Polexit: як Польща стала на шлях виходу з ЄС і що буде з українськими заробітчанами

Польща ошелешила Україну новиною. Заступник глави МЗС Польщі заявив, що тут, в Україні, нібито дискримінують поляків. У віросповіданні, доступі до освіти рідною мовою та у свободі слова.

Українські дипломати відверто здивувалися такій заяві і назвали її некоректною. І нагадали про дружні та партнерські відносини.

Тим часом сама Польща ризикує втратити дружбу з Євросоюзом. Нині Варшава свариться з Брюсселем через судову реформу. Річ у тім, що Конституційний суд Польщі вирішив, що польське законодавство на території країни має пріоритет над правом Євросоюзу. Натомість в ЄС абсолютно протилежне бачення. Першість європейського права над національним не має викликати сумнівів.

Чим може закінчитися це протистояння? Невже виходом Польщі з ЄС? Бо вже дійшло до фінансових розбірок. Польща заявила: не сплачуватиме штрафи, накладені на неї судом Європейського Союзу, і не дасть жодного злотого. А штраф чималий – 1 мільйон євро. То хто поступиться – Варшава чи Брюссель, кореспондент "5 каналу" Христина Катарина розбиралася для "Підсмуків тижня".

Не інакше як "третьою світовою" називає Польща протистояння з Європейським Союзом. Сварка розгорілася через судову реформу, яку вже кілька років здійснює Варшава. Керівна партія "Право і справедливість" переконує: вона необхідна для оновлення судової гілки. Тоді як Євросоюз вбачає у ній спробу польської влади впливати на феміду. Суд ЄС не раз визнавав реформу такою, що суперечить законам спільноти, та зобов'язав Варшаву відмовитися від низки положень. Польща рекомендації вперто ігнорувала. А на початку жовтня польський Конституційний суд остаточно забив цвях у правову систему ЄС: визнав національне законодавство вищим над деякими договорами Євросоюзу.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив: "Ми хочемо, щоб Європейський Союз був союзом вільних народів та рівних держав. Саме в такий союз ми вступили. Я вбачаю серйозну загрозу не лише для Польщі, а й для інших держав – у тому, що Європейська комісія та Суд ЄС намагаються втручатися у внутрішні справи країн-членів.
Варшава, фактично, витерла ноги об європейське законодавство та вийшла з єдиного правового поля ЄС. У Брюсселі нагадують: закони Євросоюзу вищі над законами країн-учасниць. А рішення Конституційного суду Польщі називають "правовою революцією". 

Своєю чергою Урсула фон дер Ляєн, президентка європейської комісії, наголосила: "Коли поляки приєдналися до Євросоюзу, то довірили йому захист своїх прав. Це обов'язок Єврокомісії. Верховенство права – клей, який тримає наш союз вкупі. Це основа нашої єдності, воно необхідне для захисту спільних цінностей: демократії, свободи, рівності та захисту прав людини".

На тлі загострення відносин між Варшавою та Брюсселем у європейських кабінетах заговорили про Polexit – вихід Польщі з Євросоюзу. Цю риторику миттєво підхопила й польська опозиція та вивела прихильників на протести.

Попри чутки, розлучення Польщі з Євросоюзом малоймовірне, переконують експерти. Насамперед тому, що проти цього майже 90% поляків. До того ж ЄС головний інвестор Варшави.

Польща приєдналася до спільноти у 2004-му. За цей час вона отримала від Брюсселя понад 150 мільярдів євро – більше, ніж будь-яка інша держава-учасниця. Лише за 15 років членства в ЄС економіка Польщі зросла майже на 30% – із 45% до 70%. Та й саме керівництво країни проти того, аби залишати європейську сім'ю.

