Рак картоплі в Україні: що відбувається і наскільки це небезпечно?

Як нещодавно повідомляв «Главком», у Волинській області на полі одного фермерського господарства ввели карантин через виявлений там рак картоплі. Тема викликала жвавий інтерес читачів, і до редакції почали надходити численні прохання з’ясувати, чим може загрожувати країні захворювання суперпопулярної культури в Україні.

Вирощування картоплі для України, дійсно, є національним захопленням. Картопля перебуває у трійці основних продуктів харчування.

У світі існує близько 14 тис. різних сортів картоплі, з них культивується чотири з половиною тисячі. В Україні вирощується близько 250 сортів, при цьому третину з них вивели вітчизняні фахівці – на даний час селекційною роботою займаються три установи: Інститут картоплярства Національної академії аграрних наук України, Поліська дослідницька станція (с. Федорівка Житомирської області) та Сумський національний аграрний університет.

Про те, наскільки небезпечний рак картоплі, чим корисні вітчизняні сорти з фіолетовою або червоною м'якоттю, а також навіщо картоплі прищеплюють коріння помідорів, «Главкому» розповів директор Інституту картоплярства, кандидат сільськогосподарських наук Микола Фурдига.

«Краще спалити, щоб гриб не потрапив у ґрунт»

На Волині виявлено рак картоплі – факт захворювання з'ясувався, коли один фермер хотів продати свою продукцію до Білорусі. Наскільки небезпечна ця хвороба для самої картоплі та для людини?

Рак картоплі – захворювання, відоме вже кілька сотень років. Якщо у людини досі незрозуміло, чому виникає рак, то у картоплі давно відомо – хворобу викликає гриб Synchytrium endobioticum. Він потрапляє в клітину бульби, розмножується, в результаті з'являється суха тверда маса, яка розміром може бути навіть більшою за саму бульбу.

Для людини така уражена картопля шкідлива?

Абсолютно ні. Зрізав, і все, на якість ще здорової м'якоті бульби це не впливає. Інша річ, що рак картоплі може запросто знищити весь урожай, якщо з ним не боротися. Ось посадили ви картоплю, а 90% чи більше потім доведеться викинути. Точніше, краще – спалити, щоб гриб не потрапив у ґрунт і захворювання не поширювалося.

Як із цим захворюванням боротися?

Та просто висаджувати інші сорти, які стійкі до раку картоплі. У нас, до речі, всі такі. Перш ніж сорт потрапляє до Державного реєстру сортів рослин (тільки після цього його можна культивувати), він обов'язково проходить випробування на стійкість до раку картоплі.

У нас є дослідна ділянка на Закарпатті, там мікрофлора землі дуже сприятлива для Synchytrium endobioticum, і ось на цій ділянці ми проводимо випробування протягом двох років. Якщо картопля не захворіла – ласкаво просимо до реєстру. Заразилася – проводимо селекцію далі.

Як тоді картопля в принципі може заразитися раком?

Тепер це майже неможливо. Хіба що купив посадковий матеріал, а там виявилася заражена бульба... Але знову ж таки – яким чином, якщо вже років тридцять культивуються захищені сорти? Це ще треба постаратися знайти заражену картоплю та її посадити. За радянських часів було кілька невеликих заражених ділянок, у Житомирській, Київській та Кіровоградській областях. Але там хворобу практично вивели – саме методом методичної висадки стійких сортів.

До речі, якщо комусь на думку спаде зробити диверсію – привезти, наприклад, під Київ трохи ґрунту з того регіону Закарпаття та підкинути на город сусіду, все одно буде марно. У нас мікрофлора інша, і гриб Synchytrium endobioticum, що знаходиться в привезеному ґрунті, швидше за все загине. Навіть якщо виживе, дуже ослабне, йому точно не до картоплі буде. Але якщо гриб потрапив у ґрунт від вже зараженої бульби, тоді так. Якщо не вживати заходів, проблема може стати серйозною.

«Найшкідливіші способи приготування – чіпси та картопля фрі»

Враховуючи складну епідеміологічну ситуацію у світі, хотілося б запитати про цілющі властивості картоплі. Відомо, що наприкінці XVIII ст. цей продукт став справжньою панацеєю проти цинги, може, картопля якось і проти коронавірусу може допомогти?

Я так не думаю. Ось за цукрового діабету картопля точно допомагає. Завдяки крохмалю (зміст – понад 17%) вона підтримує баланс цукру в організмі. Щодо боротьби з коронавірусом – тут допомога хіба що опосередкована завдяки зміцненню імунітету за рахунок високого вмісту вітаміну С.

Звучить, напевно, несподівано, але в деяких сортах картоплі вітаміну С міститься, як у болгарському перці (№2 у світі за вмістом цього вітаміну після шипшини) та капусті броколі. Зокрема, наш інститут вивів два сорти подібної картоплі, для дієтичного харчування та підвищення імунітету – це «Солоха», з синьо-фіолетовим кольором м'якоті, та «Хортиця» – з червоним.

