Є три сценарії: чим може закінчитися міграційна криза і чи загрожує вона Україні

Ситуація з мігрантами на польсько-білоруському кордоні сколихнула не лише Польщу, а й весь Європейський Союз. Країни побоюються повторення міграційної кризи 2015 року.

Це була справжня гуманітарна катастрофа, викликана масовим напливом мігрантів до Європи з охоплених війнами країн Африки і Близького Сходу.

Хоча європейські лідери переконані, що теперішня міграційна криза є штучно створеною самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Але проблема від того меншою не стає.

Україна має з Білоруссю 1084 км спільного кордону, тому теж занепокоєна тим, що відбувається. Тема мігрантів стала навіть однією з головних, які були винесені на обоговорення Ради національної безпеки і оборони 10 листопада.

Чи може міграційна криза торкнутися України, як ми готуємося до різних сценаріїв розвитку подій і чи пов’язане нарощування російських військ біля українського кордону з ситуацією з мігрантами – читайте у матеріалі.

З чого усе почалося

8 листопада колона мігрантів з країн Близького Сходу і Африки (більшість з них є вихідцями з Іраку та Сирії) попрямувала з боку Білорусі до прикордонного переходу з Польщею Брузги – Кузниця. Їх супроводжували білоруські силовики.

Мігранти намагалися прорвати кордон, після чого польська влада привела у готовність війська територіальної оборони. 9 листопада Польща взагалі перекрила вантажний та пасажирський рух в обох напрямках на прикордонному переході в Кузниці.

Пізніше польські ЗМІ з посиланням на прикордонників повідомили, що дві великі групи мігрантів таки потрапили на територію Польщі з Білорусі. Частину людей встигли повернути до лінії кордону, решту шукають.

За інформацією польських служб, мігранти отримують їжу від білорусів та постійно перебувають під їхнім наглядом. Живуть охочі потрапити до Польщі вздовж кордону в наметах. Увечері, щоб зігрітися, розпалюють багаття.

На кордоні з боку Білорусі в наметових містечках нині перебувають щонайменше 3 тис. мігрантів. Серед них є багато жінок і дітей.

Ситуація ускладнилася тим, що мігрантам на кордоні бракує їжі, води, у наметових містечках антисанітарія, а через мінусову температуру вночі деяких людей навіть знаходять з переохолодженнями.

Позиція Білорусі й західних країн

Ще наприкінці травня самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко попередив ЄС, що його країна більше не перешкоджатиме в’їзду мігрантів до Європи. Таку заяву він зробив у відповідь на посилення західних санкцій щодо Мінська.

Певним чином вона і стала підставою вважати, що самопроголошений президент Білорусі штучно створив міграційну кризу, оскільки йому, м’яко кажучи, не подобається, що ЄС підримує лідера білоруської опозиції Світлану Тихановську і право білорусів на чесні вибори.

2 вересня президент Польщі Анджей Дуда запровадив надзвичайний стан на кордоні з Білоруссю через велику кількість мігрантів на польсько-білоруському кордоні.

2 жовтня сейм Польщі погодився продовжити надзвичайний стан на 60 днів у прикордонних районах на тлі міграційної кризи.

Після загострення ситуації 8 листопада прикордонний комітет Білорусі звинуватив Польщу в психологічному тиску на нелегалів через залучення авіації та застосування сльозогінного газу.

Нібито мігранти до цього поводилися спокійно, але у відповідь на застосування спеціальних засобів “перейшли до більш рішучих дій”. На такий крок розпачу біженців спонукали начебто байдужість і “нелюдське ставлення польської влади”.

Міністерство національної оборони Польщі відразу спростувало таку позицію Білорусі, оприлюднивши відео, на якому видно, як група мігрантів провокує польських прикордонників і кидає в їхній бік пляшки та гілки.

Z takimi sytuacjami codziennie mierzą się polscy żołnierze i funkcjonariusze Straży Granicznej. Grupa migrantów – młodych mężczyzn – w obecności co najmniej jednego Białorusina zaatakowała dziś nasze posterunki. pic.twitter.com/lNjA7zamIr

— Ministerstwo Obrony Narodowej ???????? (@MON_GOV_PL) November 7, 2021

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна стала ціллю гібридної атаки, якою керує КДБ Білорусі. За його словами, Лукашенко брутально використовує мігрантів з Близького Сходу, щоб дестабілізувати ситуацію в Польщі та Європі.

