Удар, а точніше — піар Віталія Кличка. Про що говорили й кого піарили теленовини у вересні 2021 року

Випуски за серпень, липень, червень, травень, квітень, березень, лютий, січень 2021 року.

Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5 каналі та Першому незалежному новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів із порушенням стандартів, вочевидь, набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли різним політикам та різним темам.

У лютому у вибірці моніторингу сталася зміна: телеканал «112», який потрапив під санкції, спершу припинив самостійне мовлення і протягом трьох тижнів транслював спільний ефір із NewsOne і ZIKом, а наприкінці місяця всі три канали Медведчука почали транслювати Перший незалежний. Формат новин каналу дещо змінився (побільшало коротких повідомлень, поменшало ексклюзивів). Хоча Перший незалежний транслюється лише в інтернеті, «Детектор медіа» вирішив зберегти його у вибірці.

Тематична структура

Попри те, що у вересні на повну силу запрацювала Верховна Рада, радикальних змін у співвідношенні тематичних категорій у порівнянні із серпнем не сталося. На першому місці залишаються соціальні теми (до цієї категорії входить медицина, яка з посиленням епідемії коронавірусної хвороби починає бентежити новинарів дедалі більше). «Політизація» телеканалів дещо вирівнялась: найбільше політики (майже третина) в новинах 5-го каналу та Першого незалежного, найменше (11% і 15%) — на СТБ та «1+1», у половини каналів показники десь посередині. Багато уваги приділяють міжнародній політиці: у фокусі були вибори в Німеччині та Росії, «Північний потік-2», зустріч Зеленського з Байденом та інші важливі теми, яких не могли оминути українські телеканали. В інших тематичних категоріях вирізняється ICTV, який приділяє порівняно найбільше уваги темам війни на Донбасі та української економіки. У вересні у зв’язку з незаконним проведенням в окупованому Криму російських виборів та новими репресіями проти активістів дещо побільшало матеріалів про події на півострові. Загалом подіям у Криму присвятили 21 матеріал — це порівняно багато; втім про репресії проти кримськотатарських активістів зовсім не говорили в новинах Першого незалежного.

Популярність політичних сил у новинах

Із початком нового парламентського сезону кількість згадок про всі політичні сили зросла. Якщо в серпні практично не було згадок про «Батьківщину» й «Голос» — партії, які не мають свого медіаресурсу — то тепер у новинах їх знову досить багато. Не змогла повернутися на липневі позиції тільки партія «За майбутнє», згадки про яку залишаються поодинокими й лише на двох каналах (5 каналі та «1+1», єдина позитивна згадка теж на «Плюсах»). Партія монобільшості повернула собі перше місце в рейтингу кількості згадок — насамперед через нейтральні згадки, адже представники партії є спікерами в новинах практично про всі парламентські події та рішення. Кількість згадок про «Слугу народу» зросла більш ніж удвічі. Позитивних згадок про партію було дев’ять, із них дві третини на каналах Пінчука, третина на «Україні». Негативні згадки — на Першому незалежному та 5-му каналі. До речі, саме на 5-му каналі нейтральних згадок про партію було вдвічі більше, ніж на інших.

Кількість згадок про «Опозиційну платформу — За життя» була високою і в серпні, а у вересні ще дещо зросла за рахунок нейтральних матеріалів. Позитивних залишилося стільки ж, скільки було в серпні, — 73. Цього разу на Першому незалежному їх було більше, ніж на «Інтері» (раніше канали на кілька місяців практично зрівнялися за кількістю піару партії, якій обидва належать). Натомість побільшало нейтральних згадок на «Інтері». Канал СТБ вже традиційно проігнорував «ОПЗЖ» повністю, а на ICTV, який також належить Пінчуку, була лише одна згадка. Можна констатувати, що «ОПЗЖ» у вересні не вдалося створити достатньо інфоприводів, що подолали би нехіть центральних каналів до висвітлення позиції партії та цитування її спікерів. Навіть Суспільне, яке зазвичай справедливо приділяє увагу всім парламентським партіям, згадало за місяць «ОПЗЖ» лише чотири рази.

Кількість згадок про «Європейську солідарність» зросла більш ніж удвічі. Побільшало майже вдвічі й позитивних згадок: від дев’яти в серпні до шістнадцяти у вересні. Більшість позитиву зосередилась на 5-му каналі, який належить голові партії Петру Порошенку; інші канали, які в позитивному ключі відгукувалися про «ЄС», — «Україна», «Інтер» та ICTV. Найрідше (лише двічі протягом місяця) про партію згадував канал «1+1» (для порівняння: Суспільне — десять разів). Утім це можна пов’язати з бойкотом, який «ЄС» ще в червні оголосила каналу Коломойського.

Партія «Голос» продукувала приводи для нейтральних згадок успішніше за «ОПЗЖ» й показала найкарколомніше зростання: від п’яти в серпні до 55 матеріалів у вересні, тобто в одинадцять разів. Єдина позитивна згадка про «Голос» вийшла на каналі СТБ. Лише раз згадав про партію Перший незалежний (для порівняння: Суспільне — 7 разів). Приводами для новин про «Голос» були й заяви представників партії у Верховній Раді, і внутрішні процеси в партії.

У кілька разів зросла й кількість згадок «Батьківщини», яка, щоправда, опинилась на передостанньому місці в рейтингу. Тут згадки також переважно нейтральні. Позитив про «Батьківщину» зосереджений на «Україні», яка віддавна проявляє симпатію до партії Юлії Тимошенко, та ICTV. Найбільше згадок про «Батьківщину», як і про «Голос», на 5-му каналі, однак ця цифра корелює з відсотком політичних новин — канал просто значно активніше за інші висвітлює політичні події.

