Технології передвиборчої омани. Чого наобіцяли кандидати у нардепи в окрузі на Херсонщині

Кандидати на Херсонщині обіцяють розвивати… Прикарпаття, боротися проти корупції та високих тарифів. Гарантують націоналізувати незаконно приватизовані підприємства, конфіскувати майно корупціонерів та розбити великі агрохолдинги на дрібні господарства.

Передвиборчі програми більшості кандидатів, які балотуються на проміжних виборах у 184 окрузі, можна побачити виключно на сайті ЦВК. Причина у тому, що, як писав рух «Чесно», більшість кандидатів на цих виборах не ведуть кампанію та не агітують за себе. Тож дізнатися про їхні обіцянки виборці можуть тільки з опублікованих програм, які часто є набором банальностей та навіть плагіату.

Що стосується головних претендентів на мандат народного депутата – представника партії «Нам тут жити» Геннадія Лагути та кандидата від «Слуги народу» Сергія Козира, то у них перед виборами виникли домовленості. Лагута за кілька днів до виборів згорнув свою кампанію на користь Козира. «Слуги народу» дали Лагуті посаду голови ОДА, щоб їхній кандидат мав більші шанси виграти на окрузі. Але Лагута залишається у бюлетені, тому виборці і далі можуть за нього голосувати.

Варто зауважити, що у парламенті нардепи працюють в окремих комітетах та спеціалізуються на розв'язанні конкретного напряму проблем у межах законотворчих ініціатив. Тому важливо, щоб кожен кандидат мав візію розвитку округу саме у межах повноважень парламенту, а не уряду чи місцевої влади.

У жодній програмі кандидатів «Чесно» не виявив бачення того, у якому комітеті народний депутат планує працювати та напрацьовувати законодавчі ініціативи.

184-й округ є проблемним з погляду облаштування доріг. Його основною транспортною артерією є так звана «харківська» траса, яку почали ремонтувати кілька років тому. Така ситуація не сприяла тому, що тема ремонту доріг стала головною у програмах кандидатів.

Очевидно, що якісний ремонт доріг, навіть у віддалених населених пунктах на Херсонщині, зобов’язався зробити уже колишній голова ОДА Сергій Козир. Він пообіцяв сконцентрувати увагу на ремонті автошляхів Берислав–Мар’янське та Нововоронцовка–Високопілля–Велика Олександрівка–Берислав.

Інші кандидати популістично пообіцяли загальніші та менш конкретні речі.

Нинішній голова Херсонської ОДА Геннадій Лагута, який тепер закликає підтримати свого попередника, обіцяє «поширення програми «Велике будівництво» на Херсонську область з метою проведення якісного ремонту доріг та створення нових магістральних напрямків, які об’єднають усі населені пункти регіону».

Ігор Йосипенко обіцяє побудувати якісні дороги між територіальними громадами та всередині них, щоб громадяни могли простіше отримати адміністративні послуги та невідкладну допомогу.

Дуже обтічно згадує у програмі про інфраструктуру Максим Негров. Він коротко обіцяє залучити кошти для відбудови доріг Херсонської області. Відсутність конкретики пояснюється відсутністю у кандидата автомобіля у декларації.

Ганна Живцова обіцяє прийняти закони, які будуть забезпечувати збільшення фінансування дорожнього фонду.

Про дорогу між селами Зірка та Миколаївка, які загубилися у степах 184 округу, жоден кандидат не згадав.

Ще гірші справи – з питанням ЖКГ. Ці проблеми, судячи з усього, хвилюють лише трьох кандидатів.

Постачати електроенергію, тепло, газ і воду населенню «по собівартості, а не висмоктаній з пальця по «ринковій ціні», обіцяє у разі перемоги Ігор Токовенко. Крім цього, кандидат зобов'язується збільшити видобуток природного газу, «щоб позбутися залежності від імпорту, адже Україна має другі в Європі поклади газу». Ба більше, він обіцяє домогтися знизити ціну газу до 2,5-3,5 грн/кубометр. Варто зазначити, що газ населенню продає НАК «Нафтогаз України». Контролює роботу підприємства та регулює ринок енергоносіїв уряд. Ціна на газ включає також вартість транспортування та націнку постачальника та значною мірою залежить від коливання цін на міжнародних ринках, оскільки Україна є імпортером газу.

