45-та річниця Української Гельсінської групи: як вдалося вірити в незалежність, коли радянська машина закручувала гайки

День боротьби за права українців. Саме цього дня 45 років тому група дисидентів вирішила створити Українську Гельсінську групу. Кожен з них розумів - або зашлють в табори, або вб'ють, але -  ризикнули. Серед живих з 10 засновників наразі залишилося лише двоє - друзі Микола Матусевич та Мирослав Маринович.

Про те, як їм вдалося вірити в незалежність України, коли радянська машина закручувала гайки - 9 листопада йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Це був період життя, коли київське "Динамо" стало кращою футбольною командою світу, у космосі браталися космонавти,  в їдальнях на землі пропонували скуштувати дієтичне

1975 рік дав надію на чергову  відлигу в СРСР. Світові лідери зустрілися в Гельсинки, аби домовитися про нові правила співіснування.

У радянських хроніках можна побачити, як журналісти їли та спали просто в пресцентрах, аби не пропустити заяв з трибун. Камери фіксують підписи під Гельсинськими угодами. Там і підпис радянського генсека Брєжнєва, який означає – в союзі можна відстоювати права людини. І ще такий важливий для українців пункт – право народів  розпоряджатися своєю долею. 

"Наша миролюбна політика спрямована на це, про що ми запевняємо з цієї високої трибуни", - заявив тоді Брєжнєв.

Після цих заяв мине 15 місяців і 10 українців приймуть рішення -  відтепер в Україні створюється Гельсинська група, аби фіксувати порушення прав людини, говорити вголос про Голодомор, захистити від переслідувань, збирати документи.

З того першого складу Української Гельсинської групи серед живих сьогодні двоє - два друга Микола Матусевич та Мирослав Маринович.

Колишній політв'язень пан Мирослав нині у Вашингтоні.

"Я не пригадую собі думки: такий молодий і доведетсья померти, не було в мене такого жалю, що я пішов на цей шлях", - говорить він.

Пан Микола - на дачі під Васильковом. Розповіді про їхню молодість живуть у Музеї шістдесятництва. Простий радянський побут поруч із трофеями з заслання. В розсекречених архівах КДБ - сфабриковані проти них справи

Якщо зібрати всі томи справ проти Української Гельсинської групи, то знадобилася б велика кімната. На її керівника Миколу Руденка - 37 сфабрикованих тек, стільки ж  - на Олексу Тихого. За весь період існування на них написали 193 томи справ. Це без врахування паперів на тих, хто доєднався до Гельсинської групи, вже перебуваючи в таборах.

 Микола Матусевич зі своїм слідчим живе в одному місті.

"Я багатьом із так званих дисидентів не подав руку, а слідчому подам, він заслуговує на те, тому що він себе гідно вів", - говорить чоловік.

Щоправда, добився від Матусевича відповіді лише на 5 питань: Ім’я, прізвище, по батькові, прізвище, рік народження і місце народження.

Вони живуть по-різному, нечасто бачаться, а коли зустрічаютсья, то майже не згадують, як колись розхитували тоталітарну махіну. Хоча мають рецепти, які колись, впевнені, знадобляться

"Тисніть, тирани бояться, тирани може навіть більше бояться", - упевнені вони.

 Під час Революції Гідності Микола Матусевич був на Майдані, на сцену не виходив, весь час сидів біля бочки на одній з передових барикад і підтримував вогонь - аби від нього молодші підпалювали "коктейлі Молотова", бо велика боротьба складаєтсья з маленьких справ.

"Просто як ідеш за щось боротися, то не думай про еполети, про булави і роби ту роботу", - резюмує він.