Матеріали з ознаками замовності

Відсоток матеріалів з ознаками замовності в загальному масиві проаналізованих новин зріс із 6,4% до 7,2%. Абсолютний показник також зріс із 194 до 218 матеріалів. Однак кількість політичної джинси збільшилась не так різко: із 171 матеріалу в серпні до 182 у вересні. Це можна пов’язати з тим, що з початком сезону, коли компанії витрачають свої рекламні бюджети, вони стали замовляти більше комерційної джинси в теленовинах.

Вперше за досить тривалий час кількість матеріалів із ознаками замовності на «Інтері», Першому незалежному та «Україні» зрівнялися. На четверте місце повернувся канал ICTV, помітно збільшивши кількість підозрілих матеріалів та витіснивши 5 канал на 5-те місце. СТБ й «1+1», як і в серпні, — в кінці списку. Суспільне традиційно обійшлося без матеріалів з ознаками замовності.

Перші позиції рейтингу гаданих замовників джинси не змінилися: лідерка — «Опозиційна платформа — За життя», показник якої навіть знизився в порівнянні із серпневим. Перший незалежний тепер піарить партію свого власника завзятіше, ніж «Інтер». На другому місці традиційно Рінат Ахметов, показник якого зріс із 34 до 40 матеріалів протягом місяця (причину цього ми, звісно, не знаємо, але можна припустити, що це пов’язано з антиолігархічною риторикою в медіа. Канал Ахметова «Україна» найзавзятіше з усіх переконував глядачів у вадах закону про олігархів, водночас демонструючи їм, що його власник насправді дуже корисна для українського суспільства людина).

На третє / четверте місце в рейтингу, різко збільшивши кількість матеріалів з ознаками замовності на свою користь, вирвався мер Києва Віталій Кличко. Найбільше його піару — 10 із 13 матеріалів — було на каналі «Інтер», решта припала на канали Пінчука. «Інтер» піарив Кличка й раніше, але такої активної підтримки не надавав політикові навіть під час виборчої кампанії.

Такий самий результат має «Європейська солідарність», яка в серпні також була на третьому місці, однак із меншою кількістю піар-матеріалів. Закономірно найбільше матеріалів з ознаками замовності на користь партії Петра Порошенка вийшло на 5-му каналі, який йому належить. Однак дещиця припала на «Інтер», «Україну» та ICTV.

Помітно посилили свою піар-активність журналісти Віктора Медведчука. Матеріали на власну підтримку вони випускали переважно на Першому незалежному. Один матеріал підтримки подарував товаришам по медіаобслуговуванню «ОПЗЖ» канал «Інтер».

Подружжя Зеленських, дещо послабивши свою піар-активність у новинах, опустилося в рейтингу. Другий місяць поспіль у рейтингу можна бачити кандидата в мери Харкова Ігоря Терехова — добрі слова про нього говорили на ICTV та «1+1». Також героєм невеликої кількості матеріалів з ознаками замовності став мер Дніпра Борис Філатов. Цікаво, що йому присвятили однакову кількість як «білого», так і «чорного» піару: хвалили на каналі Пінчука, який підтримував нинішнього мера Дніпра ще за часів виборчої кампанії, а ганили на каналі Коломойського, який має з Філатовим давній конфлікт.

Дотримання стандартів

Парадоксально, але зі зростанням кількості сюжетів із парламенту, які дещо «розбавили» концентровану джинсу в новинах, зріс і показник дотримання стандарту балансу думок. Та в цілому «середня температура по палаті» коливалася в межах одного-двох відсоткових пунктів. Погіршилися показники на каналах, де концентрація джинси, навпаки, зросла. Зокрема на «Україні», ICTV та Першому незалежному, де порушень стандарту балансу думок побільшало. Перший незалежний став ретельніше посилатися на джерела, натомість має безпрецедентно високий показник порушень стандарту точності — 4%. Зазвичай ми не фіксуємо дрібні порушення стандарту точності, тому цей показник, як правило, в каналів на нулі. Практично незмінними є показники 5-го каналу. Поширення стандартів на Суспільному — поодинокі.

Географія

Через вибори в Росії кількість новин про події в цій країні зросла зі звичного 1% до рекордних 3%. Відповідно, новин з України та інших країн, окрім Росії, поменшало на відсотковий пункт. Із посиленням епідемії в новинах побільшало репортажів із регіонів, охоплених спалахами коронавірусної інфекції, тож співвідношення «київських» і «регіональних» тем дещо змінилося на користь регіонів.

Найпопулярніша область традиційно Донецька, але на друге місце з безпрецедентним результатом — 120 матеріалів — вийшла Львівська. Завдячує вона цим трускавецькому з’їзду-тренінгу «Слуги народу», резонансним дорожньо-транспортним пригодам, унікальній хірургічній операції та військовим навчанням. На Харківщину звернули увагу через роковини авіакатастрофи під Чугуєвом та через складну ситуацію з коронавірусною хворобою.

«Білі плями» на інформаційній мапі України — Чернігівська, Хмельницька, Сумська, Тернопільська й Закарпатська області. Хоча зараз навіть вони не є настільки «білими», як у минулому — насамперед через епідемію коронавірусної хвороби та вакцинаційну кампанію, яка змусила телеканали цікавитися ситуацією в медицині «непопулярних» регіонів.

Щотижневі підсумки моніторингу читайте тут.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».