У чому ваше джерело? Куратори та художники виставки "Осінь бінарності" про свою ідентичність

У приміщенні київського арт-майданчика "Джерело" до 6 листопада працює цілодобова виставка “Осінь бінарності”. Подія проходить у рамках проєкту "Павільйон Джерело: Тіла в місті" у колишньому павільйоні радянського бювету на вулиці Богдана Хмельницького. Протягом двох місяців тут відбуваються події, присвячені соціальним проблемам у місті: візуальна екологія, насильство, праця, ґендер.

На виставці “Осінь бінарності” представлені відеороботи української перформерки Панди Волкової та чеського художника Яна Матісека на тему гендерних викликів та гендерної політики міського життя. Ініціатором та організатором проєкту виступив кураторський гурт "Сира Нора" — архітектор Богдана Косміна, художники Аліна Клейтман та Микита Кадан.

Ми запитали кураторів та художників, що є джерелом їхньої ідентичності.

Панда Волкова, українська перформерка

"Джерелом моєї ідентичності є той творчий початок, який я відчувала з самого дитинства. Це те відчуття, коли дуже глибоко відчуваєш світ і віриш у нього. Я завжди йшла до людей і від бажання зробити їм щось хороше. Мене дуже стимулює любов до людей та віра в людство. Дуже надихають люди усіма їхніми діями. І в першу чергу — нескінченна жага до пізнання ідеалів, це мене стимулює. Мені завжди хочеться трохи більше зрозуміти та донести. Мені здається, саме це рухає мене. Донести людям, що світло — у них. Що вони можуть запалювати одне одного. Що все найчарівніше в них".

Panda, вона ж Маша Волкова, через військові дії на Донбасі у 2014 році переїхала до Києва, де живе та працює досі. Перформерка шукає нові способи привернення уваги до тем ЛГБТ та ВІЛ дискримінації. Її "діалог із спільнотою" можна охарактеризувати як мультиартову діяльність із глибоким соціальним контекстом.

У 9-хвилинній відеороботі Панди "Сонечко і Божа благодать" з'являються три героїні, пов'язані між собою фантазіями. Відео представляє механізм із декількох інсценованих фантазій, що гранично розкривають озовнішнений та сексуалізований образ “жіночого” як набір елементів для колажу, що їх авторка перезбирає в альтернативному порядку, беручи під контроль та демонструючи їх умовність.

Jan Matysek, польський відео художник

"Я не сприймаю своє джерело зосередженим на одному енергетичному "місці". Воно розкидане у всьому, що робить мене живим. Джерело, що формує образ, через який я себе уявляю. Джерело та ідентичність взаємопов’язані, оскільки вони взаємно відзеркалюються та міняються ролями.

Джерело як початок відображається в теперішньому, як результат. І цей результат у формі ідентичності стає джерелом зворотного зв'язку для ідентичностей інших людей. Я вважаю, що важливо відстоювати свою ідентичність всередині себе, усвідомлювати її стабільність, тому що вона крихка.

Але в той же час необхідно зовні релятивізовувати нашу ідентичність, щоб надати їй трохи плинності і дозволити собі відчути її. Я цілеспрямовано черпаю свою ідентичність з тварин, рослин, клітин, своєї уяви — іноді це дуже весело. Щиро раджу спробувати.

Джерело мого життя – це моя робота та все, що навколо неї обертається. І джерелом моєї роботи є мій життєвий досвід. Останнім часом найглибшим джерелом будь-чого для мене було нічого не робити і робити саме ніщо".

Ян Матісек – чеський художник. Закінчив феміністичну студію "Нові медіа 2" в AVU у Празі, студію сценографії у JAMU у Брно та пройшов стажування у UdK у Берліні на студії експериментального фільму. Працює куратором у галереї "Умакарт" у Брно. Створює власні історії та міфи. Його художня практика ґрунтується на ідеях трансгуманізму, екофемінізму та тілесності, поєднуючи методи психотерапевтичного гіпнозу та заклинання.

Ян Матісек підготував відео "Вологий сон Левіафана", яке триває 2 хвилини 35 секунд. Героями його роботи стали фантастичні істоти, схожі на мешканців водойм. Вони зізнаються у своїй небінарності, розповідають про оргазм і б'ються за восьминога. Художник привертає увагу не лише до питань гендеру, а й до мутації, екології.

Богдана Косміна, архітекторка, кураторка

"Моя ідентичність багатоманітна: я архітекторка, працюю над різними міськими проєктами та реноваціями споруд пізніх 80-тих. Наприклад, книгарня та медіатека Довженка Центру і кав'ярня у 15-тому павільйоні на ВДНГ. Також мене цікавить архітектура виставок як персональних так і групових. Я працювала з mumok, Галереєю Лабіринт та Пінчук Арт Центром. Також працюю як художниця, в останні роки розробляла site specific проєкти для фестивалів ICKРА, Brave!Factory.

Але в першу чергу моя ідентичность криється в любові до Києва. Я виросла на Троєщині, це дуже потужний район, найбільший в Києві, що існує досі без метро у стані, немов час зупинився. Я надихалась цим великим ансамблем 90-х з дитинства і зараз продовжую звертати увагу на пізньорадянський спадок 80-90-х, який несе в собі цінну культурну функцію, і його потенціал можна розкривати заново, експериментуючи з його новими фунціями".

Аліна Клейтман, художниця, кураторка

"Моє “джерело” всередині мене. Якийсь мій інстинкт, якому я дуже довіряю і якому я слідую, коли мені здається, що мені хочеться, що мені не вистачає такого формату, як такий, який створили ми".

Про виставку

"Осінь бінарності або епоха пізньої бінарності — таке визначення ми пропонуємо для часу, в якому живемо, — поділився куратор проєкту Микита Кадан. — Активна меншість виходить з підпілля, легально приймає до рук інструменти влади, дерадикалізується, зберігаючи, втім, в очах консервативного більшості образ приголомшливої радикальності, і стає впливовим. Опір прихильників старого світу набуває істероїдних рис, а молодь ясно бачить, за ким майбутнє і робить вибір".

За словами кураторської групи, формат експонування спрямований на впровадження мистецтва у повсякденне життя городян поза рамками галерей та музеїв, а також є новою формою репрезентації мистецтва за часів пандемії. Протягом роботи виставок відбувається публічна програма: лекції, тренінги, воркшопи.

Проєкт відбувається за підтримки Українського культурного фонду та департаменту культури КМДА. Партнерами проекту також стали літературне кафе Хармс та музичний колектив Біоритм.

Читайте також:

Бруклинские художники создали 999 копий рисунка Энди Уорхола и предлагают испытать удачу за $ 250.