Людей використовують як іграшки: навіщо Лукашенку і Путіну криза на кордоні

Міграційна криза на польсько-білоруському кордоні – перший за останні кількадесят років випадок подібного явища у Євросоюзі. Вперше за понад 20 років країна-член НАТО мобілізує свою армію в Європі.

До цього всю другу половину літа щось подібне коїлося на білорусько-литовському кордоні. Державна авіакомпанія Білорусі звозить до кордонів ЄС мігрантів, які бажають покинути свої країни з різних причин.

Білорусь обіцяє мігрантам простий маршрут, і ті користуються можливістю, не здогадуючись, що стають частиною великої політичної гри. Литва першою впустила велику партію мігрантів, потім змушена була закрити кордони.

Показово, що мігранти не розуміють, де вони опинилися. Навіть перед поліцейським кордоном Польщі скандують назву країни, куди хочуть потрапити.

Польща впускати мігрантів відмовляється саме через це, фактично, потік – штучний, створений з метою дестабілізувати країну.

Коли ми заїжджали до Польщі, нам вдалося відчути всю напругу на собі. Щойно спрацював роумінг, мені на телефон надійшла СМС-розсилка від польського мобільного оператора. Чесно кажучи, текст шокує.

– Польський кордон закрито. Білоруська влада вам бреше. Повертайтеся до Мінська. Не беріть жодні таблетки від білоруських солдатів.

Про таблетки виглядає особливо страхітливо. Так Європа мене ще не зустрічала.

Взагалі, що ближче до східного кордону, то більше на автошляхах поліцейських автівок і армійських траків, наповнених солдатами. Вони йдуть потужними колонами.

На самому кордоні стоять блокпости поліції та армії. Поляки створили 5-кілометрову смугу вздовж кордону, де запровадили режим надзвичайної ситуації. Журналістів туди не пускають. Місцевим дозволяють проїжджати, але автомобілі ретельно перевіряють, бо мігрантів ловили навіть у каретах швидкої допомоги.

Мігрантів тим часом більшає у нейтральній смузі між двома країнами. Білоруські прикордонники і силовики дають їм сяку-таку їжу, медикаменти, трохи дров, але ще більше – засобів для розрізання колючого дроту, які ті застосовують, щоб прориватися через польський кордон.

Kolejne próby forsowania granicy przez migrantów w rejonie Kuźnicy. pic.twitter.com/0Qv2K1RVcz

— Ministerstwo Obrony Narodowej ???????? (@MON_GOV_PL) November 8, 2021

Білоруські силовики допомагають їм у цих провокаціях – сліплять вночі польських поліцейських лазером і стробоскопами, супроводжують мігрантів снайперами.

Projekcja siły ze strony Białorusinów. Niektórzy z żołnierzy specjalnie dają się nagrywać z karabinami snajperskimi i granatnikami. pic.twitter.com/L9EIbNVACt

— Ministerstwo Obrony Narodowej ???????? (@MON_GOV_PL) November 10, 2021

Nieopodal ok.100-os.grupa migrantów oczekiwała na możliwość nielegalnego przekroczenia granicy. Białorusini wyposażyli cudzoziemców w gaz łzawiący, który został użyty w kierunku polskich służb. Tej oraz kolejnym próbom nielegalnego przekroczenia gr. ????????????????zapobiegliśmy pic.twitter.com/aUq2WLbv0T

— Straż Graniczna (@Straz_Graniczna) November 13, 2021

Врешті-решт Польща закриває КПП Кузниця на кордоні та блокує його. Під загрозою – закриття кордону з Білоруссю загалом. На дорогах Підляського воєводства майже немає фур – усі вони йдуть через Литву. А дороги, де була купа транзитного транспорту, пусті як ніколи. Такими стосунки між країнами досі не були.

Біля постів поліції ми зустрічаємо колег з Австрії. З Ларисою Екхардт обговорюємо, чому журналістів не пускають. Очевидно, саме для того, щоб вони не зняли вигідну для Білорусі картинку – як “злі поляки”  не пускають нещасних людей. Саме це і є метою Лукашенка, вважає моя колега.

– Це нагадує інші ситуації, коли Лукашенко намагався використати людей заради своїх політичних амбіцій. Наприклад, як це було з Крістіною Тимановською, спортсменкою, яка була відкликана з Токіо і не повернулася до Білорусі, а прилетіла до Відня просити притулку.

І ми саме це бачимо на кордоні зараз, коли тисячі мігрантів використовуються лише для того, щоб тиснути на Євросоюз! Їх використовують, наче іграшки, – каже моя колега.

Але чому саме міграційна тема? Екхардт вважає, що це одна зі слабкостей Європейського Союзу. Тут досі немає єдиної думки про те, що робити з біженцями. До того ж, це етичне питання, навколо нього завжди багато болючих аспектів, які розчулюють людей і тиснуть на політиків.

– Питання міграції дуже чутливе в Європі, тому що досі немає жодних єдиних стандартів щодо поводження з міграцією у європейській політиці. Це вдало використовується Лукашенком, тому що він знає, що це дуже болюче питання, контроверсійне навіть серед самих європейців, тому він використовує цю нестабільність, щоб плодити ще більше нестабільності, – каже Екхардт.

