Екватор Зеленського: хто кине виклик коміку?

Ми вирішили проаналізувати потенційних кандидатів у президенти, які можуть спробувати кинути виклик Зеленському.

Попри відсутність очевидних досягнень, чинний глава держави ще має значну популярність у народі.

І ніби не проти стати президентом удруге.

Тож змістити його з президентського трону – нелегке завдання.

Віталій Кличко.

Мер Києва Віталій Кличко не є сильним оратором чи видатним політиком.

Але потенційно він на даний час один з найменш зручних спаринг-партнерів для Володимира Зеленського.

Рейтинг довіри до боксера у лютому 2021 року становив 34%, недовіри – 54%.

Липнева соціологія показала, що кияни більш позитивно оцінюють діяльність Кличка, ніж Зеленського.

Роботою мера столиці задоволені 50% киян, а роботою президента – всього 35%.

Сам Кличко нещодавно заявив, що сумнівається у балотуванні на посаду президента.

Але й не відкидає таку можливість.

Мовляв, рано про це говорити, поживемо – побачимо.

Кличко невигідний Зеленському тим, що має значну популярність і не належить до категорії традиційних українських політиків.

Виборці ж часто керуються не логікою, а емоціями та почуттям симпатії.

Можливо після президента-коміка український народ захоче президента-боксера.

Цього і бояться в команді ЗЕ, яка зараз веде перманентну холодну війну з мером столиці.

Петро Порошенко.

У Порошенка є великий політичний досвід, хороші закордонні зв’язки, досить чітке позиціонування та потужний фінансовий фундамент.

Але немає масової народної любові.

Любов мас п’ятий президент розтринькав під час своєї минулої каденції.

До цієї справи доклалися й могутні вороги-олігархи.

І що б він не робив зараз, електорат вперто не хоче голосувати за Пороха.

Рейтинг довіри до Порошенка коливається у межах 25%.

А от рівень недовіри становить близько 70%.

Та ще й 45% виборців не голосували б за експрезидента за жодних обставин.

І поки що виправити цю невтішну статистику у Петра Олексійовича, який грає роль «мудрого батька нації», ніяк не вдається.

Порошенко може знову зійтися з Зеленським у другому турі.

Але шансів виграти немає.

Юлія Тимошенко.

Колись Тимошенко грала провідні ролі в українській політиці.

Та зараз вона дещо відійшла на задній план.

Леді Ю з великою ймовірністю братиме участь у наступних виборах президента.

Однак шанси потрапити навіть до 2 туру у Тимошенко примарні.

У лідерки «Батьківщини» є свій базовий ядерний електорат.

Проте його не більше як 10%.

Завербувати нових прихильників і прихильниць Юлії Тимошенко стає все важче.

А політичний імідж вона змінювати не хоче.

На критиці з елементами соціального популізму далеко не заїдеш.

Як на зло, антирейтинг у колишньої прем’єрки зашкалює і наближається до Петра Порошенка.

Можливо Юлія Тимошенко змогла б привабити більшу кількість виборців зміною зачіски чи пластикою обличчя.

Та це ще не точно.

Наразі ж Тимошенко, яка плекала надії стати такою собі політичною мамою для молодого недосвідченого Зеленського, не становить особливої загрози для Володимира Олександровича.

Юрій Бойко.

На початку року у лідера ОПЗЖ Юрія Бойка був непоганий настрій.

Рейтинги його проросійської політичної сили росли і, за деякими даними, досягали 20%.

Ще у 2020 році соціологи зафіксували тенденцію поступового перетікання голосів виборців Зеленського до ОПЗЖ.

Вся пропагандистська міць телеканалів «112», News.

One та ZIK працювала на мобілізацію проросійського електорату і на зниження рейтингів чинного президента.

Та у лютому трапилася неприємна для Бойка подія: Зеленський увів санкції проти телеканалів Медведчука.

Це серйозно підкосило електоральну міць ексрегіоналів.

Юрій Бойко на президентських перегонах може розраховувати на підтримку частини умовно лояльних до Москви виборців.

Але прихильників відновлення дружби з Росією в Україні не дуже багато.

Максимальна електоральна стеля такої категорії виборців складає десь 20%.

У випадку ж теоретичного проходження Бойка у 2 тур виборів, патріотичний електорат масово проголосує за будь-якого іншого кандидата (в тому числі Зеленського) і помножить на нуль усі сподівання лідера ОПЗЖ.

Сергій Притула.

Шоумен, актор і телеведучий Сергій Притула міг би стати цікавою альтернативою іншому шоумену Володимиру Зеленському.

Якщо б він балотувався у 2019 році.

Але ймовірний спаринг Притули з шостим президентом у 2024 році виглядає не дуже цікавим та малоймовірним варіантом.

Звісно, Сергій Притула може спробувати взяти участь в президентських виборах.

І навіть набрати кілька відсотків, якщо дуже пощастить.

Та на більше шоумену розраховувати не варто.

Проти Сергія Притули можуть зіграти два моменти: фактор Святослава Вакарчука і фактор непотрапляння у 2 тур виборів мера Києва.

