«Фейк сьогодні може призвести до реальної смерті завтра». Як пропаганда впливає на COVID-вакцинацію та чому винна не лише Росія

В Україні від початку епідемії зафіксували майже 80 тисяч смертей від коронавірусної хвороби, станом на 17 листопада понад 3,2 мільйони хворих. Натомість щепилися від COVID-19 із 24 лютого 2021 року лише 12,5 мільйонів, із них дві дози вакцини отримали 9,3 мільйона людей (майже 22% населення України). Керівник Центру стратегічних досліджень та інформаційної безпеки Ігор Соловей зауважив, що ця статистика нагадує зведення з війни, оскільки жертви — реальні. Радник міністра охорони здоров’я Володимир Біруля каже, що інформаційні та дезінформаційні кампанії впливають на людей та на їхнє бажання щепитися проти COVID-19.

«Уся інформаційна кампанія була побудована, спираючись на достовірні джерела та результати досліджень. Жодна цифра чи показник, які надає МОЗ, не взяті з повітря. Вони завжди підкріплені результатами досліджень, — заявив він. — Минулого тижня МОЗ зафіксувало 210 тисяч згадок у соцмережах щодо можливості підробити документи про вакцинацію. Усі вони передані правоохоронним органам. Ми сподіваємося, що за допомогою них ми будемо вичищати інформаційний простір не лише від фейків, але й від інформації, яка може бути конвертована в підробні сертифікати».

Радник міністра також відкинув закиди противників вакцинації щодо «швидкої розробки вакцини проти COVID-19». «Увага всього світу прикута до розробки й використання цих препаратів. Якби десятиліття до цього не розроблялася технологія мРНК, якби не використовували векторні технології та платформи деактивованих вірусів, можливо, ми б не мали цих вакцин так швидко. Але це показник людського прогресу, наукового розвитку, — пояснив він. — Вакцинація рятує життя — це факт, доведений на прикладі боротьби з іншими хворобами. Саме завдяки вакцинації сьогодні людство не знає, що таке віспа та багато інших інфекційних хвороб».

Водночас у МОЗ розуміють, що лише процес спростування дезінформаційних наративів не може бути ефективним, тому, наголосив Біруля, необхідно привчати людей до критичного мислення та пояснювати, як відрізнити неправдиву інформацію від справжньої.

«Неправдива інформація, яку ви вживаєте сьогодні, може завтра призвести до реальної смерті. За допомогою моніторингів ми відстежуємо фейки та намагаємося якнайшвидше їх спростовувати. Для цього формуємо бібліотеку знань на сайті про вакцинацію Міністерства охорони здоров’я», — розповів він.

Окрім інформаційної кампанії, роз’яснень та спростування фейків, за словами Бірулі, потрібно, щоб вакцинацію проти коронавірусної хвороби підтримували лікарі. Дослідження МОЗ показують: 64% довірять своєму лікарю, й він може вплинути на рішення щодо вакцинації. Водночас він визнав, що зараз гостро стало питання антивакцинаторських настроїв серед медиків. «Коли ми силами інформаційно-роз’яснювальної роботи приводимо пацієнта в пункт вакцинації або до лікаря, щоб він зробив контрольний чек та прийняв рішення щодо вакцинації, людина може почути інформацію, яка нівелює все те, що вона знала до цього. Медики залишаються нашою ключовою аудиторією. Ми ведемо з ними роз’яснювальну роботу», — додав радник голови МОЗ. 

Чим найчастіше лякають українців?

Більшість українців, які відмовляються щепитися, використовують однаковий набір аргументів. Дослідження ЮНІСЕФ показало, що 54,6% українців не хочуть вакцинуватися, бо не довіряють вакцинам; вважають, що вакцинація несе більше ризиків, аніж сам COVID-19; не хочуть переживати реакцію на вакцини. Аналітикиня проєкту VoxCheck Мирослава Маркова каже, що ці аргументи корелюються з наративами, поширеними в інфопросторі. Зокрема, поширювалася меседжі, що «американські вакцини не пройшли всіх етапів випробовування й були передчасно затверджені», «експеримент випробовування вакцин іде на українцях», а також про «незаконність та неефективність карантинних обмежень». «Звідси ці відповіді про страх побічних дій, нерозуміння дії мРНК-вакцин (що вона нібито може впливати на ДНК)», — пояснила Маркова та додала, що сюди можна включити й недовіру до офіційної статистики, поширювачі фейків весь час намагаються поставити офіційні дані під сумнів.

