Ексглаву ГУР Бурбу звільнили з військової служби за дачу свідчень у справі вагнерівців — журналіст

У середу, 13 жовтня, генерал-полковника Василя Бурбу, який у 2016−20-му роках обіймав посаду начальника Головного управління розвідки Міноборони, звільнили з військової служби.Як заявив у себе у Facebook журналіст Юрій Бутусов, причиною цього стала дача свідчень тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради з розслідування провалу спецоперації із захоплення бойовиків російської ПВК Вагнера.Посилаючись на власне джерело, він розповів, що перед засіданням ТСК міністр оборони Андрій Таран викликав Бурбу до себе і наказав відмовитися від свідчень і не повідомляти під протокол народним депутатам про те, що спецоперація із затримання російських терористів була санкціонована 1 липня 2020-го самим главою Міноборони, і тому "не потребувала взагалі ніяких нарад в Офісі президента"."Наказав не повідомляти як проходило засідання у кабінеті верховного головнокомандувача Володимира Зеленського щодо скасування спецоперації, а також про те, що на нараду Зеленський допустив осіб, що не мають відношення до абсолютно секретних операцій військової розвідки — главу Офісу президента Андрія Єрмака, заступника голови ОПУ Романа Машовця, секретаря президента Марію Левченко, а також близько пов'язаного з РФ начальника комітету з розвідки Руслана Демченка. Таким чином були створені передумови до витоку інформації про спецоперацію. Також Таран вимагав приховати причетність Зеленського і Єрмака до скасування спецоперації", — написав Бутусов.За його словами, Бурба у відповідь на наказ одразу написав рапорт про звільнення з військової служби, та після цього відмовився виконувати незаконні накази Тарана."Після написання рапорту про звільнення Бурба відправився на засідання ТСК і після цього неодноразово давав свідчення народним депутатам. За даними джерел Цензор.Нет, протокол показань Бурби досі не оформлений і з ним не ознайомлені ні члени слідчої комісії ні сам Бурба. Сьогодні офіційно наказом міністра оборони Василь Бурба звільнений з військової", — повідомив журналіст.

29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації в країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці "ДНР" і "ЛНР". Всупереч клопотанням України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.При цьому, за даними журналіста Юрія Бутусова, насправді прибуття вагнерівців у Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ.Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.Крім того, журналістка Яніна Соколова оприлюднила аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовано переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.Зрештою Бутусова і Соколову викликали на допит до ДБР у справі про розголошення секретних відомостей".Українська влада заперечує існування спецоперації проти "вагнерівців", але у червні в інтерв'ю на телеканалі 1+1 Зеленський заявив, що історія із затриманням "вагнерівців" в Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Він також сказав, що просив білоруського диктатора Олександра Лукашенка видати затриманих "вагнерівців". Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.П'ятий президент Петро Порошенко у грудні 2020 року заявив, що особисто санкціонував спецоперацію у 2018-му.У березні в Держбюро розслідувань заявили, що допитували голову ОП Андрія Єрмака у справі про зрив "спецоперації" українських спецслужб проти ПВК Вагнера.