Стриманіші обіцянки роздає Сергій Козир. Людина, яка пів року пропрацювала головою Херсонської ОДА. У програмі він анонсує «економічно обґрунтовані та справедливі тарифи на комунальні послуги», ніби натякаючи, що зараз тарифи необґрунтовані та несправедливі. Крім того, Козир обіцяє знищити кланові монополії, розвивати екологічно чисту «зелену» енергетику та забезпечити енергонезалежність держави.

Геннадій Лагута пообіцяв виборцям питну воду та те, що «всі населені пункти округу мають бути забезпечені очисними спорудами коштом державної програми «Чиста вода». Тепер у новопризначеного голови ОДА є шанс побудувати очисні споруди у Бериславі, які не працюють з початку 2000-х років.

Катерина Одарченко, яка у програмі особливу увагу приділяє соціальним проблемам, будувала свою кампанію на питанні збереження шкіл та дитсадків у сільських населених пунктах. Це вона пообіцяла виборцям і у програмі, додавши збільшення державного фінансування закладів загальної середньої освіти та збереження освітньої мережі шкіл-ліцеїв. Окрім цього, кандидатка обіцяє збільшити обсяги субвенцій для будівництва, капітального ремонту та оснащення шкіл і дитячих садочків.

Ганна Живцова пообіцяла сприяти збільшенню зарплати вчителям, а Ігор Йосипенко – збільшити фінансування освітніх та медичних галузей «з метою недопущення закриття сільських шкіл».

Геннадій Лагута зобов’язався домагатися введення базової заробітної плати педагогів на рівні чотирьох мінімальних, з додатковими доплатами за кваліфікацію та стаж.

Сергій Козир скромно пообіцяв належне підвищення заробітних плат та надбавок медикам та вчителям.

Цікаво, що на білбордах кандидат від «Європейської партії» Максим Негров привітав учителів зі святом, але у його програмі немає жодного слова про педагогів та освіту.

Щодо медицини обіцянки кандидатів доволі розпливчасті.

Ігор Токовенко пообіцяв створити доступну кожному громадянину мережу якісних медичних закладів загалом і у сільській місцевості зокрема та забезпечити гідну оплату праці медичних працівників.

Катерина Одарченко зобов'язується сприяти наданню якісної та своєчасної медичної допомоги у сільських населених пунктах, покращити доступ до лікарів-фахівців, збільшити бюджетне фінансування фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій у селах. І збільшити кількість опорних лікарень. Хоча остання обіцянка спірна, адже нардепи навряд зможуть внести зміни до госпітальних округів, які створені відповідно до постанови Кабміну та нормативних документів МОЗ.

Максим Негров, окрім чергового набору «якісної та доступної» медицини, додав обіцянку домагатися створення системи страхової медицини.

Сергій Козир обіцяє забезпечити сучасним обладнанням та добудувати лікарню у Таврійську.

В інших кандидатів, якщо і є згадки про медицину, то вони повторюють штампи про «доступність та якість».

Практично кожен кандидат у нардепи у своїй передвиборчій програмі рішуче виступає проти монополізації виробництва та олігархічних структур не лише на національному, але й на місцевому рівнях. Наприклад, проти кланових монополій та корупційних схем – Сергій Козир, Олег Баркаренко, Максим Негров.

Ігор Токовенко обіцяє перекрити «офшорні» схеми, за допомогою яких олігархія щороку приховує прибутки на мільярди доларів, перенести податковий тягар з малого бізнесу на великий та 1% найбагатших за допомогою введення прогресивних ставок оподаткування. А також створити тисячі робочих місць шляхом розбиття великих агрохолдингів на дрібні господарства.

Сергій Матвійчук хоче запровадити воєнний податок з олігархів за принципом «більші доходи – більший відсоток» та заборонити приватизувати стратегічні та прибуткові підприємства. А Геннадій Лагута – спрямувати свою роботу на створення умов для конфіскації майна корупціонерів та боротьби за справедливість.

Окреме місце у передвиборчих програмах кандидати відвели розв'язанню екологічних проблем.

Сергій Козир обіцяє системно розв’язати проблему з якісною питною водою в окрузі, реконструювати очисні споруди у Бериславі та спорудити заводи з переробки твердих побутових відходів. Під час зустрічей з виборцями Козир будує свою агітацію на продовженні політики президента та «Великого будівництва».

