Справа вагнерівців: ТСК Ради не змогла встановити, хто вирішив відкласти спецоперацію в 2020 році

Створена у Верховній Раді Тимчасова слідча комісія не змогла встановити, хто з українських посадовців ініціював відтермінування спецоперації із затримання бойовиків Приватної військової компанії (ПВК) Вагнера.

Про це заявила сьогодні на брифінгу очільниця ТСК щодо справи вагнерівців Мар’яна Безугла (нардеп від Слуги народу). Вона представила проміжний звіт ТСК, ключові положення якого наводять Факти ICTV.

Про відтермінування спецоперації

За словами депутатки, слідча комісія не виявила будь-якої документально оформленої вказівки про відтермінування операції з боку посадових осіб.

Відтак, не встановлено, хто з посадовців міг дати таку вказівку.

– Наявні дані дають змогу зробити опосередковані висновки, що відбулося відтермінування активного заходу (спецоперації із затримання вагнерівців, – Ред.) з 25 липня на 30 липня 2020 року. ТСК не вдалося достеменно встановити, хто і на якому рівні в Україні прийняв рішення про відтермінування, – зазначила Безугла.

Вона уточнила, що комісія не знайшла підтвердження, що розпорядження відкласти спецоперацію дав особисто президент Володимир Зеленський.

– ТСК також не знайшла підтвердження того, що президент України (Володимир Зеленський – Ред.) давав особисті розпорядження керівництву Головного управління розвідки Міноборони відтермінувати активний захід, – заявила вона.

Крім того, ТСК не знайшла підтвердження, що операцію відтермінували голова Офісу президента Андрій Єрмак чи вже колишній міністр оборони України Андрій Таран, оскільки вони не мають відповідних повноважень.

Про витік інформації

Слідча комісія Верховної Ради також не знайшла підтвердження витоку інформації про спецоперацію із затримання вагнерівців з української сторони.

– ТСК не знайшла підтвердження, що відбувся витік інформації з української сторони стосовно першого розвідувального та другого активного заходів на будь-якому з їхніх етапів. Зокрема, жодна заслухана ТСК особа не зазначила, що знає про факт подібного витоку, – розповіла Безугла на брифінгу.

Як встановила ТСК, всі матеріали, які з’явилися в інтернеті щодо спецоперації, були датовані, починаючи з 13 липня 2020 року. Вони походили з СБУ та Офісу генпрокурора. Водночас документів розвідки в публічному доступі не виявлено.
Комісія також встановила, що президент України Володимир Зеленський розмовляв про найманців ЧВК Вагнера з Олександром Лукашенком уже після їхнього затримання під Мінськом.

ТСК не змогла з’ясувати, чи координувалися між собою спецслужби Росії та Білорусі в той період.

– Проте… ТСК вважає, що затримання 33 найманців було очікуваним наслідком роботи білоруської спецслужби в умовах посиленого контрозвідувального режиму напередодні президентських виборів, – зазначається в звіті.

Безугла додала, що в РФ та Білорусі могли знати про окремі процеси спецоперації. За її словами, один із 33 найманців розповів про “вербування” ФСБ РФ у травні 2020 року.

Як наголосила Безугла, після затримання бойовиків Вагнера Росія розпочала інформаційну спецоперацію проти України, щоб подати роботу українських спецслужб та органів влади у негативному світлі, викликавши внутрішню дестабілізацію та недовіру до влади.

Про що ще йдеться в звіті?

Мар’яна Безугла на брифінгу повідомила, що ТСК вивчала інформацію з відкритих джерел, а також матеріали від незалежних розслідувачів Bellingcat, отримала доступ до таємної інформації.

За даними комісії, українська розвідка проводила з 2018-го по липень 2020 років заходи зі встановлення російських найманців, які воювали на Донбасі. Було ідентифіковано 396 осіб, які становили оперативний інтерес.

Вже після завершення збору даних, на одній із оперативних нарад між Службою безпеки та Головним управлінням розвідки Міноборони було вирішено провести операцію із затримання вагнерівців: 33 осіб хотіли виманити з РФ для подальшого затримання. Найманців вербували начебто на роботу до Венесуели.

Було відпрацьовано кілька сценаріїв проведення спецоперації: виманювання вагнерівців до Стамбула (Туреччина) або до Мінська (Білорусь) із подальшим затриманням, а також посадка літака в Україні, зокрема примусова (наприклад, під приводом, що одному з пасажирів стало зле чи виникла загроза теракту).

Як зазначається в звіті ТСК, активна фаза операції почалася наприкінці червня 2020 року.

– ТСК виявила, що п’ятий президент України (Петро Порошенко, – Ред.) не міг санкціонувати проведення цього активного заходу, оскільки він був розпочатий наприкінці червня 2020 року, – сказано в звіті.

В ТСК наполягають, що спецоперація проводилася лише силами українських розвідувальних та контррозвідувальних органів. А спецслужби США, Туреччини, Великої Британії, Ізраїлю не залучалися.