Дебати у Європарламенті щодо Польщі: прем'єр республіки сперечається з главою Єврокомісії, депутати різко критикують Варшаву - деталі

КИЇВ. 19 жовтня. УНН. У Європарламенті пройшли дебати ЄС і Польщі про верховенство права Євросоюзу. Глава Єврокомісії пригрозила Варшаві економічними санкціями, польський прем’єр заявив про неприйняття шантажу. Депутати, у свою чергу, виступили з різкою критикою польської влади. УНН зібрав інформацію про те, що зараз відбувається у конфлікті між Варшавою та Брюсселем.

Дебати в Європарламенті

У вівторок, 19 жовтня, в Європарламенті пройшли дебати про верховенство права Європейського союзу в Польщі. Головними доповідачами були голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен і прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцкій. Після їхніх виступів майже три години виступали депутати Європарламенту. Абсолютна більшість заявила про неприйнятність польської позиції; деякі також звинуватили Моравєцкого, який сидів весь цей час у залі, у брехні і встановленні диктатури в країні, не уникаючи навіть формулювань про нацизм.

Різку дискусію почав представник Словенії, яка головує зараз в Євросоюзі, міністр закордонних справ цієї країни Анже Логар: “Європейський союз — це спільність, а верховенство права ЄС — це фундамент всієї архітектури”. Збереження такого підходу гарантує, що громадяни всіх 27 країн, що входять в ЄС, користуються рівними правами, і якщо не дотримуватися його, то союз не зможе гарантувати свій головний принцип — рівність всіх громадян, попередив Логар.

Позиція глави Єврокомісії

Урсула фон дер Ляйен розпочала виступ з нагадування, що ЄС пишається членством Польщі та історією польського народу, який переміг комуністичну диктатуру: “Майже 40 років тому, у грудні 1981 року, комуністичний режим у Польщі ввів військовий стан. Багато лідерів були кинуті до в’язниці просто за те, що виступили за свої права... Люди хотіли свободи вибирати свій уряд, свободи слова і друку, хотіли боротьби з корупцією і незалежності судів, які захищали б їхні права”. “Нещодавнє рішення польського конституційного суду, — продовжила вона, — ставить багато з цього під сумнів”. ЄС давно турбує те, що відбувається у Польщі, зокрема звільнення суддів без пояснення причини, що загрожує незалежності судів, а цей принцип є стовпом верховенства права. Рішення конституційного суду “ставить під питання сам фундамент Європейського союзу”, є прямим викликом єдності європейського законного порядку, який гарантує рівні права і взаємну довіру між членами ЄС, висловила думку глава Єврокомісії.

Говорячи про те, як Єврокомісія має намір діяти у відношенні Польщі, фон дер Ляйен нагадала про декілька варіантів: рішення польського конституційного суду може бути оскаржене, а можуть бути застосовані фінансові інструменти, ЄС може також задіяти статтю 7 Договору про Європейський Союз, яка дозволяє позбавити представників країни — порушника договору деяких прав, в тому числі права голосу в Раді ЄС.

Позиція прем’єра Польщі

Моравєцкій відповідав на звинувачення глави Єврокомісії набагато довше відведених регламентом 5 хвилин. Він звинуватив Брюссель у розподілі на країни першого і другого класів і неоднаковості правил для всіх. Він також зробив тривалий історичний екскурс, зазначивши, що Польща захищає Євросоюз на східному напрямку від Росії, і попередив, що незабаром ЄС може зіткнутися з масштабними наслідками енергетичної кризи, в якому звинуватив Москву.

Польський прем’єр відкинув звинувачення в тому, що його уряд має намір вивести Польщу зі складу Євросоюзу. “Європа — це наше місце. Ми не хочемо нікуди йти”, — запевнив він. “Я відкидаю мову погроз і шантажу”, — відповів він на раніше звучали заклики ввести проти його країни санкції. Претензії до Варшави щодо дотримання принципу верховенства європейського права Моравєцкій відкинув. Він процитував конституції інших країн ЄС, в яких, наприклад у французькій, зазначено, що закони Євросоюзу не повинні загрожувати національній системі юриспруденції. На думку Моравєцкого, претензії до Варшави неприйнятні, так як єдине, що зробив польський суд, — спробував розібратися, які саме повноваження були передані ЄС, а які залишилися на національному рівні. “Ми передали ЄС багато компетенції, але багато яких залишилися на рівні країн. Немає сумнівів, що закони ЄС мають перевагу над національними в тих питаннях, які були передані на рівень ЄС. Польський конституційний суд поставив запитання, де проходить межа між цими компетенціями”, — висловив позицію своєї країни Моравєцкій.

