Виробництво, бюджет валюта. Що відбувається в державі?

Економічна ситуація

Промислове виробництво в Україні у вересні 2021 року скоротилося на 1,8% порівняно із серпнем (сезонно скориговано) та на 0,9% у річному вимірі (скориговано на ефект календарних днів). Негативна динаміка економічної активності спостерігалася у переробній промисловості (-1,5% до вересня 2020 року) та у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (-2,6% до вересня 2020 року).

У розрізі галузей переробної промисловості нескориговані дані свідчать, що падіння виробництва у вересні відбувалося передусім у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, виробництві хімічної продукції, гумових та пластмасових виробів, а також у металургійному виробництві. Одним із факторів такої динаміки промислового виробництва стало стрімке здорожчання природного газу на світових ринках, що підтверджують дані про його споживання в Україні, яке скоротилося у вересні 2021 року на 21,7% порівняно з відповідним місяцем минулого року.

Загалом, у січні-вересні 2021 року індекс промислової продукції зріс на 1,4% (січень-серпень 2021 р. – 1,7%), у тому числі у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – на 1,2%, переробній – на 1,6%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – на 1,2%. За основними промисловими групами найбільше скоротилося виробництво споживчих товарів короткострокового використання – на 8,4% за 9 місяців 2021 року до відповідного періоду минулого року.

Відповідна динаміка підтверджується також зниженням фізичного обсягу обороту роздрібної торгівлі: на 4,0% у вересні порівняно із серпнем 2021 року. Річні темпи зростання індексу фізичного обороту роздрібної торгівлі також продовжують уповільнюватися – до 12,2% за 9 місяців 2021 року (порівняно із 12,9% за січень-серпень 2021 р.)

Бюджетна сфера

За період з початку жовтня Міністерством фінансів України шляхом розміщення ОВДП було залучено 4,1 млрд. гривень та 37,2 млн. доларів США для фінансування Державного бюджету України, що є значно меншим від обсягу виплат з обслуговування та погашення внутрішнього державного боргу (36,3 млрд. гривень в еквіваленті у жовтні).

Зважаючи на скорочення середньої строковості гривневих державних запозичень у жовтні, середньозважена ставка за такими розміщеннями з початку місяця становила 11,81%, що на 19 б. п. нижче, ніж за результатами вересня 2021 року. Найбільшим попитом користувалися ОВДП на строк 1 та 2 роки із граничною доходністю нових розміщень на рівні 11,5% та 12,4% відповідно.

З огляду на перевищення обсягу погашень над новими запозиченнями обсяг ОВДП в обігу скоротився до 10-місячного мінімуму. У розрізі власників найбільше скоротилися портфелі банків (-10,4 млрд. гривень за тиждень), юридичних та фізичних осіб (на 2,2 млрд. та 0,9 млрд. гривень за тиждень), а також нерезидентів (-1,8 млрд. гривень за тиждень).

Валютний ринок

Обмінний курс гривні до долару США на міжбанківському валютному ринку продовжував перебувати під помірним тиском у сторону укріплення (за тиждень – на 0,3%). Цьому сприяло переважання пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банком над попитом (в середньому на 34 млн. доларів США на день упродовж тижня), головним чином за рахунок сегменту СПОТ. Це уможливило проведення Національним банком інтервенцій з купівлі іноземної валюти, загальний обсяг яких за тиждень становив 350 млн. доларів США.

Загалом з початку жовтня чиста купівля Національним банком іноземної валюти становила майже 700 млн. доларів США, з початку року – майже 2,2 млрд. доларів США.

За операціями фізичних осіб продовжує спостерігатися переважання попиту на іноземну валюту над пропозицією. Так, з початку місяця чиста купівля готівкової іноземної валюти населенням становила 55 млн. доларів США, тоді як її чистий продаж населенням у безготівковій формі – 18 млн. доларів США.

Фінансовий сектор

Результати опитування банків про умови кредитування у IV кварталі 2021 року засвідчили оптимістичні очікування банків щодо зростання кредитування в наступні 12 місяців: 79% респондентів очікують на зростання обсягу корпоративного портфеля, 92% – позик домогосподарствам. Визначальним фактором зростання кредитування банки вважають збільшення попиту на кредити з боку корпорацій, зокрема на короткострокові гривневі кредити, а також на позики МСП.

Збільшенню кредитуванню цього сегменту позичальників сприяє реалізація державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», за якою минулого тижня банками було видано 330 кредитів на загальну суму 0,71 млрд. гривень, з яких левову частку (0,5 млрд. гривень) становили антикризові кредити на поповнення оборотних коштів. Загалом, з початку дії програми представники мікро, малого та середнього підприємництва (ММСП) отримали від уповноважених банків 25,5 тис. кредитів на суму 66,9 млрд. гривень.

Банки також відзначають збільшення попиту на кредити з боку домогосподарств, зокрема на іпотечні кредити. Відповідний сегмент активно підтримується державною програмою «Доступна іпотека 7%», на умовах якою вже було укладено 977 кредитних договорів на загальну суму 845 млн. гривень як на первинному (24,21%), так і вторинному (75,79%) ринках.

Внесені минулого тижня Кабінетом Міністрів України зміни до вищезгаданої програми, зокрема щодо скасування вікових обмежень до нерухомого майна та збільшення ліміту можливого перевищення площі предмета іпотеки з 20% на 40% від нормативної площі, яка оплачується позичальником самостійно, дозволить розширити кількість учасників програми та збільшити вибірку коштів за нею.

Водночас банки продовжують звітувати про посилення кредитного та процентного ризику кредитування. Посилення кредитних ризиків може бути зумовлене поширенням в Україні захворюваності на COVID-19 та пов’язаними із цим можливими карантинними обмеженнями, які погіршуватимуть здатність позичальників обслуговувати позики.

В свою чергу, прискорення інфляції та обумовлене цим підвищення процентних ставок може призвести до реалізації процентного ризику, передусім через збільшення вартості фондування банків (головним чином, короткострокового), що може позначитися на їх процентних доходах.

Джерело: блог Богдана Данилишина