Керівниця відділу Центру стратегічних комунікацій Марія Сагайдак каже, що атаки на систему охорони здоров’я особливо небезпечні з погляду інформаційної безпеки. За її словами, у 2020-2021 роках зафіксували групи російських наративів, націлених на послаблення захисту від COVID-19, — деякі є спільними для всього світу, інші — скеровані саме на Україну.

П’ять основних груп дезінформаційних наративів:

1. конспірологічні теорії щодо COVID-19. Найпопулярнішими є: «COVID-19 — це вигадка», «міжнародні структури, що говорять про небезпеку вірусу, — наживаються на українцях», «COVID-19 — всесвітня змова», «нас хочуть чипувати, щоб контролювати», «COVID-19 придумали для того, щоб зменшити кількість населення»;
2. неправдиві наративи, спрямовані на дискредитацію України: «Україна не здатна захистити своїх громадян від COVID-19», «зовнішнє управління не дає Україні використовувати "Спутник V", який є набагато ефективнішим», «західне лобі резервує Україну як ринок для власних вакцин», «реформа охорони здоров’я — неефективна, провалилися, а система охорони здоров’я не здатна протидіяти пандемії»;
3. антивакцинаторські наративи: «вакцина спричиняє мутації», «вакцинують населення від COVID-19, щоб контролювати», «вакцина загрожує здоров’ю та життю, тому медики відмовляються щепитися»;
4. наративи щодо лікування COVID-19: «маски, антисептики, дистанція — неефективні», «ПЛР-тести не призначені для виявлення вірусу, тому є хибними», фейкові методи лікування — часник, дихальні вправи, полоскання водою;
5. неправдиві дискримінаційні наративи: «COVID-19 штучно винайдений Китаєм чи США», «COVID-19 штучно винайдений в лабораторіях, які, зокрема, є в Україні».

«Кінцева мета — це ослабити державу, зробити її вразливішою до зовнішніх впливів, посилити недовіру та дестабілізувати ситуацію всередині держави між громадянами, владою. Не всі ці наративи створюють виключно зловмисники, але останні активно використовують їх задля досягнення власних цілей та інтересів», — пояснила Марія Сагайдак. 

Хто просуває антивакцинаторські меседжі та кому це вигідно?

Як кажуть експерти, фейки та дезінформація впливають на вибір людей щодо вакцинації. Натомість Оксфордський інститут інтернету ще в 2020 році виявив, що за 92% дезінформації щодо COVID-19 відповідають Росія та Китай. Максим Майоров із Центру стратегічних комунікацій зазначив, що в Росії, зокрема, є два вектори застосування пропагандистських зусиль:

1. суверенний: з одного боку, Росія хоче завойовувати ринки та просувати свої вакцини, а з іншого — нарощувати геополітичний вплив (держави, які погоджують використовувати російські вакцини, потрапляють у сферу її впливу). Для цих цілей використовують меседж «єдині ефективні вакцини — це російські, а західні — ні»;
2. хтонічний — спрямований на те, щоби підірвати довіру до країни, підірвати віру в науку, освіту, інституції, деморалізувати суспільство та зробити його менш опірним для інших методів впливу. Цей метод запускають тоді, коли перший не працює.

«Можна знайти аналогії з кампаніями російської пропаганди. Багато було повідомлень, що західні вакцини мають страшні побічні ефекти, які трапляються дуже часто. Взагалі російська дезінформація щодо вакцин спрямована не лише на Україну: враховуються особливості кожної країни, де проводиться ця пропагандистська робота. Інформаційну кампанію постійно супроводжує просування вакцини "Спутник V". У кожній країні намагаються адаптувати до місцевої ситуації, коли пов’язують відмову від застосування "Спутник V" з нібито русофобією», — розповіла Мирослава Маркова. Зокрема, за її словами, російська пропаганда спрямована на Індію, Латинську Америку, США тощо. «Україна не є унікальним випадком, попри те, що в нас є опора для кремлівської пропаганди у вигляді проросійських партій, які напряму поширюють меседжі з російського телебачення», — зазначила аналітикиня VoxCheck.

Заступниця головного редактора проєкту StopFake Вікторія Романюк уточнила, що в Україні найактивніші поширювачі антивакцинаторських наративів пов’язані з «Опозиційною платформою — За життя», Партією Шарія й іншими проросійськими рухами та активістами, а також із Московським патріархатом. Вона звернула увагу на дослідження соціологічної групи «Рейтинг»: 43% українців не хочуть вакцинуватися, найбільше — мешканці Одеси, Маріуполя, Запоріжжя, Сєвєродонецька, Дніпра та Миколаєва. «Якщо перевести ці групи в електорат — це електорат партії "ОПЗЖ", — сказала Романюк. — Політики та активісти поєднують будь-які популістичні меседжі та нарощують на цьому аудиторію. Популярність цих меседжів перетворюється на електоральний капітал або підписки на ютубі, які можна монетизувати».