Позиція депутатів парламенту

Членів Європарламенту слова польського прем’єра не переконали. Депутат з Німеччини Мартін Вебер, який представляє найбільшу фракцію Європейської народної партії, зауважив, що його країні довелося змінювати Конституцію, бо правила спільноти важливіше національного основного закону. Він також висловив подяку всім, хто вийшов на демонстрації у Польщі проти політики влади (10 жовтня близько 100 тис. осіб взяли участь в акції протесту в Варшаві, організованою опозиційною партією “Громадянська платформа”, лідер якої Дональд Туск є головою Європейської народної партії). Декілька разів під час дебатів звучали заклики позбавити Польщу коштів, які повинні бути їй виділені із загальноєвропейського фонду на відновлення економіки.

На стороні голови польського уряду виступили популістські сили з Італії та Угорщини, а також колишня прем’єрка цієї країни Беата Шидло, яка засідає зараз в Європарламенті.

“ЄС не має права втратити Польщу — потрібен компроміс”: думки польської преси

У нинішній геополітичній обстановці Європейський союз не може дозволити собі втратити Польщу, навіть незважаючи на її “правовий непослух”, пише польський журналіст Єжи Білєцкий. У виданні Rzeczpospolita він пояснює, що якщо інші країни ЄС дадуть свою згоду, то Брюсселю і Варшаві вдасться досягти компромісу: Польща зобов’язується визнати верховенство європейського права де-факто, але не де-юре.

“Поки Китай переходить до наступу, Росія стає все більш агресивною, а Америка повертається до Азії, Європейському союзу необхідно зберігати свою згуртованість. Він не може втратити одну з п’яти найбільших країн-членів. Отже, він знаходиться в пошуку подолання кризи, яку викликала Варшава”, — пише журналіст.

У статті він звертає увагу, що перший сигнал про пошук компромісу надійшов від голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйен. Та як у відповідь на рішення Конституційного суду в результаті не зважилася заморозити кошти з Фонду реконструкції для Польщі. Хоч саме цього вимагає показова частина євродепутатів Європарламенту на чолі з прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте, то остаточне рішення все-таки залишиться за Радою ЄС. Він не залишає надію на те, що Польща все-таки визнає примат європейського права над польським і прислухається до того, щоб скасувати дисциплінарну палату Верховного суду, яка, на думку ЄС, завдає шкоди судовій системі країни.

“Але чи існує воля до досягнення угоди з обох сторін?” — пише Білєцкий. У статті він нагадує, що нещодавно у Мадриді відбулися тривалі переговори Ангели Меркель з прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Після них джерела в іспанському уряді повідомили Rzeczpospolita наступне: “Як для Іспанії, так і для Німеччини Польща виступає фундаментальним елементом європейського проекту. Нам необхідно знайти компроміс, який збереже обличчя обох сторін, за умови, що примат європейського права буде збережено в якості основи європейської конструкції. Ми переконані в тому, що польський уряд зробить спроби піти на компроміс в цьому питанні”. На думку самої канцлерки, партнерам Польщі по ЄС слід відмовитися від конфронтації і зробити вибір на користь діалогу з Варшавою з метою вирішення складнощів у взаєминах.

В цілому країни Західної Європи хочуть зберегти членство Польщі в ЄС, але водночас вони не можуть дати свою згоду на порушення положень європейського права. Компроміс необхідний, проте і він вимагає одностайності країн-членів. Якщо непохитний в цьому питанні Рютте або лідери Швеції і Данії не підуть на поступки, тоді компромісу не варто чекати так скоро, резюмує в виданні Rzeczpospolita польський журналіст Єжи Білєцкий.

Напередодні журналісти Rzeczpospolita випустили статтю, в якій зазначили, що без допомоги Євросоюзу — Польща може стати найбіднішою країною спільноти.