Дипломат, публіцист, експерт із питань міжнародної безпеки Єжи Марек Новаковський так коментує ситуацію: "Нам загрожує не так Polexit, а радше "полвиповзання", тобто Польща буде крок за кроком вислизати з ЄС, але що це означатиме? А те, що Європейський союз почне розпадатися. А якщо ЄС розвалиться, то матимемо історично задокументований факт: союз німецько-російський, що для держав між цими країнами – страшний сон. Для чого нам наближатися до краю прірви – не зрозуміло.

Такого самогубства не хоче і Євросоюз, однак Варшаву покарати все ж доведеться. І для цього є потужна зброя – гроші. Цього тижня Європейський суд зобов'язав Польщу сплачувати мільйон євро щодня за те, що вона не припинила діяльність дисциплінарної палати Верховного суду. Через неї, переконаний ЄС, польська влада тиснутиме на суддів. Єврокомісія також заблокувала майже 60 мільярдів євро допомоги на відновлення економіки Польщі після пандемії. Під загрозою опинилися і десятки мільярдів євро регулярних виплат із Фонду згуртованості, які щороку надходять до польської скарбниці.

Клеман Бон, міністр франції з питань європейських справ, каже: "Ми солідарні з Польщею та іншими державами. Франція весь час допомагає Польщі фінансово. Але ми не можемо й далі допомагати країні, яка не поважає договір, який ми разом підписали, а також ігнорує базові цінності".

Європейське законодавство також дозволяє відібрати в Польщі право голосу на самітах та під час засідань керівних органів ЄС –у відповідь на грубі правопорушення. Великі штрафи відчутно вдарять не лише по польському гаманцю, а й по іміджу керівної партії. Через це вона може розгубити голоси на парламентських виборах у 2023 році. Можливі санкції прем'єр-міністр Польщі вже назвав "шантажем" та "пістолетом біля скроні". Але все ж пообіцяв ліквідувати дисциплінарну палату Верховного суду, яку розкритикувала Феміда ЄС.

Сварка Варшави й Брюсселя – погана новина для Києва. Польща – наш важливий союзник у боротьбі з російською агресією та адвокат євроатлантичних прагнень України. Якщо Варшаву таки позбавлять права голосу, то вона не зможе просувати українські інтереси в європейських інституціях.

Єжи Марек Новаковський, дипломат, публіцист, експерт із питань міжнародної безпеки, каже: "Незабаром Росія стане ще наполегливішою. Тому Польщі, країнам Балтії та Україні, як ніколи, потрібна солідарна Європа. Об'єднаний Захід - це велика цінність. Зараз протистояння – велика помилка. У конфронтацію вступають лише такі країни, як Угорщина. Вони постійно хочуть забрати частину чиєїсь території і йдуть нога в ногу з Путіним. А Польща, навпаки, має діяти протилежно й гасити такі спалахи, а не підкладати дров до багаття".

Постало й питання того, чи не загрожує криза між Польщею і ЄС українським заробітчанам, яких у Польщі майже 2 мільйони. Втім тут хвилюватися не варто, кажуть працівники сфери працевлаштування. Навіть без тимчасових виплат ЄС польська економіка не збанкрутує – зокрема, завдяки тому що….

"Польща була тією країною, яка не закрилася перед трудовими мігрантами – передусім з України, і це дозволило економіці розвиватися. Українські заробітчани не цікавляться політичним життям Польщі. Тут, передусім є можливість заробити втричі більше, ніж в Україні, а по друге, легалізація працевлаштування для українців у Польщі набагато простіша серед усіх країн Євросоюзу", – пояснює Анатолій Зимнін, pr-менеджер агентства праці Ewl group.

На відкрите й запекле протистояння з Євросоюзом Польща не піде й зрештою, погодиться на умови Брюсселя - прогнозують оглядачі. Інакше керівна польська партія ризикує втратити владу, а країна – погрузнути в економічній кризі. Перестати ламати списи готовий і сам ЄС, бо для нього Польща - не лише економічний партнер, а й східний кордон, який захищає від Росії.

Христина Катарина, "Підсумки тижня"