Миллион евро в сутки: суд ЕС наложил штраф на Польшу за судебную реформу

Європейський суд наклав на Польщу штраф у розмірі один мільйон євро на день за відмову цієї країни виконувати вимоги Євросоюзу щодо реформи судової системи.

Відповідне рішення оприлюднено на сайті суду ЄС (Court of Justice of the European Union).

Штраф став наслідком того, що Варшава не призупинила на вимогу Євросоюзу дію суперечливих положень щодо дисциплінарної палати Верховного суду Польщі.

– Оскільки Польща не призупинила застосування положень національного законодавства, що стосуються, зокрема, сфер юрисдикції дисциплінарної палати Верховного суду, вона зобов’язана сплачувати Європейській комісії щоденний штраф у розмірі 1 млн євро, – йдеться в судовому рішенні.

Також наголошується, що Польща отримала штраф, щоб уникнути непоправної шкоди правопорядку Євросоюзу, а також цінностям, на яких заснований ЄС (зокрема верховенства права).

Штрафні санкції діятимуть, поки Польща не виконає проміжні вимоги Євросоюзу, або поки суд не ухвалить остаточне рішення у цій справі за позовом Єврокомісії.

#ECJ Vice-President orders #Poland to pay a daily fine of €1m for not suspending national legislation relating, in particular, to the jurisdiction of the Disciplinary Chamber of the Supreme Court #RuleOfLaw
????https://t.co/ATb3CgbPxg

— EU Court of Justice (@EUCourtPress) October 27, 2021

У Варшаві вже відреагували на штраф, назвавши його “шантажем”. Відповідний коментар оприлюднив у Twitter заступник міністра юстиції Польщі Себастьян Калета.

– Суд ЄС повністю нехтує та ігнорує польську конституцію та рішення Конституційного трибуналу. Він діє поза межами своєї компетенції та зловживає інститутом фінансових стягнень і тимчасових заходів… Це узурпація і шантаж, – зазначив Калета.

Він також висловив думку, що таким чином Польщу хочуть позбавити важелів державного управління.

TSUE kompletnie lekceważy i ignoruje polską konstytucję i wyroki TK. Działa poza kompetencjami i nadużywa instytucji kar pieniężnych i środków tymczasowych.

To kolejny etap operacji mającej oderwać od Polski wpływu na ustrój naszego państwa, to uzurpacja i szantaż. https://t.co/4OtlHRloVs

— Sebastian Kaleta (@sjkaleta) October 27, 2021

Суперечлива судова реформа

Судову реформу в Польщі після приходу до влади почала просувати правляча консервативна партія Право і справедливість (ПіС). І ця реформа спровокувала загострення відносин між Брюсселем та Варшавою.

Центральним елементом судової реформи було створення в 2018 році дисциплінарної палати Верховного суду Польщі. Ця палата отримала право карати суддів (наприклад, звільнити суддю).

До компетенції дисциплінарної палати віднесли: розгляд дисциплінарних проступків суддів Верховного суду (інших суддів, прокурорів, адвокатів), рішення щодо суддівського імунітету, трудової діяльності суддів, щодо відставки суддів.

Критики реформи зазначали, що дисциплінарна палата може використовуватися для покарання незалежних суддів за неугодні польській владі рішення.

У липні 2021 року Європейський суд виніс проміжне рішення в цій справі. Суд дійшов висновку, що Польщі слід призупинити діяльність дисциплінарної палати, оскільки вона не є достатньо незалежною та неупередженою, а також суперечить правовим нормам Євросоюзу.

Згодом Єврокомісія дала Варшаві час для виконання цього рішення.

Польська влада пообіцяла ліквідувати дисциплінарну палату “в тому вигляді, в якому вона існує”. Водночас у Варшаві наполягали, що Брюссель не може втручатися у внутрішні справи Польщі.

Зрештою Верховний суд країни обмежив роботу палати, проте не зупинив її: було лише призупинено розгляд нових справ, але продовжився розгляд уже запланованих.

У вересні Єврокомісія звернулася до Суду ЄС і закликала накласти на Польщу штраф (через невиконання цієї країною зобов’язань).

Протистояння між Брюсселем та Варшавою загострилося і після нещодавнього резонансного рішення польського Конституційного суду, що польське законодавство на території країни має пріоритет над правом Європейського Союзу.

Це рішення спровокувало масові протести в Польщі через побоювання, що країна може вийти зі складу ЄС (хоча уряд країни заперечує наявність таких планів).