На думку Дуди, це є результатом послідовної та запланованої політики режиму Лукашенка, який не зупинився перед фальсифікацією результатів виборів у Білорусі, репресіями громадян, ув’язненням тисяч представників опозиції, очевидним порушенням прав людини.

Тим часом у Литві та Латвії розпочалося будівництво паркану на кордоні з Білоруссю для запобігання потоку нелегальних мігрантів із цієї країни.

Вони звинуватили владу Білорусі у використанні нелегальних мігрантів як гібридної зброї проти Євросоюзу та створенні міграційної кризи.

Естонія вже готується зміцнити кордон через кризу з мігрантами, яких намагається експортувати Білорусь. Країна не межує з Білоруссю, але бачить загрозу, що мігранти можуть проникнути через територію Росії.

НАТО також засудило Білорусь за штучно створену міграційну кризу. У Північноатлантичному альянсі заявили, що такі дії ставлять під загрозу життя вразливих людей, і пообіцяли зберігати пильність щодо ризику подальшої ескалації та провокацій.

Нові санкції ЄС

Рада ЄС розширила список критеріїв, за якими можуть запроваджуватися санкції щодо Білорусі. До них додали інструменталізацію мігрантів.

Тепер Євросоюз зможе запроваджувати санкції щодо фізичних і юридичних осіб, які організовують чи допомагають діяльності режиму Лукашенка у сприянні незаконному перетину зовнішніх кордонів ЄС.

Наступним кроком стане ухвалення ще одного пакету обмежень проти режиму Олександра Лукашенка. Очікується, що до списку потраплять авіакомпанії, турфірми та чиновники, причетні до перевезення мігрантів до кордонів Білорусі з Польщею, Литвою та Латвією, які є членами ЄС і Шенгенської зони.

Речниця Білого дому Джен Псакі повідомила, що США співпрацюють із Євросоюзом у підготовці санкційного пакету проти Білорусі у зв’язку з міграційною кризою на білорусько-польському кордоні.

Також Штати закликають Росію вплинути на Білорусь для врегулювання ситуації.

Як до можливих загроз готується Україна

Кінцевою метою для мігрантів є Німеччина. Польщу вони хочуть використати лише як засіб потрапити до ЄС. Але у цій ситуації Україна готується до будь-яких сценаріїв.

Так, очільник МВС Денис Монастирський заявив, що кордон України з Білоруссю додатково захищатимуть 8,5 тис. військовослужбовців.

За його словами, це потужне угруповання налічуватиме 3 тис. військослужбовців Державної прикордонної служби, 3,5 тис. – Національної гвардії та 2 тис. – Нацполіції.

Чергуватиме також авіація МВС, зокрема 15 вертольотів, які забезпечать мобільність і, за необхідності, перекидатимуть наші сили на кордон.

За словами Дениса Монастирського, у низці областей України, які межують з Білоруссю, також можуть запровадити надзвичайний стан, якщо ситуація на кордоні загостриться.

Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський

Крім того, протягом найближчого часу до охорони безпеки на кордоні залучать підрозділи територіальної оборони у прикордонних областях, щоб провести навчання щодо взаємодії цих підрозділів і бути готовими до будь-яких можливих сценаріїв у разі потрапляння незаконних мігрантів.

Загалом очільник МВС заспокоїв, що прямої загрози для міграційної кризи на кордоні України немає. Але ми готові до будь-яких сценаріїв.

Зі свого боку секретар РНБО Олексій Данілов переконаний, що міграційна криза на польсько-білоруському кордоні є черговою російською спецоперацією. На його думку, вона проводиться з метою розхитування ситуації в Європі та на нашому кордоні.

Політичний консультант, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі Фактам ICTV говорить: якщо розглядати загрози для України у тому контексті, що нас може спіткати подібна ситуація, яка наразі склалася на польсько-білоруському кордоні, то вони дуже сумнівні.

Але можна припустити, що деякі окремі групи мігрантів можуть відколотися і рушити маршрутом до нашої країни.

– У цій ситуації ризики для нас полягають не у тому, що мігранти можуть потрапити в Україну. Для нас ризики становить те, що потім може початися на західному кордоні. Оскільки мігранти все одно прагнутимуть потрапити до країн ЄС. А це вже може спричинити напругу у відносинах з нашими сусідами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною на західних кордонах, – пояснює експерт.

