11 друзів Сеітаблаєва, або Як у київському підвалі знімають воєнну драму «Мирний-21»

Ми в підвалі, бачимо імпровізований військовий медпункт, у тьмяному світлі — лікарка, поранені на ліжках, багато крові. Поруч із ними — плейбек, де режисер Ахтем Сеітаблаєв і його команда вдивляються в монітори, щоби зрозуміти, чи достатньо переконливий вигляд мають актори в кадрі. На каталці актор із масовки, над яким застигла «лікарка»; після кожного дубля він бадьоро підводиться, щоб роздивитися всіх навколо. Вгамувати «смертельно пораненого» виходить лише вигуками другої режисерки Анастасії Атаманчук: «Камера! Мотор!» За плейбеком поблажливо всміхаються: «Ти подивись на нього, який допитливий!»

Луганський підвал імітують в одному з бомбосховищ Києва. Тут знімають «Мирний-21» — фільм про українських прикордонників, які в 2014 році приймали на себе перші удари російської агресії. Історія про те, як наші вояки не зрадили присягу. Військова тематика не відпускає режисера Ахтема Сеітаблаєва — після «Кіборгів» він мріяв про комедію, але поміж інших зовсім не комедійних фільмів зняв «Добровольців». Тільки-но вийшовши зі знімального періоду серіалу про добробат, уже працював над девелопментом історії прикордонників. І вже сьогодні, виходячи на фінішну пряму з «Мирним-21», підписує угоду з військово-морськими силами України про наступний фільм «Не зрадити за мить», тепер про севастопольських курсантів. Тих самих, які співали гімн України під час окупації.

Режисер вважає, що військові фільми — це його громадянська місія. «Напевно, це такий етап у моєму житті. Я обов’язково зніму колись комедію. Але зараз… Думаю, що не останню роль в цьому грає і те, що я вже вісім років не був у Криму. І для мене абсолютно очевидно чому. Тож якщо в моїх руках є інструментарій “лупати” цю тему, “довбати” постійно про те, що в нас має бути сильна армія, ми маємо навчитися довіряти собі, бачити ситуацію ширше, я маю це робити», — каже Ахтем Сеітаблаєв.

У кадрі — зірковий акторський склад: головну роль у фільмі виконує Андрій Самінін, актор театру Драми і комедії на Лівому березі, «штатний» голос Джонні Деппа в українській озвучці. З ним Сеітаблаєв уже працював на двох своїх картинах («Чемпіони з підворіття» та «Хайтарма»). Андрій Самінін грає очільника Державної прикордонної служби, прототипом якого став чинний керівник ДПС Сергій Дейнеко.

Автори сценарію фільму «Мирний-21» Ярослав Яріш, Сергій Касторних і Анатолій Коцюрба використовували спогади Сергія Дейнека. Сергій Касторних, у фільмографії якого максимально широкий жанровий спектр (від комедії «Зірки за обміном» із Дзідзьом та Поляковою до важкої авторської драми «Як там Катя?»), тепер узявся і за військовий екшен: «Я підключився до сценарію на етапі, коли фільм уже пройшов пітчинг Держкіно і отримав фінансування. Ахтем планував розпочати зйомки, але хотів дещо підкоригувати форму розповіді. Від початку це був справжній байопік, військова драма, а він хотів екшен-трилер. Не вистачало трохи саспенсу. І ми справді відійшли від чистого байопіку. Для мене цей кейс був цікавий саме тим, що переписувати доводилося в межах затвердженого бюджету. Я приходив до Ахтема і казав “отут прилітають гвинтокрили і розстрілюють сепаратистів, це дуже дорого”. Але мені вперше відповідали: “Спокійно, ні в чому себе не обмежуй”».

Якщо Ярослав Яріш та Сергій Касторних — досвідчені автори, то Анатолій Коцюрба працював над кіносценарієм вперше. Чинного полковника Державної прикордонної служби Анатолія запросили, аби точно й коректно показати на екрані специфіку військової служби.

