Спікер КМЕФ 2021, Йорг Ріоммі: ваш креативний продукт може бути не просто настільки ж крутим, як десь-інде у світі, він може бути набагато кращим

КИЇВ. 14 жовтня. УНН. У п’ятницю, 8 жовтня, в межах другого дня Київського міжнародного економічного форуму відбулась дискусія “Креативна індустрія – новий стимул для економіки”. До обговорення долучилися керівники українських та міжнародних компаній, що працюють у сфері кіно, дизайну, ресторанного та рекламного бізнесу. Вони з’ясовували, які перспективи у креативної індустрії у постковідному світі, та як саме креатори піднімають економіку та покращують світ, у якому ми живемо, передає УНН.

Деталі

Креативна економіка в Україні зростає дуже швидко. У 2020 році галузь забезпечила надходження у державну скарбницю на рівні 26 млрд гривень, що на 15,8% перевищує аналогічний показник 2019 року — і це попри суворі минулорічні карантини.

Так, дизайнерка, власниця та креативна директорка бренду BEVZA Світлана Бевза сказала, що мода в Україні вийшла за межі дитячого садочку. Щорічні оберти давно виходять за мільйони євро. Попит на нашу продукцію росте за рахунок західного ринку, але виробники хочуть розвивати вітчизняний.

“Наш потенціал величезний. Багато зарубіжних компаній звертається до нас з проханням робити кліпи чи рекламні ролики. Зарубіжні компанії частину своєї продукції виготовляють в Україні, наприклад, Prada. Попит на таке є і він може збільшитися, якщо для креативної індустрії буде знижка в логістичних витратах, в податках на ввезення сировини. Виклик — у правильному масштабуванні регулювання”, — сказала Бевза.

В ході свого виступу СЕО FILM.UA Group Вікторія Ярмощук нагадала, що дедалі частіше конкуренцію українським креаторам складають іноземні компанії, наприклад міжнародні стрімінг-платформи. Але це водночас створює можливості і розвиває ринок стрімерів в Україні. Українські продукти є на Нетфлікс, Амазон і так далі.

“Україна має такий рівень креативу, який заслуговує надзвичайної поваги, ми прагнемо до колаборації з іншими креативними індустріями. Найгучніший проект — „Мавка. Лісова пісня“, за участі Катерини Кухар”, — сказала Ярмощук.

У 2020 та 2021 році українські підприємці, які працюють в індустрії гостинності, зіштовхнулися з абсолютно новим викликом — коли не могли працювати через карантини. Через це деякі почали шити маски, які були в дефіциті. Інші робили акцент на більш гнучких форматах. Так, співвласник та Голова Наглядової ради Холдингу емоцій “!FEST” Андрій Худо розповів, успішними виявились моноформати типу “П’яної вишні”, продукцію якої покупці могли взяти із собою. В Україні та Румунії за час ковіду його компанія відкрила понад 10 закладів “П’яної вишні”. Тому виграють ті підприємці, які не “сидять і плачуть”, а пристосовуються до змін.

Креативна економіка — висококонкурентна, вона змагається за час і вільний простір людей — подивитись фільм, купити річ, сходити в ресторан. З цього приводу модератор зустрічі, власник незалежної креативної компанії Fedoriv Михайло Федорів сказав, що для бізнесу це означає, що зараз ведеться “війна усіх з усіма” — у магазині вина продають помідори і дрова, на заправках — хот-доги, а магазин, який задумувався для продажу електроніки, зараз є лідером з продажу дитячих іграшок. В умовах, коли всі роблять все, немає нічого неможливого і забороненого.

Додамо

Спікери відзначали високий творчий потенціал України. Йорг Ріоммі, головний креативний директор Publicis Groupe (Румунія, Центральна і Східна Європа), нагадав, що на Каннському фестивалі креативності цього року 22 леви були зароблені агенціями групи саме зі Східної Європи — командами з України, Румунії, Латвії.

На його думку, такі успіхи зумовлені й тим, що Західна Європа успадкувала історичний багаж від “старої генерації”, від дідів-прадідів. Тож багато речей тут залишаються незмінними. А країни, на кшталт України, Румунії, Польщі — опинилась в руках більш молодого покоління. Це дає простір та потенціал, щоб відбувалися нові креативні цікаві речі.

“Тут (в Україні — ред.) неймовірний потенціал. Але водночас бракує впевненості у власному продукті. Сприйняття, що ваш креативний продукт може бути не просто настільки ж крутим, як десь-інде у світі, він може бути набагато кращим. На початку роботи у цьому регіоні я був вражений рівнем дизайну та арт-дирекшну. Можна найняти молодого українського арт-директора у Нью-Йоркську компанію — він покаже суперклас і перевершить інших. Не соромтесь, не думайте, що „десь там“ — кращі працівники. Вони кращі саме тут”, — запевнив Ріоммі.

Люди і таланти — це найбільше багатство для креативних індустрій,переконаний Ріоммі. За них слід боротися, щоб у рекламі залишались найталановитіші.

“Зараз відбувається фрагментація рекламного ландшафту, талановитих людей до себе переманює ігрова індустрія, ІТ. Зараз працівники стали мобільнішими, їх не так просто втримати на одному місці. Щоб вони залишались у компанії, їх треба надихати створювати кращий контент, і щоб процес був веселим, цікавим”, — поділився своїм досвідом Ріоммі.