Як діятиме Україна, якщо мігранти потраплять на нашу територію

Директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко пояснив, що між Україною і Білоруссю діє угода про реадмісію з минулого року.

Це означає, що нелегальні мігранти, які потрапили на їхню чи нашу територію з білоруського або нашого боку, можуть і повинні бути видворені назад. Та сторона, з якої мігранти прибули, зобов’язана буде їх прийняти.

За словами Шевченка, поки що принаймні зберігається юридична основа для недопущення на українському кордоні з Білоруссю такої ж ситуації, як у Польщі. Але готуватися все одно потрібно.

Ситуація з військами РФ на кордоні й міграційна криза

Коментуючи міграційну кризу, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що дії режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка відвертають увагу від дій Росії на кордоні з Україною.

Таку думку він висловив через те, що ще на початку листопада американське видання The Washington Post повідомило, що Росія відновила нарощування військових сил біля українського кордону. Про це свідчили відео у соціальних мережах, на яких російські військові потяги переміщують велику кількість техніки.

У Міноборони України спростовували інформацію ЗМІ щодо додаткового перекидання військ РФ, озброєння та військової техніки до кордонів.

Пізніше президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні закликав ЗМІ не створювати паніку. Він зазначив, що обстріли, скупчення та переміщення військ відбуваються на фронті восьмий рік поспіль. Тому психологічний тиск Росії на нас давно не діє.

9 листопада агентство Bloomberg із посиланням на британську військово-розвідувальну компанію Janes повідомило, що Росія перекидає дедалі більше танків до кордонуз Україною.

Зокрема, йдеться про бойові танки Т-80У, які використовують під час безпосереднього зіткнення із противником.

За інформацією агентства, Росія перекинула принаймні один батальйон основних бойових танків Т-80У на залізничну станцію у Воронезькій області. Схоже, що вони прямували до полігону Погоново.

Він розташований приблизно за 250 км від кордону України. Саме туди навесні цього року Росія стягувала додаткові війська, що викликало занепокоєння Заходу.

15 листопада генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг повідомив, що НАТО бачить збільшення концентрації військових частин Росії біля кордонів України.

Тому, за його словами, зараз потрібно залишатися пильними і уважно спостерігати за ситуацією. Генсек не зміг говорити детально про результати розвідданих. Але, за його словами, біля українського кордону з Росією фіксують збільшення напруження.

Політичний експерт Олександр Мусієнко, коментуючи слова Блінкена, звертає увагу на те, що Росія веде війну проти України різними силами і засобами, використовуючи багато методів, серед яких інформаційні, інформаційно-психологічні, військові, економічні та багато інших.

– Як спосіб відволікання уваги може використовуватися і ця ситуація з мігрантами. Думаю, у США це розуміють і тому попереджають. Але загалом я думаю, що Росія і Білорусь зараз торгуватимуться з європейцями за певні поступки, можливо, за скасування одного з пакетів санкцій або виділення допомоги білорусам.

Це буде їхня головна мета. Але опосередковано це може використовуватися і задля того, аби проводити такі відволікаючі маневри, – говорить експерт.

Шляхи вирішення міграційної кризи

На думку Олександра Мусієнка, є три різні сценарії того, як може розгортатися ситуація. Перший з них полягає у тому, що все залишається без змін. Але це може потенційно призвести до зростання протистояння, провокацій, ще більших сутичок на кордоні й несприятливої гуманітарної ситуації.

– Другий сценарій і, як на мене, найбільш реальний полягає у тому, що цих мігрантів все ж пропустять до Німеччини й далі в ЄС. Я оцінюю цей сценарій як найбільш імовірний. Недаремно Ангела Меркель (яка виконує обов’язки канцлера Німеччини, – Ред.) вже поспілкувалася з Путіним і Лукашенком (президентами РФ і Білорусі, – Ред.), – пояснює експерт.

Не відкидає Олександр Мусієнко і третього варіанту розвитку подій, який передбачає, що мігранти можуть залишитися в Білорусі або їх можуть відправити в країни, звідки ті прибули. Але він досить малоймовірний.

Тим часом мігранти на кордоні залишаються пішаками у партії геополітичної шахової гри, поки РФ і Білорусь з одного боку і ЄС з іншого думають, який хід буде наступним.