5–6 листопада 2021 у мішаному онлайн/офлайн-режимі відбувся сьомий Donbass Media Forum. «Детектор медіа» відстежував усі дискусії форуму та опублікує короткий виклад тих із них, які ми вважаємо найважливішими та найцікавішими. Відеозаписи дискусій можна переглянути на фейсбук-сторінці Донецького інституту інформації.
На думку голови Інституту розвитку регіональної преси Людмили Панкратової, в Україні сплеск нападів на журналістів. Він став можливим, бо належного розслідування таких справ і покарання винуватців немає. Чи охоче самі журналісти звертаються до поліції, як реагують правоохоронці та які найрезонансніші справи перешкоджання роботі українських журналістів-розслідувачів залишаються незавершеними — обговорили під час панельної дискусії «Безпека журналістів-розслідувачів: нові загрози», що відбулася в рамках Donbass Media Forum.
«Правоохоронні органи щороку реєструють від 50 до 100 справ про перешкоджання журналістам. Провадження відкриваються, є розслідування, але до суду доходить мало справ. За минулий рік таких справ було лише дев’ять», — каже Людмила Панкратова, модераторка дискусії. Один зі свіжих прикладів — випадок із показом фільму-розслідування «Офшор 95».
«У нас трапилася комічна ситуація під час презентації нашого розслідування про бізнес президента Зеленського, — розповіла керівниця «Слідства.інфо» Анна Бабінець. Докладніше про цю історію можна дізнатися з її інтерв’ю "Детектору медіа". — Директор закладу, який ми бронювали для показу і за який заплатили, за кілька годин до показу подзвонив і сказав, що показу не буде. Він придумував купу причин, чому скасували показ. Ми написали про цю історію в соцмережах, вона набула чималого розголосу. Зрештою, через розголос показ ми провели в тому ж місці, де й планували». Згодом «Слідство.інфо» з’ясувало, що на керівництво Малої опери чинили тиск, аби там не показували фільм розслідувачів. «Ми провели власне розслідування і знайшли представника СБУ, який дзвонив керівництву закладу. Це не пряме перешкоджання журналістській роботі, але все ж тиск. Ми самі знайшли того, хто тиснув, самі опублікували, показали, але не бачимо, щоби за цей вчинок людина була покарана».
Анна Бабінець називає те, що влада відмовляється комунікувати з розслідувачами й ігнорує їх, небезпечною тенденцією. «Ми часто стикаємося з повним ігноруванням журналістів, які ставлять представникам влади серйозні запитання, які, наприклад, стосуються способів побудови бізнесу президента, — каже Анна Бабінець. — Влада думає, що може вдавати, що цього не відбувалося, що у президента немає ніяких офшорів — і всі про це забудуть. Не забудуть. Таке ігнорування журналістів — тривожний знак».
Людмила Панкратова додала, що владі потрібно зрозуміти: ігнорувати журналістів та їхні розслідування не варто. Втім вона розуміє, чому окремі журналісти не звертаються до поліції, коли їхній роботі перешкоджають. «Якщо буде відкрите провадження, навряд від нього буде сенс. Ці справи просто не розслідуються, ігноруються, або передаються до суду в такий спосіб, щоби було не достатньо доказів і неможливо було винести вирок», — пояснила Панкратова.
Керівниця проєктів рівненської Агенції журналістських розслідувань «Четверта влада» Антоніна Торбіч розповіла про два інциденти, які трапилися з її медіа. Один із них — DDoS-атака, через яку видання якийсь час не працювало. «Одного разу ми не змогли зайти на сайт. З’ясувалося, що викрали наші сервери. Ми довго працювали над тим, щоби все відновити. Цього літа на сайт також здійснювали DDoS-атаку після публікації про рівненського депутата й посадовця Святослава Стельмащука. Але ми вже були спокійні, адже знали, що бекап робиться на сторонні ресурси. Але як розслідується провадження щодо цього, ми не знаємо. У прокуратурі цього провадження не знайшли, і в поліції нам не надали зрозумілої інформації, чи розслідується справа, чи ні», — розповідає Антоніна Торбіч.
