Вуглецевий слід: як ми шкодимо екології

Через 30 років у всьому світі житиме майже 10 млрд людей.

Якщо за цей час не скоротити рівень виробництва та споживання, не подолати залежність від вуглеводнів і не перейти повністю на зелену економіку, продовжувати вирубувати ліси та забруднювати водойми, і загалом зберегти навантаження на навколишнє середовище таким, яким воно є, то, щоб задовольнити потреби людей, знадобляться природні запаси трьох таких планет як Земля.

З дефіцитом ресурсів багато хто з нас ризикує зіткнутися з цим ще за життя.

Оцінити масштаб впливу людини на екологію та зрозуміти, які кроки вже сьогодні можуть допомогти уникнути екологічної катастрофи, дозволяє концепція вуглецевого сліду (англ. carbon footprint).

Що таке вуглецевий слід і чому важливо за ним стежити

Вуглецевий слід — це обсяг викидів парникових газів, які безпосередньо чи опосередковано виробляє людина, підприємство чи ціла країна.

Вони потрапляють в атмосферу, коли ми обробляємо землю та вирощуємо сільськогосподарські культури, виробляємо продукти харчування та промислові товари, прокладаємо дороги та їздимо на автомобілях, будуємо та експлуатуємо промислові споруди та житлові будинки, надаємо послуги або користуємося ними.

Викиди парникових газів внаслідок діяльності людини є основною причиною глобального потепління.

Зміна клімату призводить до екстремальних погодних явищ — повеней, посух, штормів, аномальної спеки, і, як наслідок, проблем з урожаєм і доступом до чистої води.

Усі ці процеси можуть здатися надто далекими та глобальними. Але кожен з нас, незалежно від того, де він живе, робить відчутний внесок у зміну клімату та стану планети.

Виміряти індивідуальний вуглецевий слід — непросте завдання. Він має два види джерел: прямі, скажімо, коли паливо спалює наш власний автомобіль, і непрямі, коли паливо спалює автомобіль, який доставляє нам товари.

Але існують онлайн-калькулятори, наприклад, калькулятор ООН або проекту Nature Conservancy. Вони враховують безліч параметрів і дозволяють зрозуміти, як кожен із нас впливає на екологію планети.

Уявімо юнака, який живе у спальному районі Києва у 40-метровій квартирі з центральним опаленням, їздить на машині на роботу і іноді — до друзів на дачу, а двічі на рік літає відпочивати.

Він не надто замислюється про екологію, але користується енергозберігаючими побутовими приладами та сортує сміття. У такому разі індивідуальний вуглецевий слід становить близько 15 т СО₂ на рік.

При цьому середній річний показник утричі менший — 5 т СО₂ на одного українця. Хоча у кожного з нас в оточенні, ймовірно, знайдеться не один знайомий, який підходить під описаний сценарій.

Але навіть якщо масштабувати з урахуванням усередненої цифри, виходить, що загальний вуглецевий слід мешканців Києва — 14,4 млн т СО₂ на рік, а усього населення України — 220,6 млн т. І цей показник майже дорівнює щорічному обсягу промислових викидів, який оцінюється в 223 млн т.

Як зменшити персональний вуглецевий слід

Експерти рекомендують переглянути повсякденні звички, раціон і стиль життя, з тим, аби змінити його складові, за якими тягнеться найбільший вуглецевий слід.

– Необов’язково змінювати все одразу: навіть одна невелика зміна здатна принести користь планеті та надихнути інших на зміни. Наприклад, якщо ви скоротите кількість органічних відходів принаймні на 10%, це допоможе знизити темпи забруднення атмосфери. А якщо вашому прикладу послідує принаймні третина ваших друзів і близьких, у нас буде більше шансів зберегти планету, – пояснює засновниця громадської платформи Bezzayve Яна Червінська.

Розберімося детальніше.

Їжа

Чверть світових викидів парникових газів припадає на виробництво продуктів харчування. При цьому майже п’ята частина (17%) усієї виробленої у світі їжі викидається. Не допускати марнотратства продуктів допоможуть прості кроки.

Кожен з нас може перевіряти холодильник перед походом у магазин, складати список продуктів, щоб уникати імпульсних покупок, і брати стільки, скільки потрібно.

Удома використовувати усі продукти без залишку і знаходити свіже рішення для порції учорашнього рису чи овочів не першої свіжості. А в кафе чи ресторані — не соромитися просити меншу порцію або загорнути їжу з собою.

Одяг та інші покупки

Будь-яка покупка має вуглецевий слід, найбільший — одноразові та недовговічні речі. А ще такі, на виробництво яких витрачається багато ресурсів, але якими ми рідко користуємося, наприклад електродриль у гаражі чи морозивниця на кухні.

Показові приклади — смартфони, які ми змінюємо частіше, ніж вони реально виходять із ладу. Або одяг із магазинів швидкої моди, де колекції оновлюються швидше, ніж пори року. При цьому виробництво мас-маркету викидає в атмосферу більше шкідливих речовин, ніж уся авіація та морський транспорт разом узяті.

Відповідальне споживання означає вибір на користь меншої кількості якісніших речей, які прослужать довше. Варто звернути увагу на тих виробників, які дотримуються принципів зеленої економіки, скорочують вуглецевий слід і дбайливо витрачають природні ресурси.

Транспорт

Повністю відмовитися від особистого автомобіля та пересісти на трамвай чи велосипед не завжди зручно.

Багато залежить від доступності громадського транспорту та особистих потреб. Але можна розпочати з невеликих змін. Наприклад, замість поїздки до ТРЦ вирушити на прогулянку до найближчого парку.

На далекі відстані краще їздити залізницею: у Європі викиди на 1 км шляху в потязі майже у 20 разів менші, ніж на 1 км авіаперельоту. А якщо в пункт призначення можна дістатися тільки літаком, краще спланувати подорож прямим рейсом, аніж з пересадкою, тому що найбільше палива витрачається на зліт і посадку.

Дім

Найефективніший спосіб стати екологічнішим у стінах будинку — перейти на відновлювані джерела тепла та електрики. Утім, це все ще дорого і доступно не скрізь.

Натомість кожен може впевнитися, що тепло та електрика не витрачаються надарма. Для цього варто обирати побутову техніку з високим класом енергозбереження, замінити лампочки на світлодіодні, ущільнити рами та дверні отвори, а якщо йдеться про власний будинок — утеплити стіни.

Будь-який з цих кроків зробить усіх нас трохи ближчими до відповідального споживання та збереження природних ресурсів.

Незважаючи на постійну увагу до проблем екології на світовому рівні та вжиття нових заходів для боротьби зі змінами клімату, ми усе одно наближаємося до катастрофічного підвищення загальної температури — на понад 2 °C. Тоді як вчені впевнені, що єдиний вихід — зупинити потепління на позначці на пів градуса менше.

– І ціль ця цілком досяжна. Якщо ми зможемо забезпечити у всьому світі нульові викиди до 2050 року. Люди справедливо очікують від своїх урядів лідерства. Але за збереження нашого спільного майбутнього відповідає кожен з нас, – зазначив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у своєму зверненні напередодні конференції у Глазго.