Вакцинація: упередження та міфи, в які давно пора перестати вірити

Тема масової вакцинації та суспільний резонанс навколо неї породжують безліч домислів та суперечливих думок. Разом з Євгенією Бухаріною, лікарем-дитинологом Медичної мережі “Добробут”, намагаємося відшукати істину та розібратися в найпоширеніших міфах.

Боротися з інфекціями за допомогою вакцин людство почало ще у XVIII столітті, коли англійський лікар Е. Дженнер у 1796 році зробив перше щеплення від натуральної віспи 8-річному хлопчику. Так було покладено початок вакцинації. Незважаючи на погляди скептиків, які супроводжували її від початку, вакцинація відіграє одну з головних ролей у тому, яким стало життя людства на рубежі ХХ і ХХІ століть. Саме завдяки масовим профілактичним щепленням вдалося подолати такі смертельно небезпечні захворювання як натуральна віспа, правець, поліомієліт, дифтерія, кашлюк, які до ери вакцинації забирали величезну кількість життів, зокрема дитячих.

Наразі, попри всі досягнення медичної науки, ми спостерігаємо ситуацію, коли людство, як і у давні часи, опинилося беззахисним перед масовою поширеністю захворювання. І попри те, що ми маємо сучасну і потужну зброю — вакцини, більшість українців все ж не поспішають використовувати її, здебільшого через страхи та хибні упередження.

Міф №1. Вакцини надто «свіжі» й ми не знаємо як вони працюють

Технологія РНК вакцин була розроблена ще 40 років тому. Вакцини такого типу не створювалися раніше через те, що не існувало технології для транспортування та зберігання — вони швидко руйнувалися, не діставшись до клітини. І тільки у 2018 році було винайдено необхідні технології, які дозволяють зберегти ефективність РНК-вакцин. Завдяки цьому стало можливим їхнє масове використання.

Міф №2. Вакцина мРНК може змінити наш геном

Наш генетичний матеріал, тобто ДНК, міститься в ядрі клітини, а мРНК, яку містить вакцина, навіть не доходить до ядра та не взаємодіє з генами. Вона має зовсім інші функції — її задача полягає у передачі інформації про будову певного білка, у випадку вакцин — поверхневого білка вірусу, за допомогою якого він проникає до клітини. Всередині клітини спеціальні структури, рибосоми, отримують від РНК інформацію та продукують відповідний білок, на який потім відреагує наша імунна система, виробляючи антитіла.

Міф №3. Вакцина — це чужорідна генна інформація

В усіх без винятку живих організмах генетична інформація, закодована у ДНК, відтворюється у вигляді білків, які складаються з лише 20 амінокислот. Їхні комбінації передають і відтворюють інформацію про все живе на планеті. Як би нам не хотілося бути унікальними, але в нашому організмі присутні близько 8% чужорідної інформації — це генетичний матеріал від вірусів та бактерій, з якими людство взаємодіє вже давно. До того ж, існують думки, що розповсюдження генетичної інформації вірусами та бактеріями є однією з рушійних сил еволюції, яка забезпечує різноманітність у природі.

Міф №4. Ми не знаємо довгострокових наслідків від вакцин

Доведено, що більшість небажаних наслідків вакцинації можуть виникнути упродовж найближчих трьох місяців після щеплення. Досвід останнього року засвідчує, що вакцинація проти коронавірусної інфекції багато в чому подібна до вакцин від інших вірусів, зокрема вірусу грипу. Слід зауважити, що наслідки коронавірусу трапляються досить часто і становлять реальний ризик для здоров’я навіть у віддаленій перспективі.

Міф №5. Вакцини від коронавірусу мають багато побічних ефектів

Незначне підвищення температури тіла, головний біль та озноб не є побічною дією вакцини — це ознаки роботи імунної системи, яка виробляє захисний механізм. Як і будь-які інші препарати, вакцини мають побічні явища, що за статистикою можуть виникати у 10% щеплених, і ці цифри тотожні для всіх вакцин. З огляду на значне охоплення населення вже можна оцінити ризик побічних ефектів саме для вакцин проти коронавірусу. Так, у Канаді, де щеплено майже 58 млн осіб, серйозні побічні явища було зафіксовано приблизно у  0,009%.

Міф №6. Імунітет після перенесеного захворювання захищає краще за імунітет після вакцини

У більшості людей, інфікованих коронавірусом, захворювання протікає у відносно легкій формі, а часом зовсім безсимптомно. Однак немає гарантії, що люди без підвищеного ризику тяжкого перебігу коронавірусної інфекції перенесуть легку форму захворювання. Чимало молодих та здорових людей потрапляють у реанімацію та навіть помирають. Тому ті, хто вважає кращим заразитися коронавірусом замість отримати щеплення, наражаються на великий ризик. Другою причиною, що свідчить на користь вакцинації, є те, що імунна система реагує на вакцину інакше, ніж на реальне зараження коронавірусом. Після вакцинації утворюється більше антитіл, вони довше залишаються в організмі й більш якісно взаємодіють із вірусом.

Людство не вперше у своїй історії стикається з епідемією інфекційного захворювання.

Читайте також: Чи є серцево-судинні захворювання протипоказанням до вакцинації - 8 запитань до кардіологині