Що потрібно знати про проєкт "Український конструктивізм": Розповідає дослідниця модернізму Євгенія Губкіна

12 листопада українсько-данська творча група презентує кроссекторальне цифрове дійство "Український конструктивізм".

Сценарій до дійства написали Євгенія Губкіна та Ярослав Переходько й побудували його на реальних подіях. У центрі сюжету – спогади про перебування у Харкові на початку 1930-х років Лотти Бейсе ― молодої німецької архітекторки-модерністки з Баугаузу. Чому Лотте опинилася у полі зору та як вона долучилася до створення архітектурного ландшафту Харкова — розповідає історикиня архітектури, дослідниця модернізму та співавторка книги Soviet Modernism. Brutalism. Post-modernism. Buildings and Structures in Ukraine 1955–1991 Євгенія Губкіна.

Коли ми починали працювати над сценарієм дійства, ми думали про те, на якій базі воно має ґрунтуватися. Чи це буде абстрактна фантазія про архітектуру, стилі, течії; чи це буде історія про те, як сталінський соцреалізм знищив авангардне мистецтво міжвоєнного модернізму; чи це буде розповідь про містобудування. Врешті ми вирішили, що сюжет буде заснований на яскравій та багатогранній біографії реальної постаті — Лотте Стам-Бейсе. Через її життя ми змогли розкрити різноманітні, багатошарові й складні історії.

Перше, із чим асоціюється Лотте — це Баугауз. Її шлях у навчальному закладі був певною мірою революційним. В той час як жінки у школі вивчали художні напрями, скажімо, ткацтво чи кераміку, Лотте стала першою жінкою, яка вступила на факультет архітектури. Тоді ця професія піддавалася переважно патріархальним законам й гендерним упередженням.

Бейсе вивчала архітектуру у третього директора Баугауза Ханнеса Мейера. Через те, що у Мейера та Бейсе зав'язався роман, всього за рік після початку курсу Лотте відрахували зі школи. Не отримавши кваліфікацію, вона почала працювати в архітектурних бюро й, переїжджати з міста до міста, працювала в різних країнах, аж допоки не опинилася у Харкові на початку 1930-х.

Розквіт кар'єри Лотте відбувся в Роттердамі, де в післявоєнний час вона була провідною архітекторкою. Місто було сильно понівечено після бомбардувань — у модерністичної післявоєнної забудови було велике поле для містобудівної діяльності. Лотте працювала в цьому напрямку ще в СРСР, але саме в Нідерландах змогла розкрити свій потенціал повністю. Вона спроєктувала чимало спальних кварталів, а найвизначнішим об'єктом в її кар'єрі став район Пендрехт у Роттердамі.

Навіть у цьому швидкому екскурсі в історію життя Лотте зрозуміло, що в ньому є всі складові для того, щоб бути синопсисом або сценарієм для художнього фільму чи серіалу. В проєкті "Український конструктивізм" ми вирішили сфокусуватися на дуже конкретному відрізку часу, й не розглядати весь її життєвий шлях з Німеччини через Чехію та Україну до Нідерландів. Ми взяли період, коли Лотте перебувала та працювала в Харкові, оскільки він був досить переломним як і в її житті, так і в історії України та СРСР.

Лотте приїхала до Харкова в 1932 році. Вона працювала архітекторкою в "ДІПРОМІСТі" й робила креслення плану для соцміста ХТЗ (Харківського тракторного заводу), також відомого як "Соцмісто Новий Харків".

Про цю місцевість потрібно знати те, що вона дійсно відрізняється від інших модерністичних будівель. Архітектор Павло Альошин, який був керівником бригади розробників проєкта соцміста ХТЗ, пропагував більш чесний принцип до архітектури. Скажімо, якщо робиться кладка з цегли, то має бути видно, що вона з цегли, ніякого тиньку чи оздоблень. З одного боку на проєкт вплинули ідеї раціоналістичної модерністської школи: будівлі соцміста ХТЗ мають багато спільних рис з роботами того ж раціоналіста з Баугауза Ханнеса Мейера. З іншої сторони відчувається вплив ідей Ернста Мая і його строчкової забудови — коли будівлі стоять торцем до вулиць. Цей принцип мав майже політичний підтекст і був ідеєю лівого урбанізму. Архітектори, які тяжіли до більш консервативного крила архітектури, наприклад, соцреалісти, пропагували так звані закриті квартали чи периметральну забудову. Річ у тому, що, коли будівлі стоять строчкою, паралельно одна одній, кожна квартира отримує рівну кількість світла і наскрізного провітрювання. Якщо будівлі так стоять, то між ними утворюються майже однакові зони з рівною кількістю свіжого повітря, сонця та озеленення двору. Це наче втілення рівноправ'я в просторі.

Важливо розуміти, що коли Лотте працювала в "ДІПРОМІСТі" вона не могла бути провідною архітекторкою, оскільки вона навіть не закінчила навчальний заклад. Ба більше, вона працювала в бригаді з більш досвідченими архітекторами та архітекторками, в тому числі з Ніною Манучаровою, яка на той момент вже спроєктувала харківський стадіон "Динамо" и комплекс будівель комуни ФЕД Макаренка. Тому, в Харкові Бейсе отримала важливий досвід, але не могла мати вагомого впливу.

Трохи більше десятиліття потому Лотте почала відбудовувати післявоєнний Роттердам. Як ми вже з’ясували, проєктування району Пендрехт ознаменувало пік кар’єри Стам-Бейсе. Коли мені випала нагода його побачити, я була щиро здивована. Я вийшла з метро і побачила харківський район ХТЗ, в якому колись зростала. Проживаючи в Європі, маючи доступ до інших архітектурних течій та принципів забудови, Лотте продовжила розробляти ті самі ідеї строчкової забудови, з якими зіштовхнулася в Харкові. Масштаби, цегла і навіть та ж кількість поверхів — все має такий вигляд, як і на ХТЗ. Вплив Харкову на її бачення — безперечний.

Сьогодні Лотте Стам-Бейсе — найвідоміша архітекторка Нідерландів. Про неї написано багато книжок, на неї є багато відомостей, архівних справ, їй присвячена експозиція в Het Nieuwe Instituut в Роттердамі, про неї знають всі дослідники. Лотте зробила чималий внесок у розвиток містобудівної сфери, на те крило лівого урбанізму і строчкової забудови. Вона протягом життя продовжувала розвивати ідеї міжвоєнного періоду, стала великою генпланісткою. Той факт, що у нас в країні працювала настільки відома архітекторка, ходила тими ж вулицями, що і ми та стикалася з локальною системою та державою — має чимале значення й допомагає зрозуміти, яке місце архітектура України посідає в Європі та у світі.

Читайте також: В Великобритании установят 55-метровый монумент в честь действующей королевы.