Топ гучних дій Дмитра Разумкова на посаді спікера Парламенту: санкції за кнопкодавство, "антиспамний" закон і мандат за ДТП напідпитку

Найголовніші досягнення за 2 роки на посаді

Новина про створення 38-річним ексспікером Парламенту Дмитра Разумкова своєї політичної партії "Розумна політика" визнали амбітним кроком і експерти, і звичайні українці. Втім, аби отримати підтримку на наступних парламентських виборах, значну роль гратимуть не лише майбутні "плюси" та "мінуси" членів партії – більшість громадян враховуватиме рівень його продуктивності на посаді очільника Парламенту. Знай.ua склав добірку найвизначніших законодавчих змін, якими відзначився Дмитро Разумков впродовж 2 років у "кріслі" спікера.

"Антикнопкодавські" зміни: сенсор, камери і стаття ККУ

Одним із важливих кроків у боротьбі із кнопкодавством, що були впроваджені цього року, стало не лише обладнання у залі Парламенту додаткових відеокамерам, а й введення нової сенсорної системи голосування.

Відповідні "антикнопкодавські" зміни були ініційовані ексочільником ВРУ Дмитром Разумковим після скандального голосування за кандидатуру Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки України – воно проходило під крики "Ганьба!" у грудні 2020 року.

Також для парламентарів-порушників розробили новий список "санкцій" – а прописані вони у затвердженому Парламентом законопроекті № 2148.

Закон встановлює кримінальну відповідальність статтею ККУ № 364-2 за умисне здійснення народним депутатом на засіданні Верховної Ради будь-яким способом голосування замість іншого народного депутата (неперсональне голосування). Вона передбачає штраф від 51 до 85 тис грн.

А, відповідно до ст. 216 ККУ, досудове розслідування таких кримінальних правопорушень здійснюватимуть слідчі органи Державного бюро розслідувань. Варто додати, що до уваги беруться і фото- та відео-докази журналістів, акредитованих у ВРУ.

Відсіювання "спаму" та індустріальні парки

Справжнім подразником для тисяч українців автоматично ставав "застій" в роботі народних депутатів. Нерідко Парламент "випадав" зі звичного графіку на кілька днів, затримуючи прийняття надважливих законопроектів – а причиною тому ставав розгляд сотень поправок до другорядних для більшості громадян питань в Порядку денному.

Гучним прикладом став так званий "антиколомойський" закон, до якого було подано понад 16 тисяч правок – цей шалений рекорд побив усі показники за часи роботи Верховної Ради цього скликання. А, скажімо, до червневого законопроекту № 5600 щодо внесення змін до Податкового кодексу було подано більше 10 тисяч поправок.

Чарівною паличкою в цій ситуації став "антиспамний" закон, який Парламент затвердив минулорічної весни. Нардепи можуть застосовувати його до тих законопроектів, що отримають чисельну кількість правок.

Особливістю даного закону є кардинальне зменшення кількості поданих правок. А головну роль у "зачистці" взяли на себе Комітети Верховної Ради – до зали потраплятимуть лише ті поправки, які підтримав профільний Комітет.

Аби застосувати цю "фільтрацію" до тієї чи іншої законодавчої ініціативи, потрібна спеціальна коротка процедура. Список таких "пасткових" законопроектів має затверджуватися на вирішальному голосуванні – у Верховній Раді треба буде зібрати 150 підписів, а в залі своє "за" застосуванню процедури до конкретного проекту Закону мають висловити не менше 226 депутатів.

Ще однією важливою ініціативою, яку підтримував та просував ексочільник Парламенту Дмитро Разумков, став сучасний розвиток мережі індустріальних парків по всій Україні. Як підкреслив ексспікер ВРУ, це допоможе залучити інвестиції – як внутрішні, так і зовнішні – аби створити максимально найкращі умови для ведення бізнесу.

Законопроекти № 4236 і № 4416-1 щодо створення в Україні мережі наукових та індустріальних парків стали топовими питаннями першого робочого дня Верховної Ради після виходу нардепів з літніх канікул.

"Цей Закон надає пільги і стимули не лише учасникам парку, а і можливість створити додаткові робочі місця. На 1 гектар індустріального парку, за розрахунками експертних центрів, припадає створення 50 робочих місць", - повідомив голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

На "розкрутку" ж мережі парків Уряд планує виділити 2 млрд грн.

Бійки, блокада трибуни і скандали з нардепами

Нещодавні "розбірки" за участі відомого нардепа-ресторатора Миколи Тищенка, який заламав свого колегу Гео Лероса прямо посеред пленарного засідання, здійняли чималий резонанс серед українців.

Та це – лише один з прикладів палких сутичок, що виникали в залі Верховної Ради. І роль "миротворця" в таких ситуаціях мав виконувати саме спікеру ВРУ.

На відміну від інших колег по залі, які одразу починали кричати і створювати товкучку в залі, Дмитро Разумков міг за лічені секунди дипломатично "гасити" гарячі конфлікти. Нерідко в нагоді ставав образ "класного керівника" – галас в залі помітно вщухав саме під час "повчальної лекції" на спокійних тонах.

Діяв цей метод і у випадках протестної блокади трибуни– такі випадки теж траплялися неодноразово.

Не залишилися поза увагою і гучні скандали за участі нардепів. Одним з прикладів стала резонансна історія, що у липні прогриміла на всю країну. В центрі подій опинився 32-річний нардеп Олександр Юрченко – перебуваючи у Львові на своєму незадекларованому Мустангу, він ледь не влетів у Фольксваген. А в його крові був виявлений "букет" наркотичних речовин.

"Ми побачили черговий скандал з народним депутатом, з кермуванням в нетверезому стані, з ДТП. Мені дуже шкода, що сьогодні в українському Законодавстві немає норми, яка б могла очищати Парламент від таких дій таких колег. Нам треба також попрацювати в цьому плані і внести відповідні зміни", - наголосив тоді Дмитро Разумков.

150 ініціатив: супротив Росії і новий формат виборів

А що ж стосується власних ініціатив, то з початку роботи у "кріслі" очільника ВРУ 29 серпня 2019 року Дмитром Разумковим було подано більше 150 законопроектів.

Серед них – низка документів, що стосуються протистояння діям Росії на Сході України і повернення окупованих територій.

Одним з них стало затверджене у серпні 2021 року звернення Верховної Ради до ООН, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Європейського Парламенту та урядів іноземних держав щодо посилення міжнародного співробітництва в рамках Кримської платформи для протидії агресії РФ.

Ще одним SOS-сигналом стала Постанова про Заяву Парламенту щодо ескалації російсько-українського збройного конфлікту, була направлена до – її теж направили до національних урядів і парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей.

Окремим напрямком стали і "антикорупційні" законопроекти. Зокрема: № 4470 щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції та № 4304 про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу.

Однією із найсвіжіших ініціатив став зареєстрований 13 вересня законопроект № 6045 – він стосується покращення умов для "заробітчан". А саме забезпечення прозорості діяльності компаній, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Того ж дня був також поданий і проект Закону про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо запобігання використання маніпулятивних технологій з метою введення виборців в оману – № 6046.

А ми і надалі слідкуватимемо за подіями в Парламенті, тож про подальший розвиток подій читайте на порталі Знай.ua.

Також Знай.ua писав, що скандальну Галину Третьякову позбавили голосу: "До сесійної зали – ні ногою".