Розслідування «вагнергейту»: генпрокурорка не прийняла опозицію на чолі з Порошенком

Народні депутат з фракцій «Європейська солідарність» та «Голос» вимагають від Офісу генерального прокурора забезпечити повноцінне, неупереджене розслідування зриву спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера». Про це заявив лідер «Європейської солідарності», п’ятий президент Петро Порошенко, який разом із депутатами прибув до Офісу генпрокурора для невідкладного прийому у Ірини Венедіктової.

«Сьогодні група опозиційних депутатів з «Європейської солідарності» і «Голосу» прийшла до Офісу Генерального прокурора, вимагаючи невідкладної зустрічі з генеральною прокуроркою відповідно до Закону «Про статус народного депутата». Нас цікавили декілька надзвичайно важливих подій України, на які ми бачимо відсутність реагування з боку правоохоронних органів, слідчих органів і вищого керівництва держави. Мова йде про розслідування справи Вагнера, про можливу державну зраду, про розголошення державної таємниці і про відсутність будь-яких слідчих дій наразі більше 14 місяців», – нагадав Порошенко.

П’ятий президент додав, що особисто санкціонував початок спецоперації щодо «вагнерівців», яка «була зірвана після наради в кабінеті Зеленського».

«Була упущена можливість не просто притягнути до відповідальності вбивць, не просто обміняти їх, визволивши українських заручників з в’язниць Путіна. А посадити керівництво країни-агресора на лаву підсудних в Гаазі. На жаль, в силу обставин, які Генеральна прокуратура відмовляється прояснити, скинувши це на ТСК, слідчі дії не проводяться», – наголосив Порошенко.

«Слідчі дії вимушені були замінити чесні журналісти CNN, Bellingcat, і українські журналісти, які доводять сьогодні цю інформацію. Влада на це не реагує», – констатував Порошенко.

«Уже більше ніж 1,5 роки пройшло відтоді, як ми дізналися про те, що можлива зрада в Офісі президента. Відповідей ніяких немає. Тимчасова слідча комісія не відповідає на ці питання. Правоохоронні органи мовчать і не відповідають. Тому я підтримую цю заяву, яка сьогодні була подана для того, щоб все-таки правоохоронні органи почали щось робити і почали відповідати на ті питання», – додав народний депутат з фракції «Голос» Роман Костенко.

«Крім того, починають переслідувати безпосередніх учасників цієї операції. Розповідають про те, що Бурба був звільнений. Люди, які безпосередньо брали участь, а потім дали свідчення цій комісії, до цих пір не мають охорони. Хоча ми на цьому наполягали. І їхні прізвища розголошені через засоби масової інформації. Ми вважаємо, що так робити неприйнятно. І ми як опозиційні фракції зробимо все, щоб захистити наших розвідників і наших військовослужбовців», – наголосив Костенко.

Бойовий генерал, Герой України, народний депутат Михайло Забродський зазначив, що генпрокурорка не знайшла можливості поспілкуватися із депутатами.

«У нас було конкретне запитання стосовно того, чому протягом доби не реєструється заява про трохи інший аспект цієї справи, пов’язаний з розголошенням державної таємниці. Мова йде про заяву вищого керівництва держави стосовно того, що керівництву сусідньої країни була передана інформація про операцію з незрозумілою мотивацією і незрозумілими цілями. Але сьогодні ми відповіді не почули, будемо сподіватися на якнайскорішу зустріч, на найскорішу відповідь пані генеральної прокурорки», – резюмував Забродський.

До слова, сьогодні ЗМІ повідомили, що колишнього головного розвідника Бурбу звільнили через свідчення у справі «вагнерівців».

Як відомо, 29 липня 2020 року білоруські силовики заявили про затримання 33 бойовиків підконтрольної Кремлю неофіційної приватної військової компанії Вагнера. Через кілька днів, 2 серпня, прокуратура Білорусі обрала їм запобіжний захід у вигляді арешту.

У Мінську заявили, що метою бійців ПВК була дестабілізація ситуації у країні перед президентськими виборами. Частина затриманих воювала на Донбасі на боці «ДНР» і «ЛНР». Всупереч клопотанням України про їхню екстрадицію, Білорусь віддала найманців РФ.

Президент України Володимир Зеленський назвав таке рішення несправедливим і таким, що не відповідає дружнім міждержавним відносинам.

При цьому, за даними ЗМІ, насправді прибуття «вагнерівців» у Білорусь було частиною операції українських спецслужб, які намагалися виманити їх з РФ. Раніше ці бойовики брали участь в бойових діях на Донбасі й причетні, зокрема, до знищення літака Іл-76 в червні 2014 року, внаслідок чого загинули 49 українських військовослужбовців.

Крім того, було оприлюднено аудіозапис, на якому, імовірно, зафіксовано переговори найманців з оперативником СБУ під прикриттям, який їх вербував.

Українська влада заперечує існування спецоперації проти «вагнерівців», але у червні в інтерв'ю на телеканалі «1+1» Зеленський заявив, що історія із затриманням «вагнерівців» в Мінську влітку 2020 року не була операцією України, а ідея походила від інших країн. Він також сказав, що просив білоруського диктатора Олександра Лукашенка видати затриманих «вагнерівців». Тоді в Офісі президента заявили, що слова Зеленського про спецоперацію перебрехали.

Нещодавно Лукашенко заявив, що Зеленський не дзвонив йому щодо «вагнерівців».

Колишній генпрокурор Руслан Рябошапка назвав ім’я того, хто зробив фатальний дзвінок.

Як відомо, Bellingcat обіцяє у жовтні опублікувати розслідування про «вагнерівців».