Українці вже переконалися, що з співаків виходять ненадійні політики.

А поразка Притули на виборах міського голови Віталію Кличку серйозно підкосила його можливі президентські амбіції у самому зародку.

Ігор Смешко.

Темна конячка української політики Ігор Смешко продовжує дивувати соціологів своїм високим президентським рейтингом на фоні практично повної відсутності у медійному просторі.

Піар-менеджером ексголови СБУ є Дмитро Гордон.

Проте партія Смешка «Сила і честь» більше схожа на віртуальну структуру.

А імідж генерал-полковника побудований радше на домислах та фантазіях електорату, який хотів би бачити на чолі країни досвідченого фахівця з силових структур.

Як не дивно, але саме слабкі прояви медійної активності Смешка допомагають йому утримувати відносно високий рейтинг довіри електорату.

Спрацьовує правило: формуй суспільну думку, створюючи штучний дефіцит.

Але цього явно замало, щоб виграти у фахівця з акторського майстерності Зеленського.

Володимир Гройсман.

Хоча колишній прем’єр Володимир Гройсман вже більше 2 років не є гравцем вищої ліги української політики, він зберіг певний вплив і популярність.

Рейтинг у Володимира Борисовича на фоні Володимира Олександровича відносно скромний.

Але і антирейтинг удвічі нижчий, ніж у шостого президента.

Гройсман цікавий тим, що зумів зберегти політичний капітал і не стати токсичним для виборця.

Чого не вдалося зробити Арсенію Яценюку.

Не замішаний публічно у великих скандалах, з репутацією професійного менеджера, обережний і досить хитрий, експрем’єр має шанси зіграти свою політичну гру.

От тільки з такими якостями Гройсман буде виглядати нудним для теперішнього українського виборця.

Останній скоріше повірить у новий емоційно-чутливий відеоролик від ЗЕ, ніж у нудні економічні розрахунки та менеджерські настанови.

Олег Ляшко.

Якщо Ляшку підкинуть грошенят на виборчу кампанію, він зможе додати їй артистизму та неабияк повеселити публіку.

Записати новий відеокліп про важку долю українських селян і корів.

Перевтілитися у яскравий образ.

Вирядитися ким завгодно: від Дарта Вейдера до Робін Гуда і Джеймса Бонда.

Нещадно і гнівно критикувати кровопивць-олігархів, «слуг народу» та діючого президента.

Та є у Ляшка один недолік, який псує його електоральні перспективі у двобої із Зеленським.

Олег Валерійович – актор-аматор.

А Володимир Олександрович – актор-професіонал.

У змаганні за народну любов Зеленський-професіонал має усі шанси набагато більше розчулити вразливе серце українського виборця, ніж Ляшко-аматор.

Дмитро Разумков.

Раніше близький соратник Зеленського, а нині – заклятий ворог, якого позбавили крісла спікера.

Разумков до останнього часу не мав президентських амбіцій і радше орієнтувався на розкрутку власного політичного проєкту.

Але зняття з посади голови Верховної Ради змусило ексспікера висловитися щодо своїх політичних планів.

Разумков прямо заявив, що 7 жовтня парламент прибрав запобіжник, який закривав йому шлях у президенти.

Дуже серйозно ставитися до таких заяв, сказаних під впливом емоцій та відставки, не варто.

Але Разумков цілком може піти у президенти.

Він достатньо розумний і обережний політик з досвідом.

Проте у Дмитра Олександровича на фоні Зеленського явно бракує харизми.

Центристські і невиразні політичні погляди теж не дуже привабливі електорату, якому подавай «хліба і видовищ».

Але було б цікаво хоча б поспостерігати за змаганням двох колишніх політичних побратимів.

Кандидат «Х».

Можливо у час, коли пишуться ці рядки, невідома секретна група політтехнологів та соціальних психологів у таємній лабораторії активно працює над пошуком образу ідеального кандидата, який зможе подолати Зеленського на виборах президента.

Враховуються різні нюанси, аналізується ментальність і психотип української нації.

Моделюється реакція виборців на ті чи інші стилі поведінки та риси характеру.

Потужні комп’ютери вираховують усі можливі моделі протистояння кандидата «Х» з Володимиром Зеленським.

І яким чином нівелювати вміння колишнього лідера Кварталу 95 маніпулювати людськими емоціями та грати на сокровенних бажаннях рядового виборця.

Ім’я кандидата «Х», який зможе кинути виклик Зеленському і перемогти, зараз ще невідоме.

Можливо ним виявиться хтось з числа колишніх соратників ЗЕ, які потрапили в опалу.

Може це буде абсолютно нова особистість, прізвище якої нічого не говорить широкому загалу.

Чи популярна людина з позаполітичної сфери.

Не виключено, що кандидатом «Х» може стати й відомий зараз політик, який використає сильні сторони Зеленського проти нього самого.

Навіть хтось з наведеного вище переліку.

Але може статися, що такого кандидата так і не знайдеться.

Тоді Зеленський, якщо він піде на другий термін, святкуватиме нову перемогу.