Однак навіщо Лукашенку стільки нестабільності в Євросоюзі, якщо він і так – поза європейським контекстом? Сам він не визнаний Євросоюзом як президент Білорусі, а проти країни готуються запровадити п’ятий пакет санкцій. Саме це і спонукає Лукашенка до тих дій, до яких він і вдався, розповідає нам український посол у Польщі Андрій Дещиця.

– Посадити за стіл переговорів з Лукашенком лідерів Польщі чи лідерів Європейського Союзу. Вони не визнають Лукашенка як президента, але якщо вони хочуть врегулювати ситуацію на кордоні без застосування сили і вирішити це, вони змушені будуть вести переговори з Лукашенком, визнаючи його як лідера держави, – каже посол.

Він стверджує – Польща поки що допомоги не просила ні в кого, намагається триматися сама. Але з іншими країнами, зокрема з Україною, консультувалася.

– Польща проводить консультації зі своїми партнерами, сусідами, і обмінюється інформацією про ситуацію, яка склалася на польсько-білоруському кордоні. Поки що вона, наскільки я знаю, не зверталася по додаткову допомогу, – каже посол.

Але не тільки в цьому справа, вважає незалежний білоруський оглядач Ігор Кулей. Такі дії Білорусі – пряма помста Литві та Польщі за системну підтримку білоруської опозиції та активну роботу з незалежними білоруськими медіа та громадськими організаціями.

– Ми повинні чітко розуміти, що потік мігрантів організований білоруським режимом, владою, і він прямує туди, куди захоче Лукашенко, і він був спрямований на Польщу для помсти за позицію Варшави, дуже жорстку позицію щодо Мінська, – каже аналітик.

Фактично, це пряма активність проти режиму Лукашенка. Він це розуміє, і атакує тих, хто для нього – вороги. Але, на його думку, європейці назустріч вимогам Лукашенка не підуть. Занадто великі ставки.

– Він вважає, що натиснувши на них міграційною кризою, зможе послабити санкції, які готуються в ЄС, може й виторгувати ще щось. Це розрахунок Олександра Лукашенка. Олександр Лукашенко не досягне жодних поступок з боку Євросоюзу.

Тому що тут є чітке розуміння, що те, що робить Лукашенко, посадка літака з Протасевичем, міграційна криза – це акти тероризму. З терористами ЄС не хоче розмовляти, не хоче торгуватися, – впевнений аналітик.

Та не в одному Лукашенку справа. Кулей вважає, що за кризою стоїть і Володимир Путін. Чи вигідна Путіну ця криза? Можливо, адже, фактично, він єдиний, хто може вплинути на Лукашенка безпосередньо. І він цим користується.

–  Йому лестить, що йому дзвонить Меркель кілька разів на день і просить: “Ну Володимире, ну вирішите це питання з Олександром Лукашенком, ви ж можете на нього вплинути”.

Звісно ж, він може! Адже він сам підсанкційний політик, і, чесно кажучи, між Олександром Лукашенком та Володимиром Путіним не особливо помітна різниця, як між політиками. І тепер Путін через незговірливого маленького диктатора у центрі Європи знову входить у велику політику, – розмірковує Кулей.

Аналогічної думки дотримується польський експерт-міжнародник Пйотр Косцінський.

–  Він хоче, щоб наш президент, наш прем’єр, уряд, щоб ми сказали – білоруський напрямок нас не цікавить, хай він робить там все, що для нього важливо! Для Путіна це також вигідна ситуація, коли у нас у Польщі та в ЄС є внутрішні проблеми… І без Путіна тут нічого не було б на нашому кордоні…

Але що робити? Скоро холоди, і нескінченне протистояння на кордоні – неможливе. Уряд ЄС почав запроваджувати санкції проти авіакомпаній, які возили мігрантів. Зокрема, Белавіа і Turkish Airlines. Лунали заяви, що під санкції може потрапити і російський Аерофлот.

І, о диво! – потік мігрантів до Мінська швидко почав зменшуватись. Ба більше – наразі ЄС веде перемовини з кількома країнами походження мігрантів (наприклад, Іраком), щоб вони забрали своїх громадян назад.

Але чи могли б пустити мігрантів поляки або німці? Місто Мюнхен готове прийняти якусь частину з них, але Польща – не хоче їх пропускати. По-перше, це означає піддатися на шантаж Лукашенка. А по-друге, розмірковує Пйотр Косцінський, їх занадто багато.

– 1 тис. на день, 7 тис. на тиждень, то маємо пускати всіх? Скільки? 1, 5, 7, 10, чи 100 тисяч?! Ми будемо приймати мігрантів, у нього буде позитивний фінансовий результат, у нас будуть проблеми, а у нього все буде гаразд?! – каже експерт.

Що цікаво, потік мігрантів, який раніше був спрямований на Литву, а тепер на Польщу – може бути скерований і до України.

– Є така небезпека, що цих мігрантів на білорусько-польському кордоні Путін захоче перевести на українсько-польський кордон, – вважає Пйотр Косцінський.

Втім, така вірогідність невисока. Адже якщо стоїть питання про шантаж саме ЄС, в українській участі вже нема потреби. Крім того, Білорусь залишається потужним торгівельним партнером України, зокрема, в постачанні пального і енергетиці.

За умов перекриття транзиту з ЄС або введення нових санкцій, гроші українських споживачів пального Лукашенко навряд чи захоче втрачати. Як не дивно, тісний економічний зв’язок між двома країнами може стати стримувальним фактором навіть для ексцентричного диктатора.