Для Сеітаблаєва стрічка стала продюсерським дебютом. Поєднувати цю функцію із режисерським кріслом виявилося справжнім викликом: «З одного боку, немає на кого скаржитися. Вже не скажеш — “продюсер обмежує мою творчість!”. З іншого, щовечора у мене в голові збираються втрьох режисер, продюсер, сторонній порадник і намагаються дійти згоди. Добре, що хоч не п’ють утрьох. А якщо без жартів, то я став більше розуміти продюсерів, але в той же час так стомився озиратися на їхні поради, спрощувати та економити. Тепер це лише моя відповідальність».

Втім відповідальність буває не такою тривожною, коли поруч у команді люди, яким можна довіряти. Сеітаблаєв зібрав на майданчику тих, кого називає родиною. В першу чергу це художник-постановник Шевкет Сейдаметов. Ще починаючи з «Хайтарми» йому доводилося створювати світи, які вже неможливо побачити наживо: і донецький аеропорт, і луганський кордон, а надто процес депортації киримли. Він відтворював їх лише за допомогою фотографій і власної фантазії: «Якщо в “Кіборгах” і в “Мирному 21” я маю хоча б фото та відео, то “Хайтарму” робили взагалі всліпу. Немає жодної фотографії депортації. З моменту виходу нашого фільму будь-яку розповідь про депортацію кримських татар ілюструють кадрами з “Хайтарми”».

Підвал, у якому знімають штаб українських прикордонників, не довелось навіть фактурити. «Ми шукали приміщення, яке б можна було трохи попсувати. Але знайшли таке прекрасне, зіпсоване, що ми його навіть ще й прикрасили. Нас власники спитали, мовляв, ви ж нам залишите все, як було? Я їм кажу — це буде важко, нам доведеться трохи поремонтувати. Згідно з історією, наші прикордонники готувались до нападу, тому я так собі подумав, що вони мали встигнути якось облаштуватися в цьому бомбосховищі», — розповів Шевкет Сейдаметов.

На майданчик поступово прибувають актори. Крім Самініна, в кадр цього дня увійшли з десяток українських зірок екрана. Серед них Євген Ламах, якому давно не звикати грати військових («Крути. 1918», «Черкаси»), Максим Девізоров («Перші ластівки»), який уже працював із Сеітаблаєвим у фільмі «Номери», Роман Ясиновський — «Гід» із суворою вдачею із «Кіборгів», Андрій Мостренко («Чорний ворон», «Доброволець»).

Окремою зіркою на майданчику почувається Олексій Тритенко. З режисером вони товаришують давно, й Олексій зізнається, що від самого початку мав можливість обрати собі персонажа з усіх, хто є в сценарії. «Я обрав головного антагоніста, бо точно знав: я це зроблю. Звісно, тут ще є актори, які думають, що це вони головні негативні герої, але ми ж знаємо…», — сміється Тритенко.

У день, коли на знімальному майданчику з’являються журналісти, актор віддувається не лише за антигероїв, а ще й за офіційне представлення державної політики у сфері кіно, бо входить до нинішньої Ради з державної підтримки кінематографії при Держкіно. І хоча на «Мирний-21» виділяла гроші ще попередня рада, все ж транслювати офіційну позицію Олексію довелося не один раз: «Так вийшло, що ми маємо вже багато фільмів про війну на сході України, але не завжди вони високої якості. Чому? Відповідь дуже проста. На патріотичні фільми давали раніше 100% державного фінансування. І будь-який продюсер, якому не хотілося виконувати свою роботу з пошуку додаткових грошей на кіно, йшов найпростішим шляхом: знімаємо будь-що, аби про війну. Сподіваюсь, зараз ситуація вирівняється і якість вийде нарешті на перший план».

Фільм «Мирний 21» став одним із переможців 14-го пітчингу Державного агентства України з питань кіно та отримав підтримку в розмірі 80% від загального бюджету, який становить 31,2 мільйона гривень. Стрічку виробляє продакшен Istmen Films, продюсери — Ахтем Сеітаблаєв, Дмитро Малічев, Марія Дончик. Прем’єру заплановано на квітень 2022 року.

Фото Катерини Городничої та пресслужби фільму