Аналітик розкритикував методику рейтингування Мінприроди

Об'єктивність рейтингу найбільших забруднювачів атмосферного повітря 2020 року, підготовленого Міністерством захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України, необхідно піддати серйозному сумніву хоча б з тієї причини, що у нас в країні немає системи державного моніторингу викидів забруднювальних речовин.Так прокоментував начальник аналітичного відділу ІК Eavex Capital Дмитро Чурін опубліковані на сайті "Економічної правди" рейтинги забруднювачів від Мінзахисту навколишнього середовища."Про об'єктивність цього рейтингу варто судити, знаючи хоча б про те, що в країні немає системи державного моніторингу викидів забруднювальних речовин. Крім того, як поділилося зі мною джерело в Мінприроди, сама методика проста - взяли цифри з дозволів на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, які самі ж разом з обласними департаментами екології видають, підсумували й так вийшов рейтинг. Потім ці ж цифри передали Державній службі статистики й в підсумку вже маємо два взаємопідтверджувальних рейтинга", - заявив Чурін.Ці слова підтверджує і Тетяна Лампіка, член Міжвідомчої комісії з питань здійснення державного моніторингу у сфері охорони атмосферного повітря."Система державного моніторингу тільки формується, тому говорити про повноту даних складно. Агломераційні зараз готують місцеві програми й передбачають кошти на закупівлю датчиків. Бачачи цифри, можу сказати, що однозначно він створений на підставі даних з дозволів на викиди великих підприємств, але тут не враховуються інші забруднювачі. Тільки після того, як запрацює система повсюдного моніторингу викидів, ми отримаємо рейтинг, де вірогідно буде відомо, яким повітрям ми дихаємо, хто і якою мірою винен і що робити далі", - прокоментувала Лампіка.За фактом, стверджує Чурін, профільне міністерство робить неповний рейтинг, оскільки не враховуються інші "забруднювачі" - вихлопні гази від легкового транспорту, підприємства, від діяльності яких також виділяються шкідливі речовини, спалювання листя, полів, які використовуються сільським господарством під посіви."За даними екологічної громадськості, існує велика кількість дрібних підприємств, які "оновилися" і працюють на потужностях промислових вузлів радянського періоду. Вони не отримують дозволу, не афішують свою діяльність і, звичайно, не потрапляють до рейтингу. Є нелегальні ливарні цехи, які відливають чавун, але при цьому не мають дозволів. За оцінками експертів, викиди від роботи одного цеху нелегала без фільтрів, будь-яких очисних споруд можна порівняти з викидами цілого виробництва великого промислового підприємства, яке займається екомодернізацією. Мені відома історія одного цеху в Дніпрі, який незаконно два року виливав сталь, але тільки зараз почав процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище", - заявив аналітикКрім того, експерт упевнений, що необхідно враховувати наслідки для екології через неконтрольовану кількість ввезених "євроблях". Як правило, всі вони використовують бензин нижче екостандарту "Евро5", що не відповідає вимогам Євросоюзу. Там ще з 1970 року застосовуються й імплементуються Директиви, спрямовані на підвищення екологічності легкового транспорту. В підтвердження того, що ми не знаємо масштабу викидів вихлопних газів по країні, є ще один рейтинг, тепер уже світовий, розповів ТСН еколог Михайло Амосов:"Це відбувається тому, що люди їдуть на роботу, як правило, на особистому транспорті, який є основним джерелом занечищувальних речовин в Києві"."Брати цифри з дозволів і не враховувати реальні викиди, які скорочуються не тільки через спад виробництва, але і в результаті природоохоронних заходів - це непрофесійно.Якщо простежимо динаміку з великих забруднювачів, то можна зрозуміти, що при інвестиціях в екологію їх вплив на навколишнє середовище знижуються не тільки на рівні дозволів на папері, а й реальні викиди теж, тоді як відсутність робочої екоінспекції, яка б дивилася не тільки на великих забруднювачів , а й на дрібних порушників, які, в сукупності, шкодять екології більше, ніж промислові забруднювачі. Повторюся - спочатку працює система моніторингу, а потім вже розбираємося хто завдає найбільшої шкоди і як з цим боротися", - підсумувала Лампіка."Є у Мінприроди традиція - щороку робити рейтинги. З року в рік методика їх не змінюється - три П (стать, плінтус, стеля) перемножили й отримали цифри. Так і живемо який рік в стані роздачі кліше, створенні фейків і відсутності надії на об'єктивність", - поскаржився експерт.Одеса і Одеська областьпосідають третє місцеу всеукраїнському рейтингу міст з найбільш забрудненим повітрям. Гірше тільки в Маріуполі і селі Кам'янському Дніпропетровської області.Українська столиця ледь не щодня потрапляє в антирейтинг міст за якістю повітря. 15 липня Київ посів 13-те місце в рейтингу міст за рівнем забруднення повітря. А 12 квітнястолиця опинилася на четвертому місці. Тоді індекс забруднення становив 159.