Для чого це потрібно – такі незвичайні кольори, який у цьому практичний зміст? Як, до речі, вдалося досягти таких фарб?

Це завдяки деяким диким видам картоплі, яким притаманний подібний колір м'якоті. Вони ростуть у Чилі, Перу, Болівії, їх у їжу не вживають – це фактично бур'ян. Але ці види дуже стійкі до шкідників, хвороб. Ми використовували їхні гени в процесі селекції для підвищення імунітету, стійкості (наш інститут, до речі, є власником генетичного банку картоплі, що налічує 3016 різних зразків), от і з'явилися такі кольори.

Це генна модифікація?

Ні, все в нашому інституті створювалося та створюється завдяки класичним методам селекції, схрещуванню різних сортів.

Повертаючись до вітаміну С: перець і капусту для більшої користі ми їмо сирими, а сира картопля – це на любителя. Але при термічній обробці вітаміни руйнуються.

Звісно. Але щонайменше 50% залишається. У будь-якому випадку хороша альтернатива у міжсезоння, коли дефіцит свіжих овочів. До речі, в інших вуглеводних продуктах – кашах, хлібі, макаронах, вітаміну С немає.

Найкорисніша картопля – печена та варена, у «мундирі». Під шкіркою знаходиться шар коренеплоду, який формується в результаті фотосинтезу, але в процесі очищення ця корисна частина викидається. А найшкідливіші способи приготування – чіпси та картопля фрі, там зазвичай трансжири використовуються при приготуванні, калорій та вуглеводів як мінімум у два-три рази більше, ніж за інших способів приготування.

А які ваші особисті уподобання?

Кулінарні?

Так.

Варена в мундирі, і щоб з оселедцем.

«Проблема – 90% урожаю припадає на присадибні ділянки»

Існує думка: якщо картопля молода, то її можна їсти зі шкіркою. Але якщо картопля стара, то шкірку треба обов'язково зрізати – мовляв, вона стає отруйною.

Ні, це не так. Так, шкірка з часом може набути гіркого присмаку, але це не означає, що вона отруйна.

Адепти роздільного харчування говорять, що якщо вживати картоплю з м'ясом (особливо якщо смажене, та з пюре), то це теж дуже шкідливо для організму. Мовляв, ці продукти абсолютно несумісні.

Звісно, шкідливо! (Сміється). Є величезний ризик погладшати. Якщо їсти багато картоплі, навіть без нічого, теж можна погладшати – при готуванні крохмаль переходить у форму, яка легко засвоюється, вона в організмі розщеплюється до глюкози та швидко всмоктується у кров. Це сприяє підвищенню ваги. Все добре в міру. У середні віки, наприклад, була витончена кара – засудженого, зазвичай дуже високопоставленого і родовитого, годували тільки м'ясом, і він у результаті помирав у страшних муках – відмовляли шлунок та кишківник.

Іноді буває, чистиш картоплю, а під шкіркою сірі або темні плями. Говорять, це від нітратів. Правда?

Ні, це просто ураження судинної системи картоплі, різні можуть бути причини. Наприклад, механічні. До речі, коли очищена картопля лежить якийсь час на повітрі, вона теж темніє. А нітрати візуально визначити не можна – лише лабораторним методом.

Які найпродуктивніші сорти картоплі?

Найвищі врожайні українські сорти – «Княгиня» та «Містерія», вони дають до 100 тонн з гектара. Але, на жаль, середня врожайність коливається на рівні 16–20 тонн. А в Європі, наприклад, цей показник становить 40–50 тонн.

Чому так?

В Україні щорічно виробляється плюс-мінус 20 млн тонн картоплі (загальна площа під цією культурою – близько 1,4 млн га). Але проблема в тому, що 90% урожаю припадає на присадибні ділянки, на селян, дачників. Вони, як правило, один сорт посадили і його весь час використовують (викопали, відібрали посадкову картоплю, наступного року знову посадили). А промислове виробництво, фермерські господарства, де використовуються нові високопродуктивні сорти, сучасні технології та добрива, – лише 10%. Ось у результаті і виходить така низька середня врожайність.

Загалом у нас це вже в менталітеті. Традиція – на 1 травня одні садять картоплю, а інші їдять шашлики. Але тенденція поступово змінюється, люди починають усвідомлювати: якщо порахувати, скільки вони витрачають праці та часу на посадку–обробку–збирання картоплі, то простіше і дешевше таки купити на зиму кілька мішків і не морочити собі голови. Я вважаю, що всім мають займатися професіонали, зокрема й вирощуванням картоплі.

«Кореневу систему помідора ми іноді прищеплюємо до картоплі»

Чому в українських супермаркетах стільки імпортної картоплі? З Єгипту, ще звідкілясь… Це при наших знаменитих на весь світ чорноземах.