Геннадій Лагута також обіцяє розв'язати проблему дефіциту води коштом виконання державної програми «Питна вода» та забезпечити людей очисними спорудами коштом державної програми «Чиста вода».

Олег Баркаренко зобов'язується подати та домагатися ухвалення законопроєкту «Про порятунок Дніпра». А Ігор Йосипенко гарантує підтримувати національний парк «Кам’янська Січ» та побудувати меліоративні мережі, забезпечити водою аграріїв, збільшити площі поливних земель.

Максим Негров обіцяє створити комфортне середовище для життя з чистою водою, чистим повітрям та без проблем зі сміттям, де екологічна свідомість громадян з року в рік ставатиме вищою. Проте не зазначає, як розв’яже ці проблеми.

Актуальною для Херсонщини є проблема розвитку туризму. Залучати інвестиції в округ та розвивати туризм у своїх передвиборчих програмах обіцяють більшість кандидатів. Проте конкретних шляхів та ресурсів вони не описують.

Обіцяє «робити все», щоб залучати інвестиції, створювати робочі місця та перетворювати Херсонщину на туристичну перлину України кандидат у нардепи Олег Баркаренко.

Сергій Козир гарантує інвесторам прозорі «правила гри», покращення інвестиційного клімату для залучення інвестицій, створення нових виробництв та розбудову індустріальних парків у Новій Каховці, Бериславі й Таврійську.

Також традиційно кандидати обіцяють зберігати культурно-освітню інфраструктуру, повертати заробітчан та розвивати українське село.

Низка партій, як повідомляв рух «Чесно», висувала своїх кандидатів не для того, щоб вони перемогли на виборах, а для того, щоб партія, яка може бути технічною та не вести своєї діяльності, не втратила реєстрацію. Оскільки через неучасть у національних виборах реєстрацію можуть скасувати.

Тому не дивно, що до розробки програм низка партійних кандидатів, які можуть бути суто технічними, не поставилася серйозно, а вдалася до недоброчесного підходу – плагіату.

Кандидат від партії «Блок опозиційних сил» Олександр Пономарьов не писав свою програму, а адаптував передвиборчі обіцянки кандидата у нардепи від партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Баранського, який балотувався у 2019 році на 133 окрузі в Одесі.

Кандидат викинув незручні заклики «судити Порошенка», «повернути вулицям радянські назви» та «скасувати мовний Закон», а всі згадки про Одесу замінив на Херсонщину.

А ось двійник кандидата від партії «Нам тут жити» Геннадія Лагути, що мешкає на Івано-Франківщині, вирішив, що буде виконувати програмні засади партії «Народний фронт». Додавши від себе обіцянку жителям Херсонщини «розвивати Прикарпаття» та туристичний потенціал Дністровського каньйону.

Кандидат від партії «Нові обличчя» Андрій Помазан чужу програму не крав. Замість цього він, балотуючись на Херсонщині, зробив компіляцію кількох наукових статей та положень «Стратегії розвитку Київської області на 2021–2027 роки» та кількох регіональних цільових програм, які діють у Херсонській області.

Не писали свої програм також кандидати від партій «Команда Семчишина» Сергій Матвійчук та «Миколаївці» Тетяна Лазарєва. Перший подав програму кандидата від ВО «Свобода» по 92 округу у 2019 році Юрія Деркача. Тетяна Лазарєва ж подала трішки змінену програму екснардепа Геннадія Чекіти, який балотувався в Одеській області у 2019 році.

Програма Володимира Бериславського – це на 70% переказ програми кандидата Віктора Вишньова, з якою той у 2019 балотувався по 63 округу.

Тож у ній кандидат, який до того був головою Чаплинської райради, наприклад, обіцяє передати «районні лікарні на обласний рівень», хоча після 2019 року відбулася реформа не лише адмінустрою, але й медична, і лікарні вже давно стали комунальними неприбутковими підприємства, тобто перетягування їх між областю та районом є анахронізмом.

Окрім цього, кандидат Бериславський обіцяє мешканцям степової частини Херсонщини запровадити єдину електронну систему обліку дерев та реалізації продукції для всіх учасників ринку, бо ж програма, з якої він це вкрав, писалася для Житомирщини.

Програми плагіаторів зі зрозумілих причин ми не аналізували та закликаємо кандидатів не красти чужих текстів.

Сергій Нікітенко, Катерина Березюк, Рух «Чесно», для «Главкома»