Літати Європою дешево та зручно. Що означає угода про «відкрите небо»?

У жовтні 2013 року Україна узгодила та парафувала Угоду про Спільний авіаційний простір, і лише зараз, через вісім років, врешті було підписано цей документ обсягом у сто сторінок. Власне, це стало чи не єдиним надбанням саміту Україна – Євросоюз, який проходив у Києві та дата якого кілька разів переносилась.

Загалом процес об'єднання українського авіаційного простору з Євросоюзом було розпочато ще у 1999 році, а 12 грудня 2006 року Рада Євросоюза уповноважила Європейську комісію розпочати відповідні перемовини з Україною.

Підписання угоди про Спільний авіаційний простір, яку ще називають «авіаційний безвіз», було заблоковано через конфлікт між Великою Британією та Іспанією щодо статусу аеропорту Гібралтару. Мадрид блокував угоду, оскільки Київ визнавав аеропорт британським.

З початком дії безвізового режиму України з Євросоюзом, ще у 2017 році, у Києві очікували й на «авіаційний безвіз», який мав призвести до буму подорожей. Однак лише після остаточного виходу Великої Британії з Євросоюзу на початку цього року зникли перепони для підписання угоди.

Зрештою 28 червня 2021 року Рада Європейського Союзу схвалила підписання Угоди про спільний авіаційний простір з Україною. «Ці угоди відкриють ринок повітряного транспорту та нададуть нові можливості для операторів та клієнтів… Вони сприятимуть торгівлі, туризму, інвестиціям, економічному та соціальному розвитку», – йшлося у заяві Європейської Ради. Це рішення дозволяє застосовувати цю угоду на тимчасовій основі до завершення процедур, необхідних для набуття нею чинності.

Документ передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та Європейським Союзом, що сприятиме взаємному доступу до ринків авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та дотриманням однакових правил. Ідеться, зокрема, про безпеку польотів, авіаційну безпеку, організацію повітряного руху, гармонізацію соціальної сфери та захисту довкілля.

Передбачається, що спрощення авіаперевезень між Україною та Євросоюзом проходитиме в два етапи. На першому етапі буде знято всі обмеження для українських перевізників на польоти між будь-яким містом України та Євросоюзу. На другому – дозволять іноземним авіаперевізникам здійснювати внутрішні рейси в Україні.

Цікавим нововведенням для українських пасажирів може стати можливість отримати хорошу компенсацію (до €600) за затримку рейсів. Окрім того, зросте конкуренція між авіаперевізниками і, відповідно, поліпшуватиметься якість послуг та, можливо, знизиться вартість квитків.

Втім треба зауважити, що другий етап, який передбачає повну лібералізацію авіаперевезень між Україною та ЄС, викликає найбільше невдоволення серед українських авіаперевізників. Причина в тому, що угода про «відкрите небо» передбачає можливість здійснювати внутрішні рейси в Україні лише для європейських авіакомпаній, а українські перевізники такого права в Європі не отримають. Літати між різними аеропортами країн Євросоюзу українські авіакомпанії зможуть лише за умови, якщо початок чи кінець маршруту буде в Україні.

«Українські авіакомпанії вважають, що перебувають у дискримінаційних умовах: ми платимо акциз на паливо, ПДВ усередині країни. Додаткова можливість для іноземних компаній обирати без обмежень пункти вильоту з України додасть для українських компаній ще більше несправедливості, оскільки вони таких преференцій для польотів між містами Європи чомусь не отримали», – заявляв нещодавно гендиректор МАУ Євген Дихне в інтерв'ю сайту mintrans.news.

Не виключено, що українські компанії будуть змушені переорієнтовуватися на інші маршрути, в бік Азії.

Про шкоду для українських перевізників від угоди кажуть і в найбільшому українському лоукості SkyUp. Там вважають, що економічна складова угоди про cпільний авіаційний простір нашкодить авіагалузі країни та не принесе довгострокової вигоди для пасажирів.

Зовсім інша картина спостерігається у настроях європейських компаній, які з нетерпінням очікували приєднання України до Спільного авіаційного простору. Ще до підписання згаданої вище угоди найбільший лоукостер Європи Ryanair оголосив про плани «агресивного розширення» на українському авіаринку. «Єдиний ринок, на який я б звернув увагу, – це Україна. Я думаю, що ми станемо основним інвестором в Україні, коли вона приєднається до європейського «відкритого неба», – звернувся виконавчий директор Ryanair Майкл О'Лірі до інвесторів після щорічних зборів Ryanair 16 вересня. За його словами, компанія, яка зараз здійснює польоти у п’ять міст, розглядає можливість працювати одразу у 12 містах України. Ryanair навіть розглядає можливість почати внутрішні перевезення. До речі, інший найбільший лоукостер Європи Wizzair також працює у п'ятьох містах України.

На противагу вітчизняним перевізникам вище керівництво України з ентузіазмом вітає входження нашої країни до Спільного авіаційного простору.

