У шотландському місті Глазго закінчився кліматичний саміт Conference of the Parties 26 (COP26). Він тривав майже два тижні – з 1 по 12 листопада.
За його підсумками представники майже 200 країн підписали важливу угоду – так званий Кліматичний пакт.
Що потрібно знати про конференцію ООН з питань зміни клімату COP26, чому її проведення важливе і яких результатів вдалося досягти – читайте у матеріалі.
Що таке COP
Conference of Parties – це скорочення від Конференція сторін. Так називають зустріч на найвищому рівні, де представники 197 країн обговорюють зміни клімату і намагаються домовитися, що необхідно зробити, щоб не допустити глобальної катастрофи.
Саміт відбувається в межах конвенції ООН про зміну клімату. Це міжнародний договір, підписаний майже 30 років тому всіма країнами та територіями земної кулі (практично без винятків). Він спрямований на обмеження впливу людини на клімат.
COP26 став 26-м самітом з березня 1994 року. Саме тоді цей договір набув чинності.
Головні домовленості
Під час кліматичного саміту COP26 понад 40 країн погодилися відмовитися від використання вугілля. Серед них Канада, Польща, Україна та В’єтнам, які поступово припинятимуть його використання для виробництва електроенергії.
Багатші та більші країни зроблять це у 2030-х роках, а менші країни – у 2040-х. Зокрема, Україна пообіцяла припинити використовувати вугілля в енергетиці до 2035 року.
Крім того, ці країни зобов’язалися відмовитися від будівництва нових вугільних електростанцій та інвестицій у цю галузь.
Ще одним досягненням стала так звана лісова угода, яку підписали 114 країн. Вони зобов’язалися зупинити вирубку лісів до 2030 року.
103 країни, серед яких і Україна, підписали глобальну угоду, згідно з якою повинні скоротити викиди метану в атмосферу на 30%.
Ще понад 30 країн світу в межах кліматичної конференції COP26 домовились до 2040 року повністю відмовитись від продажу транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння. Угоду підтримали Велика Британія, Канада, Чилі, Хорватія, Нідерланди, Польща, Словенія, Мексика, Туреччина.
Шість автовиробників, серед яких BYD, Ford, General Motors, Jaguar Land Rover, Mercedes-Benz та Volvo, підписали декларацію про те, що вони до 2040 року відмовляться від випуску автомобілів із бензиновими двигунами.
Кліматичний пакт
Крім низки вищезазначених угод, майже 200 учасників саміту COP26 підписали Кліматичний пакт. Згідно з документом, країни-підписанти зобов’язалися вже з 2022 року активніше скорочувати викиди парникових газів.
Крім того, розвинені країни до 2025 року повинні щонайменше подвоїти свій колективний внесок у фінансування адаптації щодо зміни клімату країн, які розвиваються. Але мінусом є те, що конкретного механізму компенсації збитків біднішим країнам у пакті не прописали.
Натомість у документі вперше згадали необхідність розв’язання проблеми вугілля і викопного палива, оскільки саме вони призводять до більшості викидів парникових газів.
Але через небажання Індії й Китаю відразу відмовлятися від використання вугілля (а саме ці країни його використовують найбільше), замість поетапної відмови від вугілля у документі вказали поступове скорочення його використання.
Загалом Кліматичний пакт покликаний обмежити підвищення температури до 1,5°C. Генсек ООН Антоніу Гутерреш підписання пакту назвав важливим кроком, але він заявив, що цього недостатньо.
Результатом COP26, за його словами, став компроміс, який відображає інтереси, протиріччя та стан політичної волі у сучасному світі.
Як оцінюють домовленості світові лідери
Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон досить оптимістично оцінив підсумки кліматичного саміту в Глазго.
Він подякував за проведення COP26, але визнав, що розчарований діями з боку окремих країн. Зокрема, це стосується того, що деякі з них домовилися поступово скорочувати використання вугілля, а не відмовлятися від нього повністю.
Хоча і цей крок Джонсон вважає фантастичним досягненням. На його думку, Кліматичний пакт змінює правила гри і стає похоронним дзвоном для вугільної енергетики.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що конференція COP26 у Глазго стала важливим етапом у боротьбі з кліматичними змінами. Але її результати не є достатніми для обмеження глобального потепління до 1,5°C.
Вона переконана: якщо довгострокові зобов’язання вдасться виконати, то це утримає глобальне потепління на позначці нижче 2°C.
Президент США Джо Байден заявив, що під час саміту в Глазго вдалося досягнути історичного прогресу в боротьбі з глобальним потеплінням. Крім того, він звернув увагу на відсутність лідерів Китаю й Росії на конференції, і назвав це великою помилкою.
Західні ЗМІ підсумовують, що такі зустрічі, як COP26, не єдине місце для боротьби зі зміною клімату. Але вони – один з небагатьох випадків, коли кожна країна опиняється в центрі уваги і де учасники переговорів можуть зустрітися віч-на-віч.
Все ж таки процес боротьби зі зміною клімату триває, хоча й повільно. Тому для того, щоб хоча б трохи змінити ситуацію, потрібно виконувати досягнуті зобов’язання.
Загалом же як політики, так і екоактивісти після завершення кліматичного саміту в Глазго зійшлися на думці, що ключові домовленості, які могли б допомогти уникнути катастрофи, були ухвалені не на цій конференції. Вони ще попереду.