Збільшення доходів до держбюджету ціною фіскальних репресій. Експерт проаналізував підготовлені Кабміном зміни до Податкового кодексу

фото УНІАН

Переважна більшість правок, які Кабмін вніс до ухваленого в першому читанні законопроєкту №5600 про зміни до Податкового кодексу, є декоративними або такими, що суперечать інтересам бізнесу. Так вважає доцент Університету державної фіскальної служби України, кандидат юридичних наук Андрій Гмирін. Про вади урядового проєкту закону експерт розмірковує у своєму новому блозі, який вийшов на інформаційному порталі Ліга.

Андрій Гмирін пише, що законопроєкт №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" Кабмін затвердив ще в травні. В липні його в першому читання підтримала Верховна Рада, наступний розгляд запланований на наступний пленарний тиждень. У медіа цей документ охрестили "антиахметівським", хоча насправді під жорна закону можуть потрапити не стільки окремі олігархи, скільки величезний прошарок представників середнього бізнесу й пересічних громадян, певен науковець.

Для прикладу він бере запропоновані урядом правки до чинної норми ПКУ - п.п. 197.1.14 - про порядок звільнення від оподаткування операцій з постачання житла. Другу частину формулювання "Звільняються від оподаткування ПДВ:…постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом" автори документу змінювали на: "першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів". Тобто, сплаті ПДВ у майбутньому мали б підлягати не лише операції з першого постачання житла, а й наступних постачань.

Але, пише Андрій Гмирін, в Кабміні вчасно зрозуміли: з підвищенням на 20% покупка житла для більшості українців перетвориться на нездійснену мрію, тому цю норму з проекту закону прибрали.

Інша правка, яку автори законопроєкту теж прибрали напередодні другого читання, стосувалася оподаткування фермерських врожаїв, зібраних на площі понад 0,5 Га. По-суті, чиновники хотіли обкласти податком звичайний город, що виглядало доволі абсурдно на тлі заяв чиновників про "антиолігархічний" характер податкових змін, зауважує науковець. Щоправда, говорить він, залишилося нововведення, яке стосується сплати мінімального збору із оброблюваних земель, що не були об’єктом оподаткування. При цьому землевласникам автори законодавчої ініціативи надали річну відстрочку на сплату коштів, а розмір збору скоротили до 4% від нормативно-грошової оцінки ділянки.

Також у першому читанні законодавці підтримали норму, за якою ДПС отримувала право в обхід суду описувати рухоме й нерухоме майно боржника в разі, якщо він протягом визначеного часу не сплатить податкове зобов’язання. На думку юриста, остаточне ухвалення цієї новації дозволило б податківцям з надуманих причин зупиняти роботу того чи іншого підприємства. Однак у доопрацьованому варіанті право накладати арешт на майно боржника урядовці таки залишили за судом.

Підготовлений до другого читання законопроєкт податкових змін Андрій Гмирін називає репресивним за своєю сутністю. "Наприклад, чого варте формулювання п.87.13 ПКУ, яке стосується створення реєстру боржників зі сплати податків. Якщо боржником є юридична особа, то до реєстру потрапить її керівник – тобто, фізична особа. Для людини, чиє прізвище фігуруватиме в "чорному" списку, це стане ударом по її діловій репутації і навіть більше – слугуватиме підставою для позбавлення можливості її виїзду за кордон. При чому право накладати відповідні санкції отримає ДПС. На мою думку, це є нічим іншим як тиском на підприємців", - зазначає аналітик.

Єдиними положеннями законопроекту, які з натяжкою можна вважати антиолігархічними, аналітик вважає підвищення ренти на видобуток корисних копалин (зокрема, залізної руди) та урізання до 50% (з метою зменшення поточних податкових зобов’язань) використання великими платниками збитків, отриманих у попередні періоди. Натомість більшість із 12 тисяч правок, внесених урядовцями, спрямовані на досягнення тимчасових цілей – передусім, зменшення за рахунок додаткових податкових надходжень дефіциту бюджету, вважає експерт. В якості підтвердження він пропонує згадати травневі заяви Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який говорив, що ухвалення документу дозволить державній скарбниці щороку отримувати додатково 60 млрд грн.

"Як бачимо, ні про які стратегічні цілі на кшталт стимулювання підприємництва, детінізації економіки, залучення інвестицій в законопроєкті №5600 і подібних йому ініціативах уряду не йдеться. На жаль. Очевидно, що додаткові 50-60 млрд грн (навіть, якщо ДПС і "витисне" їх із платників) не врятують наш бюджет і країну від економічної кризи. А все тому, що український бізнес десятиліттями потерпає від обтяжливих податків і репресивного тиску податкових органів, підприємцю дуже складно довести свою правду в суді, враженому корупцією. Тож починати слід не з латання дірок, а з системних і комплексних перетворень, зокрема, й у податковій сфері", - переконаний Андрій Гмирін.