Антитіла проти коронавірусу: як захищають, чи треба їх вимірювати і як може допомогти Т-клітинний імунітет

Ще два роки тому ми не замислювалися про рівень антитіл в організмі.

Усе змінив COVID-19 — тепер люди намагаються дізнатися кількість антитіл, міряються ними та інколи вважають наявність їх приводом не вакцинуватися.

Разом з імунологом Юрієм Степановським та біологом Олександром Колядою пояснюємо, що таке антитіла, коли з'являються, чи треба ними мірятися і як може допомогти Т-клітинний імунітет, передає Громадське.

Що таке антитіла і які є види?.

Антитіла — це протеїни, які виробляє імунна система.

Їхньою місією є розпізнати вірус та знищити його.

Антитіла виробляють клітини — В-лімфоцити.

Вони можуть циркулювати в крові впродовж декількох місяців, забезпечуючи захист від хвороби.

«Антитіла — це молекули-перехоплювачі, — каже імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національного університету охорони здоров'я імені П.

Шупика Юрій Степановський.

— Коли в організм потрапляє інфекція, вони її блокують — і вірус взагалі не потрапляє в тканину.

Якщо немає постійного контакту з антигеном, то рівень антитіл може з часом знижуватися до невизначального».

Загалом є п’ять класів антитіл: IgG, IgA, IgM, IgE, IgD, однак під час пандемії ковіду увага прикута до антитіл IgM та IgG.

Перші свідчать про нещодавнє інфікування та можуть розглядатися як ознака гострої фази інфекції, а IgG утворюються згодом, зберігаються від 2 до 4 місяців і їхня кількість залежить від того, як важко людина перехворіла.

Чи треба вимірювати рівень антитіл?.

Це залежить від мети, каже імунолог Юрій Степановський.

Якщо потрібно перевірити факт, була хвороба чи ні, то тест на антитіла може це показати: «Коли в організмі є антитіла, це свідчить про те, що людина хворіла».

Однак, за словами кандидата біологічних наук Олександра Коляди, вимірювати їхню кількість немає сенсу, адже кожна лабораторія робить це по-різному.

Крім того, самі тести поділяються на якісні та кількісні.

Перші показують лише, є антитіла чи ні, а другі — їхню кількість.

Однак обидва тести надають певну цифру.

Коляда пояснює: якщо людина замовляє в лабораторії тест на антитіла, без уточнення, який саме, їй, найімовірніше, зроблять якісний.

Він також міститиме певну цифру, але вона не свідчить про рівень антитіл — це технічний показник для працівників лабораторії.

«Одиниці нестандартні, порівнювати їх між собою не можна.

Поки невідомо, яка має бути кількість антитіл, щоб уберегтися від ковіду.

Згодом можуть з'явитися цифри, які характерні для кожного штаму, але поки ми на шляху до цього», — пояснює Коляда.

Лише у грудні 2020-го ВООЗ розробила стандарти й запропонувала виробникам тест-систем на антитіла користуватися шкалою вимірювань — BAU (Binding Antibody Units) на мілілітр.

А втім, зазначає Коляда, він не бачив поки в Україні лабораторії, яка б надавала результати в BAU.

Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики не рекомендує визначати рівень антитіл ні до, ні після вакцинації.

«По-перше, тому що тест-системи для визначення антитіл наразі не стандартизовані.

По-друге, під час клінічних досліджень вакцин, зокрема, Astra.

Zeneca та Pfizer, не було виявлено жодних побічних реакцій серед тих людей, які вже мали антитіла після хвороби, порівняно з тими, хто їх не мав», — говорить голова НТГЕІ Федір Лапій.

А чи треба вакцинуватися, якщо вже є антитіла до ковіду?.

Треба, адже наявність антитіл не є гарантією того, що людина не захворіє.

«Ще вивчають, чому людина може захворіти, навіть якщо має якусь кількість антитіл.

Вакцинація не нашкодить, а навпаки підсилить імунітет, тому варто вакцинуватися незалежно від того, хворіли ви чи ні», — каже Юрій Степановський.

Що таке Т-клітинний імунітет і чим він відрізняється від антитіл?.

Окрім В-клітин, які виробляють антитіла, є ще Т-клітини або Т-лімфоцити.

Їх виробляє кістковий мозок, і потім вони мігрують до центральної залози імунного захисту (тимуса).

Як пояснює імунолог Юрій Степановський, після перенесеної інфекції формуються дві ланки імунітету: антитіла і Т-клітини.

Остання відрізняється від гуморальної відповіді (антитіл) тим, що починає спрацьовувати пізніше, коли клітина вже інфікована вірусом.

«Якщо антитіло здебільшого служить, щоб заблокувати вірус, і він не потрапив у тканину, то Т-клітинна ланка знешкоджує той патоген, який вже інфікував клітину», — каже лікар.

Ці ланки, антитіла і Т-клітини підсилюють одне одного, адже антитіла не завжди можуть упоратися самі.

Діють вони по-різному, однак кінцева мета єдина — захистити організм.

Інколи, за словами імунолога, трапляється, що після хвороби в організмі не сформувалася одна з цих ланок, тому людина може повторно інфікуватися.

Чи можна виміряти Т-клітинний імунітет?.

«Якщо антитіла можемо перевірити, то з Т-клітинною імунною ланкою зробити це досить складно», — говорить Юрій Степановський.

Щоб виміряти Т-клітинний імунітет, потрібен доволі дорогий тест, який рідко використовують, каже Олександр Коляда:.

«В Україні є тести лише на антитіла.

Т-клітинний імунітет у нас не виміряє жодна лабораторія».