Перший цифровий конкурс після початку карантину: хто подав заявки і як Нацрада обиратиме переможців

Цього тижня Національна рада з питань телебачення та радіомовлення завершила прийом заявок для участі в цифровому конкурсі на місцеве мовлення. Ймовірно, наступного тижня члени Нацради визначатимуть переможців; деякі телекомпанії вже отримали запрошення на 28 жовтня. Це буде перший конкурс, який регулятор оголосив із початку коронавірусної епопеї. Фактично зелене світло на це дав парламент, коли в червні 2021 року ухвалив закон про незалежність Нацради. Він вилучає норми, якими призупинили проведення конкурсів на видачу ефірних ліцензій на час карантину.

Цей конкурс має закрити питання переходу місцевих телекомпаній з аналогового мовлення на цифрове. Адже компанії, які переможуть, мають відмовитися від аналогового мовлення. На конкурс виставлено 43 цифрові місцеві канали у 17 областях України. Зокрема в обласних центрах — Житомирі, Львові, Миколаєві, Одесі і Хмельницькому. Відповідно до конкурсних умов, телеканали мають показувати інформаційні, інформаційно-аналітичні та публіцистичні програми місцевої тематики обсягом не менше двох годин на добу, а ретрансляція заборонена.

У бліцінтерв’ю «Детектору медіа» член Нацради Олександр Ільяшенко розповів, які компанії подали заявки на конкурс, у яких містах найбільше кандидатів, а також на які критерії зважатиме регулятор, обираючи переможців.

— Пане Олександре, скільки заявок подали на конкурс?

— Ми отримали близько 130 заявок. Наше управління перевірятиме документи та інформацію про сплату збору. Тому подивимось, скільки з цих заявок буде допущено до конкурсу.

— Хто подав заявки? Це здебільшого місцеві мовники?

— Звісно, ми маємо зробити аналіз та систематизувати подані заявки. Але вже зараз можу сказати, що більшість — місцеві мовники. Адже й сам конкурс проводився саме з метою задовольнити потреби місцевих мовників.

— Чи є серед них загальнонаціональні мовники?

— Канали, які присутні в мультиплексах «Зеонбуду», заявок не подавали.

— Чи подавалися канали, які мають супутникову ліцензію? Адже, згідно з реєстром, низка каналів заснувала дочірні місцеві компанії, ймовірно, для участі в конкурсі. Наприклад, «Закон ТВ» (створив такі компанії в Житомирі, Миколаєві, Хмельницькому), «Ісландія» та «Апостроф» (Львів та Одеса), «Правда тут» (Охтирка) тощо.

— Так, ці компанії подали заявки. Також заявки подали супутникові 12 телеканал (ТОВ «Слово Волині»), «Аверс», Перший західний, «Галичина». Ці канали хоча й мають супутникові ліцензії, але також ведуть регіональне мовлення.

— Чи подавався на конкурс канал Перший незалежний чи інші компанії, які мають стосунок до команди з пулу Козака-Медведчука?

— Серед поданих заявок я не побачив зав’язків із Медведчуком. Канали «Наш» та Перший незалежний на конкурс заявок не подавали.

— Чи зважатиме Нацрада на власників каналів? Наприклад, якщо на конкурс документи подасть компанія, яка матиме зв’язок із Медведчуком?

— Звісно, ми зважатимемо на власність. Але ж власників можна так заховати, що з першого погляду не зрозуміло, хто стоїть за каналом. З того, що я бачив, можу сказати, що більшість компаній знайомі.

— На які міста подали найбільше заявок?

— Шість  компаній подались на участь у конкурсі в Житомирі та Миколаєві, п’ять у Калуші, дев’ять у Львові. На Одесу подалося чотири компанії. Ми думали, що учасників буде менше: 2-3 компанії на місто.

— Скільки компаній матимуть змогу мовити в кожному місті?

— Три компанії. Можна дати змогу мовити більшій кількості компаній, але тоді доведеться зменшити покриття. Оптимальний варіант — це менше компаній: ми зійшлись на трьох, але покриття буде хороше.

— Коли почнеться конкурсна процедура?

— 21-22 жовтня Нацрада буде затверджувати порядок денний на наступне засідання. Будемо вирішувати, планувати конкурс на найближче засідання чи на наступне. Я наполягатиму, щоб це було найближче засідання. Тому що місцеві мовники хочуть розпочати цей процес раніше й мати змогу запуститися до кінця року. Офіційно аналогова технологія зараз продовжена тільки для зони ООС. Але всі інші канали поступово мають переходити в цифру, адже багато хто навіть не матиме змогу одночасно мовити в аналогу та цифри. Щойно вони запустяться в цифрі, то будуть змушені припинити аналогове мовлення.

— Якими критеріями послуговуватиметься регулятор при виборі переможців?

— У нас є вісім членів Нацради, і кожен послуговуватиметься своїм баченням. Загалом для нас важливо, наскільки компанія відповідає конкурсним умовам. Це буде конкурентною перевагою для кандидатів. Також для нас важливо, чи є фінансова спроможність у компанії сплачувати оператору. Щоб не виникла ситуація, що ліцензії отримають компанії, які не мають змоги оплатити мовлення. Третій критерій — це концепція мовлення компанії. Ми зважатимемо на те, чи це новий мовник, чи він вже працює на ринку. До того ж завжди може бути вирішальною й сама презентація. Кожен випадок ми розглядатимемо індивідуально.