Вимоги до чотирьох показників якості води у Європи в 100 разів жорсткіші.
В Україні діють застарілі норми, що встановлюють вимоги до якості питної води, тому вже через декілька десятків років може виникнути її дефіцит.
Про це заявила у четвер, 11 листопада, голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час Форуму з екології та сталого розвитку, який проходить у столиці.
За словами чиновниці, в Україні потрібно більш активно впроваджувати європейські норми. “Це не питання євроінтеграції, це питання виживання”, - наголосила вона.
Владислава Магалецька зауважила, що в Україні діють “Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, у яких відсутні 23 показники безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС.
Окрім того, у чинному законодавстві відсутні норми контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо. З 2021 року нормативи для 4-х показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у Європі у 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.
“Сьогодні почали прийматися рішення, які дозволять покращити ситуацію – це обмеження використання фосфатів в миючих засобах та деяких пестицидів (це, приміром, хлорпірифос)”, - повідомила голова Держпродспоживслужби, додавши, що теперішні нормив Україні потребують якнайшвидшої модернізації із використанням досвіду Європейського Союзу.
Нагадаємо, без води неможливе життя, бо вона необхідний учасник всіх процесів, які перебігають у нашому організмі. Правильно вибудуваний питний режим поліпшує стан шкіри, рятує від зневоднення.
Читайте також:
- Що станеться з вашим тілом, якщо ви будетепити достатньо води щодня
- Норма води на день:скільки рідини потрібноорганізму насправді