Президент України Володимир Зеленський одним з перших привітав підписання цієї угоди. «Це високі стандарти безпеки польотів, нові можливості для громадян і бізнесу, більша кількість рейсів та ширша географія подорожей», – заявив глава української держави на церемонії підписання документів у Маріїнському палаці.

Тим часом віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина зазначає: «У нас будуть діяти такі ж самі можливості, правила та стандарти в галузі авіаперевезень, як і у держав-членів Євросоюзу: такі самі правила функціонування ринку, як у Євросоюзі, такий самий захист прав споживачів, як у Євросоюзі, такі самі правила безпеки польотів, авіаційної безпеки, організації повітряного pyxy, жорсткіші вимоги стосовно захисту довкілля тощо».

Ексміністр інфраструктури України у 2016–2019 роках Володимир Омелян також з оптимізмом сприйняв новину. «Битва з авіаційними монополіями, яку ми розпочали у 2017 році, завершилася підписанням довгоочікуваної угоди про спільний авіаційний простір з Євросоюзом. Відтепер літаємо Європою вільно, дешево та зручно!», – написав він.

«Україна стає частиною авіапростору Євросоюзу»

Разом з тим голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у коментарі «Главкому» заявив, що договір про Спільний авіаційний простір відкриває ринок повітряного транспорту держав-членів Євросоюзу для України, що створює багато нових можливостей для українських авіаперевізників і пасажирів. «По суті, Україна стає частиною авіапростору Євросоюзу. Завдяки угоді українці отримають набагато більший вибір авіаліній та пунктів призначення, а збільшення конкуренції на авіаринку здатне в перспективі знизити ціни на авіаквитки», – підкреслив він.

«Угода буде достатньо оперативно імплементована»

Директор Інституту світової політики Євген Магда в коментарі «Главкому» зазначив, що Угода про Спільний повітряний простір дозволяє Україні та Європейському Союзу суттєво пожвавити авіаційні перевезення.

«Фактично будь-яка європейська авіакомпанія може літати до українських аеропортів, а українська – до аеропортів Європейського Союзу», – відзначив він.

На його думку, «угода буде достатньо оперативно імплементована, тому що в ній є зацікавленість, з одного боку, європейських авіакомпаній у значному ринку України, що розвивається, а з іншого – українці зацікавлені у дешевших квитках і якісних перевезеннях».

«Застосування Угоди розділене на три етапи»

Менеджер з комунікацій Громадського об’єднання «Європа без бар’єрів» Павло Кравчук у коментарі «Главкому» розповів, що впровадження угоди дозволить узгодити стандарти та нормативне поле України та Євросоюзу, завдяки чому вдасться підвищити здорову конкуренцію на ринку, якість і безпеку пасажирських авіаперевезень.

За його словами, після підписання Угоду мають ратифікувати у формі обміну нотами між Україною, Євросоюзом і державами-членами Євросоюзу. Після цього її почнуть застосовувати.

«Застосування угоди розділене на три етапи, – пояснює він, – два перехідні періоди (І і ІІ) та період після повного впровадження. Однією з найбільш відчутних переваг першого етапу стане повна лібералізація авіасполучення між Україною та державами-членами Євросоюзу. Українські компанії та компанії з Євросоюзу зможуть виконувати польоти між будь-якими точками України та Європейського Союзу (але не всередині). Це означає, що авіаперевізники та аеропорти зможуть фактично самі домовлятися про відкриття нових напрямків. Зараз така можливість є лише для польотів до приблизно половини країн-членів Євросоюзу. Відповідно, вже на цьому етапі варто очікувати швидкого зростання кількості напрямків, конкуренції та зниження цін для пасажирів.

Перехід до другого періоду та повне впровадження угоди вимагають величезної роботи з адаптації законодавства та може затягнутися на багато років.

Після повного впровадження угоди перевізники з України отримають право виконувати рейси між країнами-членами Євросоюзу, іншими країнами, що мають такі угоди з Євросоюзом (Грузія, Молдова тощо), за умови, що одна з точок маршруту буде в Україні, а перевізники Євросоюзу – право на перевезення всередині України.

В угоді закладено ще багато інших речей – наприклад, укладення прозорих правил доступу до ринку наземного обслуговування, сертифікація суден і пілотів тощо».

* * *

Час покаже, хто виявиться правим. Чи оптимісти з Євросоюзу, які вважають, що підписання договору про «відкрите небо» і прихід нових лоукост-перевізників збільшить кількість мандрівників, дасть поштовх туристичній привабливості України, чи скептики, які переконують, що угода просто уб’є українських перевізників. Мовляв, вони опиняться у ще гіршій ситуації, ніж зараз, а економічна складова «авіаційного безвізу» нашкодить авіагалузі країни та пасажири не отримають очікуваних вигод. Так чи інакше, нова конкуренція змусить останніх суттєво переглядати свої плани уже зараз.

Микола Сірук, для «Главкома»