено подавали тему вакцинації.
Просимо взяти до уваги!
Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіаконтенту.
Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, розроблену ІДПО в рамках проєкту «У-Медіа» «Інтерньюз» спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» (зараз «Детектор медіа») та оновлену Інститутом демократії в 2016 та 2019 роках.
Видання, що досліджуються:
- Донецька область: «Знамя индустрии», «Восточный проект», «Приазовский рабочий», «События», сайт «6264 Новини Краматорська», ІА «Вчасно», «629 Новости Мариуполя», «Донецкие новости»;
- Луганська область: «Кремінщина», «Луганщина.UA», «Попаснянський вісник», «Рубіжанські новини», сайти «064 52», «Ирта Fax», «Перша полоса», «Трибун»;
- Полтавська область: «Зоря Полтавщини», «Телеграф», «Вечірня Полтава», «Лубенщина», сайти «Коло», «Полтавщина», «Новини Полтавщини», «Ехо»;
- Одеська область: «Вечерняя Одесса», «Чорноморські новини», «Курьер недели», «Одесская жизнь»; сайти: «Думская», «048.ua», «Таймер», «Украинская служба информации»;
- Львівська область: «Експрес», «Високий замок», «Львівська пошта», «Новини Прибужжя»; сайти «zaxid.net», «vgolos.com.ua», «galinfo.com.ua», «portal.lviv.ua»;
- Хмельницька область: «Подолянин», «Подільські вісті», «Проскурів», «День за днем»; сайти «Є. Новини Хмельницького», «Всі новини Хмельницького», «Вечірній Кам’янець», «Поділля News»;
- Чернігівська область: «Деснянська правда», «Гарт», «Вісник Ч», «Чернігівщина»; сайти «Челайн», «Свобода ФМ», «Чернігівщина. Події і коментарі», «Час Чернігівський»;
- Дніпропетровська область: «Днепр вечерний», «Горожанин», «Репортер», «ТН-Експрес», «Gorod.dp.ua», «49000.com.ua», «Событие», «KRIVBASS.CITY».
Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації ІДПО. Висновки й точки зору, висловлені в моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями й можуть не збігатися з точкою зору USAID чи «Інтерньюз».
Моніторинг виконано за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews. Висновки й точки зору, висловлені в публікації / моніторингових звітах, є виключно експертними судженнями Інституту демократії імені Пилипа Орлика і можуть не збігатися з точкою зору USAID чи Internews.