«Подейкують, вона вагітна». Як «1+1» та інші ЗМІ хоронили нардепа Полякова

У новинах телеканалу «1+1» триває новий драматичний серіал — «Смерть нардепа Антона Полякова». В ньому багато епізодів і багато подробиць. Фото тіла Полякова, що лежить біля машини, показують буквально в кожному сюжеті по кілька разів. Згадка про його близькі стосунки з колегою по парламентській групі «За майбутнє» Анною Скороход — у кожному матеріалі. Соломія Вітвицька, Алла Мазур, Наталія Мосейчук зі скорботним виразом обличчя розповідають про смерть «молодого нардепа». А Мазур пояснює, чому його загибель така важлива: бо він «неодноразово повідомляв про корупцію в партії “Слуга народу”, у тому числі про суми готівкою, яку отримали депутати на руки після голосування закону про олігархів». Можна здогадатися, що членство небіжчика в депутатській групі, близькій до власника «1+1» Ігоря Коломойського, — теж значущий чинник. Щоправда, це не врятувало Антона Полякова від посмертної експлуатації в ефірі «1+1» заради рейтингу.

Антон Поляков — колишній «слуга народу», який невдовзі після обрання до Верховної Ради пішов проти політики своєї партії, був виключений із фракції та примкнув до парламентських друзів Коломойського, — справді не раз публічно розповідав про гроші, які начебто отримують депутати «Слуги народу» за голосування. А також подав легендарні шість тисяч поправок, які заблокували «антиколомойський» закон. Але в новинах «1+1» наголошують саме на його заявах щодо підкупу задля голосування за антиолігархічний закон. 

Ще більше, ніж закон про олігархів, непокоїть журналістів каналу особисте життя Полякова. В кожному сюжеті фігурує Анна Скороход, яка іноді — «колега, в якої були близькі стосунки», іноді — «співмешканка», а іноді взагалі невідомо хто. Наприклад, у підводці до сюжету про похорон Полякова (одному з декількох) на сайті «ТСН» сказано: «Як відрегувала офіційна дружина покійного детутата на появу під час поховання — далі». Напевно, всі й так мають знати, чия поява могла засмутити «офіційну дружину», хоча тепер вона «офіційна вдова».

 Цей сюжет із поховання Полякова — найяскравіший приклад, який ілюструє, що «ТСН» таки вражає. І вражає неприємно. Новинарям не досить було показати занепокоєних колег, які натякають, мовляв, смерть депутата не була викликана природними причинами. Гаразд, це важлива для суспільства інформація, хоча наполягати на одній версії, не дочекавшись висновків слідства, доволі дивно. Проте «ТСН» вимагає не тільки крові, напівоголених мертвих тіл та труни в кожну хату. В цій формулі бракує скандалу. Тому журналістка Наталя Островська не тільки розповідає глядачам про нові факти чи підозрілі обставини у справі, а й додає «полунички». Мовляв, співмешканка Полякова прийшла на похорон, а «розлючена вдова підбігла до депутатки та спитала, як у неї хватило совісті приїхати». Нагадує, що Скороход знепритомніла у Верховній Раді, коли дізналася про смерть Полякова, й «подейкують, що депутатка вагітна». Що вдова тримала під час похорон руку на животі (ця загадкова деталь, можливо, також натякає на вагітність?). І що мати нардепа прибрала з труни букет червоних троянд, який поклала туди Скороход. Відеоряд, який супроводжує цю розповідь, не дуже розбірливий, але очевидно, що хтось із камерою біля труни й ретельно відзняв взаємодію вбитих горем близьких померлого депутата, аби потім обсмоктати «пікантні» подробиці. А хтось не погребував показати ці кадри всій Україні.

У Кодексі етики українського журналіста йдеться, що журналіст повинен із повагою ставитися до приватного життя людини. Поки слідство не розглядає особисті мотиви як одну з версій гіпотетичного вбивства, стосунки Полякова з жінками — законною дружиною, коханкою, ким завгодно, — не можуть вважатися предметом суспільного інтересу.

Самого Полякова можна вважати людиною публічною — він був політиком. Однак двоє його дочок, які роками, шукаючи згадки про свого батька у гуглі, знаходитимуть публікації «ТСН» із подробицями «драми на похоронах» — чим вони завинили?

Заради справедливості: не тільки «1+1» висвітлює похорон Полякова в такому ключі. Є чимало схожих публікацій, наприклад:

«Залишилися обидві: нардепа Полякова ховали дружина і співмешканка» («Телеграф»)

«Скандал на похоронах Полякова: дружина нардепа бурхливо відреагувала на появу його співмешканки (фото, відео)» («Телеграф»);

«Похорон Полякова ледь не закінчився скандалом: біля труни зустрілися дружина нардепа й Анна Скороход» («Диалог.UA»);

«На похоронах Полякова трапився конфлікт між його дружиною і співмешканкою» («Обозреватель»);

«Скандал на похоронах Полякова: дружина нардепа накинулася на Скороход»;

«Вдова Полякова наїхала на Скороход, а мама загиблого прибрала з труни її квіти» («Сегодня»).

Всі ці «бурхливо відреагувала», «наїхала» та «накинулася» — не виключено, фантазія авторів клікбейтних заголовків. Усі онлайн-видання посилаються на телеграм-канал «ПавловскийNews» (у «ТСН» навіть взяли з цього каналу шматочок відео, тому що власних кадрів заплаканої депутатки їм не вистачило), й саме він був джерелом інформації, що вдова щось питала в депутатки, а мама Полякова прибрала квіти. І не схоже, щоби хтось із журналістів намагався це перевірити, перш ніж видавати в ефір.

Але й цього не вистачило, аби задовільнити жагу драми. Авторам новин довелось вигадувати дієслова. Було б, звісно, ефектніше, якби жінки побилися прямо над тілом, але й слів про «скандал на похоронах» вистачило, щоб забезпечити трафік.

Більшість медіа все ж не згадували про подробиці особистого життя Антона Полякова, зосередившись на політичних інтригах, обставинах смерті та скандалі через допис у фракційному чаті народної депутатки Галини Третьякової зі словами «одним ворогом менше». Однак не змогли оминути увагою присутність на похороні тепер уже колишнього голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. Ексспікер не тільки роздавав коментарі всім каналам, які простягали йому мікрофони, але й включився у прямий ефір двох каналів — «Нашого» й «України 24».

Останнє включення має увійти в історію як найдивніший приклад коментарів із похорон: спочатку журналіст назвав Разумкова Антоном, потів стало зрозуміло, що він забув ім’я ексспікера. Потім він запитав Разумкова про Полякова та перейшов до інших запитань: що Разумков отримав на день народження, наприклад. Чому саме такі запитання потрібно (й можливо) було ставити під час похорону — питання риторичне. Втім зараз повне відео включення недоступне, й частини про подарунки на день народження ані на сайті, ані на ютуб-каналі «України 24» немає. Можливо, хтось там усе ж таки відчув, що це занадто.

А ютуб-канал Медведчука Перший незалежний підійшов до висвітлення похорону Полякова найоригінальніше. Екран поділили на дві частини: в одній без звуку показували похорон, а в іншій гість і ведуча обговорювали економічну політику влади.

Тим колегам-журналістам, які знущально відгукуються про «стандарти Бі-бі-сі», варто переглянути ці відео й замислитися, чи не варто було б українським медіа все ж установити й застосовувати етичні стандарти, базовані на елементарних загальнолюдських цінностях? Бо професійного чуття та особистої моральності, виявляється, не досить.