Також у 2018 році редакцію «Четвертої влади» підпалили. Тоді в поліції розпочали досудове розслідування за попередньою правовою кваліфікацією частини 2 статті 194 Кримінального кодексу України (умисне пошкодження майна шляхом підпалу). За словами Антоніни Торбіч, ця справа досі в суді, є підозрювані. «Розгляд справи в суді далі забирає наш час. Протягом місяця відбуваються два розгляди, нам бажано ходити на них. Тоді, у 2018-му, коли трапився підпал, наш двір був прохідний, двері не зачинялися. Ми не думали, що нам може щось загрожувати. Крім судових позовів, якими нам постійно погрожували герої наших розслідувань. Ми й уявити не могли, що вони у фізичний спосіб захочуть на нас вплинути», — сказала вона. Історію «Четвертої влади» й атак на неї «Детектор медіа» розповідав детальніше в окремому матеріалі.
Журналіст проєкту «Радіо Свобода» «Схеми: корупція в деталях» Федір Сидорук розповів про нещодавній випадок, який трапився із журналістами під час запису інтерв’ю з ексголовою правління «Укрексімбанку». Нагадаємо, знімальна група проєкту «Схеми» заздалегідь домовилася про інтерв’ю з колишнім головою правління «Укрексімбанку» Євгеном Мецгером, однак під час його запису журналістам почали перешкоджати — знімальну групу близько години не випускали з приміщення, камери забрали й намагалися знищити відео. «Перед записом інтерв’ю ми надіслали Мецгеру всі питання, які збиралися ставити. Однак під час інтерв’ю виникли уточнювальні запитання. Одне з них викликало дивну реакцію Євгена Мецгера, який після того, як сказав, що не хоче відповідати, наказав охороні відібрати відео і стерти його, — каже Федір Сидорук. — Представники охорони банку за прямим наказом голови правління не випускали журналістів із приміщення. Під час інциденту у приміщенні автоматично почали зачинятися ґрати, щоби з вулиці не було видно, що ж відбувається всередині». Після цього, за словами Федора Сидорука, працівник банку спробував стерти відеоматеріали, а журналіст фіксував усі події на аудіо. «Коли журналісти покинули приміщення, приїхала поліція та слідчо-оперативна група. Почалися слідчі дії. Євгена Мецгера звільнено, від роботи також відсторонили трьох людей, які брали участь у нападі. Суд обрав запобіжні заходи щодо трьох учасників подій — Мецгера, Пікалова й Тельбізова. Четверта людина, яка брала безпосередню участь у нападі, не отримала запобіжного заходу, — розповідає Сидорук. — Справа на розгляді суду, але, на нашу думку, без ключових доказів: відео- та аудіозаписів». Він також додав, що із кваліфікації справи прибрали 146-ту статтю кримінального кодексу — насильницьке утримання людини. «Ми запропонували правоохоронцям долучити відео та аудіо до справи знову, але поки що цього не сталося. Ми не знаємо, чи відбуваються якісь дії, щоби долучити до справи ключові, на нашу думку, докази», — розповів Федір Сидорук. Прокуратура пояснювала свою позицію щодо цієї ситуації, однак адвокат «Схем» вважає це пояснення непереконливим.
Заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою і транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора України Олег Пелепюк сказав, що Офіс Генерального прокуратура робить усе можливе, щоб «якісніше й детальніше» впливати на процес розслідування злочинів проти журналістів. За його словами, загалом в Україні за 2021 рік відкрили 382 кримінальні провадження щодо перешкоджання журналістам, із них 130 проваджень закрили, 27 розслідуються вже понад три місяці, 32 — понад пів року.
Олег Пелепюк переконаний: те, що справа щодо перешкоджання діяльності журналістам «Схем» швидко дійшла до суду, можна вважати перемогою. «Це сталося завдяки людям, проти яких чинився тиск, які не замовчували процес, здійняли шум. Я впевнений, що невдовзі будуть вироки, процес не буде затягуватися. Проте ми бачимо, що в суді є провадження, які довго не знаходять свого вирішення», — констатував він.