Кон'юнктура ринку. Де дешевше – звідти і везуть. У міжсезоння всі хочуть їсти нормальну картоплю. А у нас, як я вже казав, – практично вся вона вирощена у присадибному господарстві, немає нормальних професійних сховищ. Ось і купуємо в Азербайджані, Єгипті, Алжирі, Ізраїлі.

Слід зазначити, що чорнозем – це не найкращий ґрунт для картоплі. Ось пройшов дощ, а потім довго нема вологи – і все. Бульби виходять як у броні, не ростуть. Так що краще піщані ґрунти.

У багатьох українських супермаркетах продають миту картоплю. Наскільки це правильно, адже у процесі миття швидше за все руйнується верхній захисний шар бульб?

У цьому жодного негативу немає – це ж не фрукти, які після миття можуть почати псуватися. Тим паче існує не тільки мокре миття, а й сухе – спеціальними щітками обробляють. Просто покращується зовнішній вигляд, щоб краще продавалася. А якщо в супермаркетах продають картоплю з налиплими грудками землі – це просто для економії.

Чи можна якимось чином використати ягоди картоплі, хоч, як відомо, вони й отруйні? Адже отрута в якихось кількостях теж приносить користь.

Ягоди картоплі, точніше – насіння, що міститься в них, використовується тільки в процесі селекції.

А якщо є бажання виростити картоплю за допомогою насіння, а не бульб, вийде?

Звісно, це можливо. Висіюєте насіння, виходить розсада (ну це точно так, коли вирощують помідори). Висаджуєте у травні в землю, доглядаєте, наприкінці літа буде маленька бульбочка. Наступного року висаджуєте її вже як завжди. Але найпростіше вирощувати традиційним методом.

У Володимира Войновича у романі «Життя та надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» один ентузіаст намагається вивести гібрид з плодами помідора та бульбами картоплі. Це, в принципі, можливо? Адже і те, й інше – пасльонові.

Це рожева мрія будь-якого селекціонера – щоб згори помідори, а внизу картопля! Ми так далеко не заходили. Так, іноді використовуємо кореневу систему помідора, прищеплюємо її до картоплі (як живці одного сорту яблуні до іншої), щоб квіти були кращими і ягоди більшими. Але це з науковою метою – щоб насіння було здоровішим.

«Колорадський жук їстиме наш сорт лише від повної безвиході»

Скільки часу та коштів потрібно для створення нового сорту картоплі?

Часу – від восьми до 12 років. Як правило, паралельно ведеться робота над створенням кількох сортів. Вартість створення одного – до 2 млн грн.

Які в Україні найпопулярніші сорти картоплі?

У приватному секторі – це «Слов'янка», нашої розробки, «Беллароза» (німецький сорт) та «Невський», виведений ще за радянських часів. У фермерів популярні сорти «Мирослава» та «Скарбниця» (Україна), «Рів'єра», «Коломба» та «Торнадо» (Голландія), «Гранада» та «Беллароза» (Німеччина).

Ага, тобто 90% тих, хто вирощує картоплю, використовують в основному три сорти. В Україні ж понад сто своїх сортів, навіщо створювати нові?

Ви ж коли приходите до супермаркету, бачите, який достаток товарів у кожній категорії продуктів? Так і з картоплею – має бути великий вибір. Знову ж таки, сорти виводяться для вирощування на певній території – полісся, лісостеп, степ. У різних сортів різна врожайність, опірність захворюванням тощо.

Ось зараз працюємо над створенням спеціальної картоплі для чіпсів. Вона довга і невеликого діаметра, ніжна шкірка (щоб її не чистити), у кущі – до 25 бульб.

Ви ж казали, що чіпси – це найшкідливіше, що може бути з картоплі.

Ну що вдієш… Попит на чіпси все одно величезний, особливо серед молоді. Якщо не ми, хтось інший зробить.

Назву вже придумали?

Ні, коли створимо, зберемося всім колективом і влаштуємо мозковий штурм.

Якщо говорити про картоплю фрі – український McDonald’s сировину для її приготування закуповує у Польщі, наші сорти не годяться. Ви якось можете цьому зарадити?

Так, як я казав, у нас паралельно ведеться робота зі створення кількох сортів. Працюємо над цим. І ще зараз розробляємо дрібну «картоплю-бебі» для запікання в мікрохвильовій печі.

Питання, можна сказати, актуальне понад пів століття. Чи можна вивести такий сорт, щоб його не їв колорадський жук?

Як казав відомий вчений з Білорусі Петро Альсмік (він керував селекцією картоплі з 1935 до 1992 року), створити сорт, стійкий для колорадського жука, – це все одно, що створити вівцю, стійку для вовка.

Хоча вже є сорти картоплі, більш-менш стійкі. Наприклад, наш сорт «Щедрик» – у його генеалогії п'ять диких видів картоплі. З пасльонових колорадський жук найбільше любить баклажани. Потім ідуть помідори, картопля, в останню чергу – перець, коли вже нічого не залишилося. Так ось, жук буде їсти «Щедрик» від повної безвиході, коли вже навіть перцю не лишилося.

Андрій Кузьмін, «Главком»