Вellingcat опублікував першу частину звіту про затримання "вагнерівців"

Група журналістів-розслідувачів Bellingcat опублікувала звіт про результати розслідування щодо спецоперації із затриманням найманців російської приватної військової компанії "Вагнера".

Звіт оприлюднено на сайті Bellingcat.

Більша частина звіту присвячена саме процесу вербування "вагнерівців", але у ньому не йдеться про те, хто саме "злив" спецооперацію.

Зокрема, у документі йдеться, що збирати дані для спецоперації під назвою "Авеню" українська розвідка розпочала ще у 2018 році та до вересня 2019 року уже мала персональні дані близько тисячі найманців, більшість з яких брали участь у війні проти України на Донбасі, а кілька десятків ще й фігурували у кримінальних провадженнях про військові злочини в Україні.

З метою вербування найманців нібито для охорони об'єктів "Роснєфті" у Венесуелі українські спецслужби діяли від імені ПВК "МАР", яка була створена у РФ у 2012 році та згодом припинила своє існування.

Аналогічні домени "МАР" та "Роснєфті" були створені у вересні 2019 року, завдяки чому вдалося створити також домени електронної пошти для спілкування з потенційними кандидатами.

Пізніше оголошення про пошук найманців були розміщені на низці російських сайтів.

Чоловіки, які відгукувалися на вакансії, мали надіслати свої резюме із короткими описами свого досвіду, а згодом заповнити спеціальні форми, де вже надавали повні особисті дані, освіту, попередні місця роботи та військовий досвід.

Десятки найманців у своїх резюме повідомили, що, крім країн Близького Сходу та Африки, воювали й на Донбасі, таким чином прямо зізнаючись у скоєнні воєнних злочинів, адже детально описували свої дії.

Серед них були й особи, яких українські спецслужби розшукували за скоєння таких злочинів.

Зокрема, дехто з найманців брав участь у боях під Іловайськом та Дебальцевим, а також у збитті літака із 49 військовими під Луганськом у 2014 році.

У підготовлений Службою безпеки список увійшло 28 найманців, кількість яких розвідка планувала збільшити до 45 осіб, щоб під час зустрічі у них не виникло підозр щодо того, що всі вони є "ветеранами" війни на Донбасі.

Активна фаза спецоперації, за даними розслідувачів, розпочалася у червні 2020 року.

Загалом розвідці вдалося зібрати 180 людей, з яких планували обрати кілька десятків головних воєнних злочинців, організувати їм переліт, обравши літак, що летітиме через територію України, примусово посадити літак з ними та затримати.

У "Bellingcat" зазначають, що президента України Володимира Зеленського вперше проінформували про спецоперацію 15 червня 2020 року, а 1 липня міністр оборони затвердив план спецоперації.

Організаторам спецоперації вдалося знайти лише 34 квитки на визначений рейс, який вилітав з Мінська до Стамбула 25 липня, інші квитки придбали на рейс, який вилітав за два дні.

Згодом один із найманців відмовився, тому з Москви на літак до Мінська поїхали лише 33 особи.

Розслідувачі зазначають, що, за словами екс-очільника Головного управління розвідки Василя Бурби, керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував перенести спецоперацію через оголошене перемир'я на Донбасі.

У зв’язку з цим квитки для найманців перебронювали на 30 липня, тому після прибуття до Мінська чоловіків поселили до готелю, а згодом 32 з них переїхали до санаторію "Беларусочка" за містом, а один, у якого був білоруський паспорт, залишився у рідних в Мінську.

Один із найманців, яких опитали Bellingcat, розповів, що зранку 28 липня вони побачили біля санаторію незвичний мікроавтобус, який, на їхню думку, був автомобілем стеження КДБ.

Вже о 4:30 ранку 29 липня санаторій штурмом захопила команда спецпризначенців  "Альфа" КДБ Білорусі, згодом найманців затримали разом із 33-ім, який залишився у родичів, та відвезли до відділку міліції.

За свідченнями найманців, у них питали, чи знають вони білоруських опозиціонерів, адже білоруські правоохоронці були впевнені, що затримали учасників майбутнього держперевороту.

У цей день Олександр Лукашенко публічно заявив про ті арешти.

"Протягом наступних днів він використовував 33 затриманих як розмінну монету у перемовинах з українською та російською владою, натякаючи, що йому все одно, яка країна їх отримає", - йдеться у звіті.

Згодом Україна направила Білорусі офіційні запити на екстрадицію затриманих найманців, а президент Зеленський особисто лобіював їх екстрадицію під час телефонної розмови з Лукашенком 5 серпня.

Журналісти припускають, що у перші дні після затримання у Кремлі навіть не знали про реальні причини такої ситуації із затриманими росіянами, однак 5 серпня російська сторона також скерувала до Білорусі офіційний запит на передачу їй 32 бойовиків.

Згодом, на думку розслідувачів, у РФ все-таки здогадалися про причини затримання своїх громадян, і 14 серпня генпрокурор РФ заявив, що Білорусь передала їх Росії.

Хоча самі найманці розповіли, що відпустили їх лише 16 серпня та відвезли на 14-денний карантин під Москву.

Протягом цих двох тижнів чоловіків допитували співробітники ФСБ РФ.

Довідка УНІАН. 29 липня 2020 року в Білорусі затримали бойовиків з ПВК "Вагнера", 32 - під Мінськом, ще одного - на півдні країни. Серед них були й ті, хто воювали проти України на Донбасі.

Тоді правоохоронці Білорусі повідомили, що до них надійшла інформація про прибуття понад 200 бойовиків для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії. Білорусь тоді звернулася до української влади з проханням перевірити причетність затриманих до скоєння злочинів в Україні.

11 серпня Офіс генпрокурора України направив до Генпрокуратури Білорусі запити про видачу 28 бойовиків. Всі 28 осіб, серед яких 9 громадян України, підозрюються в участі в терористичній організації.

14 серпня Білорусь видала 32 затриманих "вагнерівців" Росії.

18 серпня головний редактор видання "Цензор" Бутусов з посиланням на власні джерела повідомив, що ситуація з появою в Білорусі бойовиків ПВК "Вагнера" була нібито частиною секретної операції СБУ і ГУР Міноборони України з їх затримання, яка зірвалася через витік інформації з Офісу президента.

Своєю чергою в ОП, Службі зовнішньої розвідки та СБУ спростували цю інформацію.

15 вересня генпрокурор Ірина Венедіктова повідомила, що правоохоронці розслідують три провадження щодо ситуації з "вагнерівцями".

Автор: Антоніна Доломанжи