Мирослава Маркова додала, що антивакцинаторські наративи поширюють і депутати від «Слуги народу». «Не лише проросійські сили несуть свої меседжі: діячі, які напряму ми не можемо пов’язувати з Росією, також підривають довіру до інституцій. Це народні депутати, зокрема від монобільшості, які теж ходять на ефіри до блогерів та розповідають, що "чума чи іспанка завершилися без вакцини", "помирила ж не всі". Це теж важливий елемент впливу, бо їхні заяви розбирають на цитати, на них посилаються. Коли вони є єдиними, хто представляє органи влади, то це сприймається, що так офіційно комунікує влада».

Експерти дійшли згоди, що ці наративи поширюють зазвичай:

• у соцмережах і месенджерах — фейсбуку, інстаграмі, ютубі, вайбері й телеграмі. В останньому є два пули, які просувають антивакцинаторські наративи в Україні: група колишніх українських політиків, які нині перебувають на території Росії, та група, яка адмініструється з Росії й має ознаки зв’язку з російськими спецслужбами;
• українські блогери, які заперечують існування COVID-19 чи виступають проти щеплень;
• телебачення — це наймасовіший канал. Зокрема, через неякісні новинні сюжети;
• політики й так звані експерти.

«Вакцинація та антивакцинаторська кампанія вже давно перестали бути суто медичною проблемою й використовуються в політичних цілях. У першу чергу — Росією через прямі канали або через своїх посіпак в Україні», — підсумував керівник Центру стратегічних досліджень та інформаційної безпеки Ігор Соловей. 

Як Росія наступила на власні граблі

На початку пандемії коронавірусної хвороби Росія просувала меседжі, що «COVID-19 — це проблема всього світу, але не для Росії, яка здолає його як фашизм», «COVID-19 страшний для Європи», «COVID-19 і закриття кордонів означають крах Європи», «ЄС стануть слабкими, тому їм доведеться зняти з Росії санкції». Про це нагадала заступниця головного редактора проєкту StopFake Вікторія Романюк та пояснила, що в Росії намагаються будь-яку ситуацію використовувати для наближення до своєї мети — геополітичного домінування.

«Пропаганда алогічна, емоційна, не раціональна. Росія спершу розповідала про свою могутність і що COVID-19 для неї не страшний, та з часом наразилася на реальні виклики в суспільстві, як не можна подолати. Бо раціональними переконаннями емоцію вивести складно», — розповіла вона.

Експерти зазначили, що «вдома» російські пропагандисти критикують антивакцинаторів та намагаються різними методами змусити людей щепитися проти коронавірусної хвороби, натомість «на експорт» транслюють антивакцинаторські наративи.

«Бумеранг зараз до них повернувся. Росія стимулює своїх громадян до вакцинації: у першу чергу, вони уникають різких оцінок. Наприклад, локдаун вони називаються довгостроковими канікулами. Влада намагається уникнути негативну, який сама посіяла. Вони піддавали сумніву зусилля Штатів та Європи в боротьбі з коронавірусом, піддавали сумніву якість вакцин замість того, щоб готувати свої громадян до негативних наслідків. Здається, що хтось у Москві розраховував, що можна одним рухом рубильника ввімкнути антивакцинаторські настрої, а потім вимкнути. Тут багато хто розраховував на російську пропагандиську машину. Хтось розраховував, що так само легко зможе переконати росіян вакцинуватися всередині країни. Очевидно, що російська пропагандиська машина не здатна до консолідації, а здатна лише дискредитувати опонентів, сіяти страх та ненависть», — наголосив Ігор Соловей.

Експерти дійшли висновку, що українській владі варто застосовувати комплексний підхід, адже інформаційно-роз’яснювальними заходами вже не обійтися. Вакцинація та епідеміологічна безпека стали вже не політичними питаннями, а питаннями національної безпеки. Керівник Центру стратегічних досліджень та інформаційної безпеки Ігор Соловей каже, що держава має бути послідовною як у застосуванні обмежень, так і в мотивуванні людей вакцинуватися.

Фото: стопкадри, Adam Berry/Getty Images