«Зеленський схвалив, Єрмак відтермінував». Головне про розслідування Bellingcat щодо «вагнерівців»

У середу, 17 листопада, вийшло розслідування Bellingcat та The Insider про зрив спецоперації України із затримання 33 бойовиків російської ПВК «Вагнер».

Розслідування базується на інтерв'ю з колишніми працівниками українських спецслужб – учасниками підготовки спецоперації, а також з російськими найманцями, які потрапили на «гачок» українських спецслужб.

Влада України спочатку заперечувала підготовку та проведення cпецоперації, пізніше президент Володимир Зеленський визнав факт її підготовки, однак назвав її «не нашою операцією», вочевидь, натякаючи на причетність до неї спецслужб інших країн.

У розслідуванні Bellingcat немає згадок про залученість до спецоперації спецслужб інших країн, згідно із текстом, її реалізовували виключно ГУР Міноборони та СБУ. Однак у Bellingcat немає жодних згадок про нібито злив росіянам інформації про плани провести спецоперацію, про що раніше писали окремі журналісти.

15 листопада 2021 року парламентська слідча комісія дійшла висновку, що спецоперація із затримання бойовиків готувалася, але не відбулась. Причин зриву слідча комісія встановити досі не змогла.

Витоки операції

Операція веде свій початок ще з часів президентства Петра Порошенка, саме  з 2014 року українська розвідка почала збирати дані та складати досьє на російських бойовиків, які воювали на Донбасі.

Зокрема, розвідники вивчали специфіку роботи російських приватних військових компаній, насамперед, «ПВК Вагнера» прокремлівського бізнесмена Євгена Пригожина.

Під час збору інформації стало зрозуміло, що ринок приватних військових компаній у Росії є неоднорідним і децентралізованим, багато найманців у період між ротаціями сидять без роботи у своїх рідних містах і селах.

У 2019 році українські спецслужби створили початковий план, згідно з яким невелику кількість – від двох до п'яти найманців, які скоювали тяжкі злочини на Донбасі, а після ротації шукали собі підробіток, мали виманити до третьої країни, наприклад, Угорщини. Там їх планували заарештувати, а потім передати Україні.  

Однак успішна операція із затримання звинуваченого у причетності до знищення рейсу МН17 Володимира Цемаха дала привід Україні ставити перед собою більш амбітні цілі.

Суть операції

Спецоперацію під назвою «Авеню» проводила Служба військової розвідки України ГУР Міноборони за підтримки СБУ. Україна планувала захопити 33 бойовиків, які воювали на боці терористів «Л/ДНР». Для цього була створена фіктивна приватна військова компанія, яка підшукувала найманців для охорони об'єктів російського концерну «Роснефть» спочатку на Близькому Сході, а потім – у Венесуелі.

Відповідальними за спецоперацію були очільник розвідки Міноборони Василь Бурба (звільнений з посади 5 серпня 2020 року – ДМ.) та заступник голови СБУ Руслан Баранецький (звільнений з посади 26 липня 2021 року – ДМ.).

Українські спецслужби планували організувати примусову посадку літака, який прямував з Мінська до Стамбула. Для цього розробляли два варіанти:

• пасажиру стає погано на борту;
• загроза вибуху на борту (на якому і зупинились).

Розвідники регулярно проводили брифінги для президента Зеленського, який був ознайомлений з планом «Авеню» і зрештою схвалив спецоперацію.

Президенту вперше повідомили про спецоперацію 15 червня 2020 року, 26 червня Зеленський схвалив операцію та попросив підготувати докладний план. Цей план-концепцію було підготовлено і схвалено 1 липня. Затримання бойовиків мало відбутись 25 липня.

Операцію попросив перенести Єрмак

Василь Бурба повідомив Bellingcat, що голова ОП Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. Напередодні Зеленський досяг домовленості з Росією про перемир'я на Донбасі з 27 липня. За словами Бурби, в ОП вважали, що у разі, якщо спецоперація пройде за планом і завершиться затриманнями 25 липня, то перемир'я закінчиться, не встигнувши розпочатися.

Розвідка виступила проти відтермінування операції, адже це збільшувало ризик її зриву, крім того, виникали проблеми з бронюванням нових квитків на рейс, яким мали перевозити бойовиків. Проконсультувавшись з колегами у ГУР, Бурба запропонував компромісний варіант – відкласти операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п'ять днів.

Журналісти Bellingcat зауважили, що не змогли незалежно перевірити розмову з Єрмаком, адже ОП не надав своїх коментарів щодо розслідування.

Зрив спецоперації

Вранці 29 липня 2020 року, бойовики, що чекали у Білорусі на відкладений рейс до Венесуели, були заарештовані білоруськими спецслужбами.

Bellingcat не вказує, чи було затримання наслідком зливу інформації про українську спецоперацію, чи це була спецоперація проти уявних противників режиму Лукашенка.   

Bellingcat лише констатує, що у затриманих на допитах запитували, чи знайомі вони з лідерами білоруської опозиції. Нібито білоруські спецслужби були впевнені, що мають справу з людьми, які хочуть повалення влади Лукашенка.  

Після провалу Україна намагалася домовитися з Лукашенком

Україна формально та неформально намагалася домовитись з білоруським диктатором Лукашенком про видачу бойовиків. Зокрема, СБУ передала Мінську інформацію про минуле бойвиків, та кримінальні звинувачення, висунуті проти них в Україні. Також запит про арешт «вагнерівців» направив і Офіс генпрокурора.

Президент Зеленський особисто лобіював екстрадицію бойовики в Україну під час телефонної розмови із Лукашенком 5 серпня. Однак найманців Мінськ повернув Росії, який протягом двох тижнів регулярно допитували співробітники ФСБ.

Російські спецслужби намагалися скласти картину подій, що відбулися відтоді, як перший найманець відгукнувся на оголошення про роботу на російському сайті майже роком раніше.

В розслідуванні висувається версія, що Лукашенко погодився видати їх Росії через політичну кризу, яка розгорнулася в Білорусі після того, як він сфальсифікував вибори й люди масово вийшли на протести по всій країні. Оскільки Путін підтримав Лукашенка та привітав його з «перемогою» на виборах, які не визнали в Євросоюзі та низці інших країн, той вирішив віддати їх Росії.

Сам Лукашенко стверджував, що «вагнерівці» самі просили віддати їх Росії, на що він і орієнтувався, вирішуючи, куди їх екстрадувати.

Фото: пресслужба президента України