Груша – найкорисніший фрукт листопада

Чим ближче до зими, тим менше різномаїття сезонних фруктів на полицях магазинів.

Однак яблуками і грушами ми ласуватимемо до весни.

Груші зимових сортів довго зберігають соковитість.

Вони смачні та корисні.

Лікар-дієтолог, к.

Олег Швець розповідає, чому не потрібно обходити цей фрукт.

Груша — м’який солодкий плід із волокнистою серединою.

Вона багата на антиоксиданти, рослинні сполуки та харчові волокна.

Середнього розміру груша вагою близько 178 г містить:.

101 калорію,.

0,249 г жиру,.

27,1 г вуглеводів, зокрема 17,4 г цукру,.

5,52 г клітковини,.

1 г білка.

У плодах є вітаміни С, К, калій, а також (у меншій кількості) — кальцій, залізо, магній, рибофлавін, вітамін В6, фолат (активна форма фолієвої кислоти).

У грушах з червоною шкіркою містяться каротиноїди, флавоноїди та антоціани, що діють як антиоксиданти.

Груші постачають значну кількість харчових волокон (клітковину), що допомагає контролювати вагу та знизити ризик розвитку раку, діабету та серцево-судинних захворювань.

Доведено дослідженнями, що у людей, які вживають достатньо клітковини, знижується ризик передчасної смерті та виникнення серйозних хвороб.

Середня добова норма вживання клітковини (за рекомендацією Управління з профілактики захворювань та зміцнення здоров’я США):.

30,8-33,6 г для чоловіків віком до 50 років,.

25,2-28 г для жінок віком до 50 років,.

28 г для чоловіків віком від 50 років,.

22,4 г для жінок віком від 50 років.

Одна груша середнього розміру забезпечує 6 г харчових волокон, що становить приблизно чверть від добової норми для жінок віком до 50 років.

Розчинна клітковина, що міститься у грушах – пектин – живить кишкові бактерії.

Отже, добре впливає на стан кишкової мікрофлори.

Клітковина посилює відчуття ситості, а тому зникає бажання перекусити зайвий раз.

Тобто груша сприяє зменшенню ваги, що робить її важливою у раціоні людей з ожирінням.

Крім того, відповідно до американського дослідження 2013 року, харчові волокна груші можуть грати важливу роль у регулюванні імунної системи та запалень.

А із запаленнями пов’язані серцево-судинні захворювання, діабет, рак та ожиріння.

Груша як профілактичний засіб.

Клітковина груші знижує ризик виникнення дивертикуліту – захворювання кішківника.

Гострий дивертикуліт виникає, коли в опуклих мішечках у слизовій оболонці товстої кишки, які мають назву дивертикули, розвиваються інфекції та запалення.

Смачне проносне.

Регулярне випорожнення кишківника має вирішальне значення для щоденного виведення токсинів.

У грушах багато води, а це допомагає зберегти стілець м’яким і очищує травну систему.

Проносний ефект після вживання груш обумовлений високим вмістом клітковини та фруктози (природного цукру).

Груша від тиску.

Дослідження 2019 року свідчать, що у людей з метаболічним синдромом, які їли по дві груші на день протягом 12 тижнів, спостерігалося помірне зниження систолічного артеріального і пульсового тиску.

Адже саме високий тиск є одним із факторів ризику серцево-судинних захворювань та першою причиною смертності у світі.

Обережно – груша!.

Багато фруктів – груші так само – містять більшу кількість фруктози, аніж глюкози.

Це робить їх продуктами харчування з високим вмістом FODMAP – ферментовані олігосахариди, дисахариди, моносахариди та поліоли.

Все це – форми ферментованих коротколанцюгових вуглеводів.

Високий вміст FODMAP збільшує газоутворення, здуття живота, біль і діарею у людей із синдромом подразненого кишечника.

Їм рекомендовано обмежити вживання груш.

Якщо обмеження не полегшить ситуацію, значить, справа не у грушах, і їх можна знову вживати, однак помірно.