Остання надія людства: чому нинішня спроба врятувати клімат може стати останньою

31 жовтня у Глазго стартує кліматичний саміт ООН. Світові лідери злетяться до Шотландії, щоби продовжити порятунок людства від глобальної екологічної катастрофи.

Протягом двох тижнів понад 20 тис. делегатів з усіх країн світу відзвітують, як за п’ять років вони просунулися у виконанні Паризьких угод (документ від 2016 року, мета якого – зробити все можливе, щоб температура повітря на Землі не підвищилася більше, аніж на 2 градуси за Цельсієм. Оптимальний показник – 1,5℃). А також спробують порозумітися у питанні: як світ надалі має скорочувати викиди парникових газів?

Наслідки глобального потепління на планеті стають дедалі відчутнішими. Кількість стихійних лих зростає щороку, одні регіони планети страждають від повеней, інші – від тривалої засухи та вогню.

Свіжі сумні приклади – паводок на Заході Німеччини у районі Арської долини, лісові пожежі в середземноморських країнах та американській Каліфорнії, повені й тайфуни в Азії. Температури влітку і взимку стають екстремальнішими.

Усе це свідчить, що ми стоїмо на порозі руйнівних і незворотних змін.

Природа за час пандемії (не)відновилася

Не додає оптимізму і нещодавня доповідь Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП). Звіт застерігає: нинішні зобов’язання країн, відомі як національно визначені внески, допоможуть скоротити викиди лише на 7,5% до 2030 року. Тоді як для втримання температури на рівні півтора градуса треба досягти позначки у 55%.

Економічний спад через пандемію коронавірусу не надто вплинув на показники парникових газів у атмосфері. Відбулося лише тимчасове скорочення нових викидів. А в 2021 році очікується сильне відновлення процесу через спалювання викопного палива.

– Глобальні викиди у 2021 році будуть лише трохи нижчими за рекордний рівень 2019 року, – йдеться у доповіді.

Не дивно, що спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Кері назвав саміт у Глазго останньою найкращою надією людства. Утім, ще до свого початку конференція загрожує бути провальною.

Чия хата скраю

По її іміджу б’є відмова приїхати у Глазго лідерів Китаю та Росії – держав, які є одними із найбільших забруднювачів планети парниковими газами.

Китай продукує близько 28% усіх викидів СО2 у світі, Росія – близько 5% і посідає четверте місце після Індії та США. Відсутність Сі Цзиньпіна та Володимира Путіна може позначитися на готовності інших країн брати нові зобов’язання зі скорочення викидів.

Ще однією показовою історією став витік документів, який зафіксувала слідча група Greenpeace. Найбільші країни-виробники вугілля, нафти, а також м’яса та кормів для тварин намагалися вплинути на фахівців, які готують для саміту ООН доповідь стосовно клімату.

Зокрема, Саудівська Аравія, Австралія, Іран і Японія намагалися прибрати з тексту рекомендації про цілковиту відмову від викопного палива.

А два найбільші у світі виробники яловичини – Бразилія та Аргентина – наполягали на вилученні тез про кліматичні переваги рослинних дієт і скорочення споживання молока та м’яса.

Хто заплатить за порятунок планети

Запекла дискусія точитиметься і щодо фінансування. Першими на собі зміни клімату відчувають країни, які розвиваються.

Підвищення рівня світового океану краде територію островів та прибережних зон, а збільшення температури в Африці чи Азії скоро може зробити величезні території непридатними для життя.

Глави таких країн вважають, що великі економіки мають заплатити за їхні проблеми та компенсувати збитки. А також профінансувати заходи боротьби зі змінами клімату та перехід на відновлювальні джерела енергії.

У 2020 році лідери великої двадцятки пообіцяли виділити $100 млрд для вирішення цих питань.

Однак багаті країни не готові давати гроші бідним просто так. Йдеться не про гранти, а радше про кредити, які згодом доведеться повернути. Хто погодиться на подібні умови і як розподілять фінансування – питання відкрите.

Спалюючи вугілля, світ не врятуєш

Серйозного удару кліматичним прагненням країн завдає енергетична криза. Ціни на викопне паливо у світі восени зросли у кілька разів. Держави зіштовхнулися з дефіцитом енергоносіїв і конкурують на ринках за ресурс.

І оскільки більш чистого газу всім не вистачає, доводиться повертатися до найбруднішого варіанту – вугілля. Навіть таким розвиненим країнам, як Німеччина.

ФРН майже повністю згорнула роботу своїх атомних станцій. Тож тепер, як і багато інших, коптить європейське небо вугільним димом. А в Китаї чи Індії більша половина електроенергії виробляється на вугільних ТЕС.

Енергетична криза неабияк впливатиме на готовність до нових кроків. Важко скорочувати використання вуглеводнів, коли твоєму населенню загрожує відсутність світла і тепла взимку.

– Я дуже хвилююся. Бо щось може піти не так. І ми можемо не отримати угод, які нам вкрай потрібні. Ситуація непевна, все дуже складно, – прокоментував цього тижня майбутній саміт прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон.

Нічого особистого, лише бізнес

Скептицизму щодо успішності саміту в Глазго додають і логістичні проблеми. Він може стати найдорожчим за всю свою історію.

Місто на заході Шотландії має обмежену кількість готелів та апартаментів. Це спричинило різкий стрибок цін.

Усередині жовтня вартість оренди однокімнатної квартири у Глазго становила близько 6 тис. фунтів. А для розміщення сервісного персоналу взагалі довелося найняти два естонські круїзні лайнери. Ціни на проведення заходів у павільйонах також вищі, аніж на попередніх самітах.

Через це, а також через ковідні обмеження на подорожі, країни, що розвиваються, та кліматичні організації змушені скорочувати присутність на форумі. Може виникнути дисбаланс голосів.

А ще організаторам треба протестувати 20 тис. делегатів на ковід. Це ставить під загрозу безперебійну роботу саміту. Та й нинішні темпи поширення коронавірусу у Великій Британії можуть спричинити спалах серед невакцинованих учасників.

Провісник кліматичних катастроф

Символічно, що за лічені дні до саміту Глазго залило водою після сильних дощів. Дороги та будинки підтопило. І негода триватиме ще кілька днів, прогнозують метеорологи.

Можливо, ця наочна демонстрація сил природи стане слушним нагадуванням для учасників про те, що зміни клімату – проблема реальна і вона стосується всього людства. Жодна країна не вирішить її самостійно. І часу для дій залишається дедалі менше.

Але замість ефективних ідей порятунку природи, саміт ризикує лише додати інших проблем і вчергове продемонструвати, що людство безпорадне перед глобальними кліматичними викликами.

Фото: Skynews